18 лютого у церквах східного обряду вшановують Святу Агафію. Про неї відомо лише те, що жила у III столітті на острові Сицилія. За сповідування Христової віри загинула мученицькою смертю у часи правління цісаря Декія.

В українському народному побуті цю праведну християнку називають Гапкою і кажуть:

- Якщо на Гапки розгулялася завірюха, то гулятиме аж до весни.

- Гапка-завірюха ще насипле снігу аж по самі вуха.

- На Гапки взувай теплі валянки, бо якщо у цей день мороз, то він протримається тиждень.

- У Гапки довгі нозі, коли іде по морозі...

- Гапка ще не хоче зиму відпускати, а весну зустрічати.

- На Гапки сонце похмуре, хмарний день - до дощової весни.

- Веселе сонце на Гапки і теплий день весни ще не приносять.

- Пташині хороводи - ще будуть снігопади.

Тарас ЛЕХМАН

15 лютого — велике церковне свято Стрітення Господнього. Воно завжди відзначається на сороковий день після Різдва Христового. Історія свята розповідає про те, як Богородиця Марія й Обручник Йосип принесли Ісусика у храм на посвяту Богові. Праведний старець Симеон і пророчиця Анна упізнали у Ньому Месію.

За народним календарем, давніми, ще язичницькими, переказами та легендами, Стрітення символізує зустріч Зими і Весни (Літа). Воно також отримало назви - Зимобор, Громниця.

Неодмінним атрибутом Стрітення є освячення у церквах свічок, які називають «громничками». Така свічка завжди стояла на покуті під іконами. Її запалювали під час грози, блискавки, щоб стихія вщухла і не накоїла лиха. Також давали у руки помираючому.

Особливо сильною, помічною вважалася та свічка, яку дванадцять разів (щороку) поспіль святили на Стрітення у дванадцяти церквах.

Колись господар мав за «обов'язок» виготовити стрітенську свічку власноруч, з натурального воску, а не з фабричного парафіну. Звісно, не кожен господар мав пасіку, отож цим промислом займалися бджільники, не «за так».  Для монастирів, де були на господарстві пасіки, виготовлення і розпродаж стрітенських воскових свічок приносило чималий прибуток.

У цей день у храмах святять і воду. Вважається, що за своєю чудодійною силою вона майже не поступається йорданській. Нею пасічники окроплювали вулики, коли бджоли «йшли зимувати», а також у день Теплого Олекси (30 березня), коли бджоли мали вилітати з вуликів. Щоправда, додавали до стрітенської і йорданської води.

Свято Стрітення породило чимало прикмет та прислів'їв:

- На Стрітення з дахів тече - зима ще довго проволоче.

- Півень на Стрітення нап'ється водиці, то віл на Юрія (6 травня) наїсться травиці.

- Відлига на Стрітення - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.

- Як на Стрітення відлига - буде ще довга зима.

- Мороз на Стрітення обіцяє скору весну.

- На Громницю падає сніг - весна буде дощовою, тривалою; заметіль - весна буде пізня й холодна.

- Ведмідь на Громницю «буду» свою або руйнує, або наново будує і лягає спати до весни.

- Громниця - ще не весна.

- На Громницю маєш зими половицю (половину).

- Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

- Як на Стрітення сонце ясне буде, то більше ніж перед тим снігу випаде всюди.

Тарас ЛЕХМАН

13 лютого у церквах східного обряду вшановують Святого Кира, монаха, лікаря-чудотворця, який народився і жив у Єгипті. Прославився тим, що безоплатно лікував недужих, навертав поган до Христової віри. Загинув мученицькою смертю у IV столітті. За те, що не відступив від християнства, його стратили мечем.

У цей день:

- Молодий місяць, що народився високо в небі, провіщає холод; народився низько - будуть теплі дні.

- Якщо на Кира червоний місяць - до кінця лютого бути сильним вітрам.

- Багато зірок на небі - весні довга дорога.

- Понісся вітер - до мокрого літа.

Тарас ЛЕХМАН