Останні новини


- Червень — усьому початок: і літу, і майбутньому врожаю, і майбутній осені.
- Червень — голосиста юність року.
- У перші два дні червня ідуть дощі - далі весь місяць буде сухий.
- Хмари сходяться з різних боків - буде гроза.
- Чайки багато купаються - бути негоді.
- Рано вночі випала роса - не буде ні грози, ні зливи.
- З туману - роса або дощ.
- У червні день, як рік.
- Червень сухим буває - у вулику мед прибуває.
- Бджоли метушаться - до негоди.
- Галки кричать - теплий дощ накликають.
- Блискавка сильна без хмар - на велику спеку.
- Вим'я у корови при вечірньому доїнні тепле - на тепло; холодне - на холод.
- Вихор повільно підіймається до верху і довго переміщується - погода буде ясна.
- Павук плете сітку - до засухи.
- Комарі у теплу погоду нестерпно тнуть - буде дощ.
- Після негоди буває добра погода.



28 травня вшановують преподобного Пахомія Великого, римського воїна, згодом побожного пустельника у Тебаїді, засновника монастирів й укладача строгих чернечих уставів. Його називають першим великим провідником чернечої братії.
З огляду на народний побут для українського селянина важливим було, щоб цього дня встановилася тепла погода.
Кажуть:
- На Пахома баба з печі злазить.
- Прийшов Пахом - запахло теплом. А якщо Пахом холодний, то і літо холодне.
- Пахом гріє деревам боки.
- На Пахома-бокогрія відкриваються ворота літу.
- На Пахома тепло - все літо буде теплим.
- Пахом, Пахом, завій теплом!
- Тепло на Пахома-бокогрія - на добре літо надія!


24 травня — свято Мокія. Майже на всіх теренах України за цим днем завбачали, якою буде погода влітку. Багатовікові народні прогностичні спостереження говорять про наступне:
- Якщо у цей день ітиме дощ, то чекай мокрих жнив.
- Мокіїв день мокрий, то все літо буде мокрим.
- Дощ на Мокія - сорок днів поспіль буде падати дощ. (Це ж віщує і густий туман, який довго не опускається на землю).
- Мокрий Мокій - мокре сіно.
- Мокрий Мокій хліб замочить.
- Якщо сонце в цей день сходить червоне, то все літо буде грозове і «пожарне».
У народі Мокія вважали ще й царем граду, називали Градобоєм. Звідси приказка: «Якщо сонце не випече, то град висіче».
Градобій завжди приносив селянам лихо. Щоб «задобрити» Мокія, у його свято не працювали, молились. Дозволялася (і то в окремих випадках) праця на городі. Вважають, що на Мокія добре висівати соняшникове насіння.
А от день перед тим, 23 травня - у свято Симона Зилоти жінки-знахарки, дівчата, які переймали досвід від старших, збирали лікарські рослини. (Робити таке у цей день дозволялося лише представникам прекрасної статі). Бо наступного дня, якщо Мокій замочить чудодійне зілля, то воно втратить свою силу. Зібрані лікарські рослини знахарки в'язали у пучечки і надійно ховали від Мокія на горищі, у клуні, розвішували у добре провітрюваних місцях, щоб належно просушити. Отож, цих два свята певною мірою взаємопов'язані.



22 травня — свято, приурочене до дня перенесення мощей Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. З цієї нагоди Папа Римський Урбан II в XI столітті узгодив обрядову відзнаку свята. Але за своїми урочистостями воно поступається вшануванню Святого Миколая 19 грудня. У народі травневе свято називають днем Літнього Миколи. Він символізував початок випасу коней на лугах.
Перед тим господарі збиралися біля церкви, приводили своїх коней, а священик читав молитви і скроплював гривастих помічників людини свяченою водою, благословляв господарів.
Випасали коней звечора і до світанку. Вдень «запрягали їх до праці». Для випасу винаймали пастухів, або ж господарі самі пасли по черзі. Найчастіше пастухами ставали хлопці-підлітки. Власники коней справно розраховувалися з ними за труди. Не така вже й легка ця робота. Пасти доводилось і під час грози, блискавиць, буревіїв, ураганів... Та найгірше, коли в цій місцевості водилися вовки. Вони насамперед нападають на беззахисних лошат. Відлякували сіроманців здебільшого вогнем (смолоскипами). Мисливських рушниць підліткам не давали. Зрештою, мало хто їх мав. Отож пастухи часто наражалися на небезпеку.
З народних висловлювань:
- До Літнього Миколи не сій гречки і не стрижи овечки.
- Як на Літнього Миколи тепло, то й середина літа буде теплою.
- До Літнього Миколи у водоймах не купаються.
- Держи сіно до Миколи, то не побоїшся зими ніколи.
- Прийшов Літній Миколай - коней випасай.
- Від Миколи до літа ще може бути дванадцять приморозків.
- Не побачиш на Миколи колосу - будеш без хліба.
- Добре, коли Микола хвалиться високою травою.
Тарас ЛЕХМАН


18 травня вшановуємо Святу мученицю Ірину. Старовинні життєписи святих оповідають, що вона була донькою македонського князя. В апостольських часах стала християнкою. Охрестив її один з учнів апостола Павла. Згодом вона навернула до Святої Віри своїх батьків. Загинула мученицькою смертю наприкінці I - початку II століття. Інших достеменних відомостей про неї не збереглося.
З народних фенологічних спостережень і практичних порад:
- На Ірини цвіте декоративна калина.
- Якщо на Ірини роса - буде добре для вівса.
- На Ірини погану траву викидають з поля геть.
- На Ірини вранці (до сходу сонця) або ввечері висаджують капусту. Добре, коли випала роса, бо тоді капуста добре вродить.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.