30 січня – вшановуємо Отців Церкви Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоуста. Вони жили та служили Господу і людям у IV столітті. У народі це свято називають Трьох Святих, Трьох Святителів. За церковними канонами, належить до великих церковних.

Їхні богословські трактати, проповіді, листи-послання, літургічні тексти є однією з основ вчення Церкви. І хоч кожен з них має у церковному календарі має свій окремий день вшанування, все ж Церква встановила свято їхнього Собору (1706 р.).

Вчення цих Отців Церкви не слід розглядати окремішньо, а як єдине ціле, взаємодоповнююче. Тому нікому з них не надається перевага, первоверховенство, міжними не встановлена ієрархія. У побуті їх часто називають «трьома братами», але такими вони є хіба що за духом та вірою.

На Трьох Святих у багатьох містах і селах справляють храмові празники, а це свідчить про неабияку шану цих достойників у церковній і народній традиціях.

Народні прикмети:

-На Трьох Святих тричі на день може змінитися погода.

-Яким був ранок – таким буде березень; яким був день – таким буде квітень; яким був вечір – таким буде травень.

-На Трьох Святих погода тричі змінилася – весною сім разів зміниться.

-Троє Святих запрягли трьох білих коней – на глибокі сніги і міцні морози.

-Відлига на Трьох Святих – лютий буде поступливим.

-Стала погода на Трьох Святих – стала весна.

Тарас ЛЕХМАН

26 січня – свято преподобних Ксенофонта і його дружини Марії.

...До весни ще далеко, тим паче до весняних оранки і сівби. Але прагматичний селянин, дбайливий господар, уже хотів знати, коли потрібно буде орати і сіяти, яким видасться посів. Для цього у жар на піч клали у послідовності зі сходу на захід три однаковиг вуглинки і спостерігали, яка з них раніше згорить (спопелиться). Якщо перша – сівба буде рання; друга – середня; третя – пізня. Замість вуглинок могли класти у піч три однакових поліна. Важко сказати, що такий метод для завбачення погоди був ефективни і дієвий, однак багато селян довіряли йому. Головне – посіяти вчасно, щоб вродило рясно, не поспішати і не забаритися.

Народні прикмети:

-На Ксенофонта відлига – на ранню сівбу.

-Капає зі стріхи – краще сіяти рано.

-Морози – зі сівбою не поспішай.

-Благодатно, коли багато снігу намело, до сівби земля збереже багато вологи.

Тарас ЛЕХМАН

21 січня – вшановуємо преподобного Акилу та його побратимів. Він жив у ІІІ столітті і загинув від меча язичників, як мученик за Христову віру.

...За календарем уже минула більша половина зими. Однак біла пора року ще не йде на спад. Багатовікові синоптичні (прогностичні) спостереження свідчать, що вона стає злішою, дошкульнішою (особливо в останній декаді січня), морози міцнішають, а водойми вкриваються товстою кригою, що становить загрозу для риби. Їй нічим дихати. Найбільша загроза для риби на мілководді, у річках, де повільна течія. Тому мешканці сіл і міст (від старого до малого) виходили на ставки, озера, ріки і прорубували лід, створювали ополонки. Робили це регулярно, з дня у день, бо через ніч ополонка знову може вкритися льодом. Ця праця була цілком добровільною, бралися до неї   небайдужі люди. Насамперед ті, хто любить порибалити, адже згодом залишаться без улову.

Не забували підгодовувати птахів, зокрема лебедів, які залишилися зимувати у рідних краях, не відлетіли у вирій, сподіваючись на людську турботу. Їм також прорубували ополонки.

Господарі утеплювали соломою, опалим листям ствобури дерев, особливо молодих, накривали ними плодово-ягідні кущі. Добре, коли можна було набрати для утеплення торфу.

При надмірно сильних морозах домашню птицю не випускали на двір. Хіба що на нетривалу прогулянку. Тримали її й годували у хліві, допоки не спадуть морози.

Народні прикмети:

-Якщо на Акили товсті криги і міцний мороз – найближчими днями не чекай відлиги.

-Якщо на Акили холодно – початок липня буде сухим.

-Удень лід тане, а через ніч прорубана ополонка не вкрилася льодом – на відлигу.

Тарас ЛЕХМАН

-Хоч січень – зими половина, але весни ще не видно.

-По половині зими морози міцнішають.

-У січні товста крига – зима не скоро відступить і передасть права весні.

-Вогонь у печі яскраво гориться, підіймається вгору – надворі буде холодно, але не в хаті.

-Січень славиться глибокими снігами.

-Снігопад при повному місяці – дороги замете.

-Собака гавкає (завиває) на повний місяць – будуть похолодання.

-Білка не вилазить з гнізда – очікуй посилення морозів.

-Скрегіт сороки віщує наближення снігопаду.

-Лапатий сніг покриє сім доріг, але скоро розтане.

-У коморі мишей багато, крадуть зерно – настануть холодні дні з міцними морозами.

-При ясних зорях снігопаду не буде, але поміцнішає мороз.

-Ялина віття розправляє – на  потепління; стулює (згортає) – на похолодання, посилення морозу.

-Комар забринів у хаті – буде відлига.

-Взимку вдень тріщить, а вночі пищить.

-Буран удень – мороз уночі.

-У сонця виросли «вуха» - до холоду.

-Що січень не заморозить, то лютий надолужить.

-Безхмарність при сильному морозі – утримається ясна погода.

-Тепла зима, холодна весна, літо дощове – тоді осінь без дарів.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН