8 червня – день вшанування пам’яті Святого Карпа, одного з 70-ти Христових апостолів, який загинув мученицькою смертю у I столітті.

 У народі про цей день кажуть:

На Карпа погода не та… Якщо задощить, то мокро буде до Петра і Павла (12 липня).

Прийде Карпо і запитає: хто як садив і сіяв?.. До цього дня вже мають бути перші сходи городини.

На Карпа сонце ясно сяє – буде тривала тепла погода.

Сонце при сході здається дещо більшим, ніж звичайно, - чекай дощу.

На Карпа великі роси – будуть добрі покоси.

Соловейко співає всю ніч без упину – перед вітряним днем.

Взагалі-то після Карпа більшість птахів замовкає. У них вилупилися пташенята і вони посилено годують своє потомство. Навіть горобці і синички вже мають другий приплід. Тому пернатим не до розваг та концертів.

Тарас ЛЕХМАН

Перші ромашки зацвітають у травні. Але їхня справжня квіткова феєрія розпочинається у червні. За сприятливої погоди вони цвітуть аж до жовтня. Хто з нас не замилується красою ромашкового поля чи лугу?!. Ця рослина любить відкритий простір, хоче, щоб сонячне проміння пестило її.

Навіть у червні ромашку доцільно заготовляти на ліки, що і роблять досвідчені знахарі- народці зцілителі.

Чай з ромашки п’ють при збудженні нервової системи, захворюваннях шлунку, поганому травленні, запальних процесах (особливо тривалих). При погіршенні зору ромашковий чай вживають внутрішньо, а також промивають ним очі.

Не тільки для краси дівчата вплітали ромашку у вінок, а й щоб голова не боліла. Відваром з квіток рослини також вмивали голову, щоб позбутися болю і щоб волосся було шовковим. Букет з ромашки у посудині з водою ставлять біля подушки. Він покращує сон. Але такий букет потрібно міняти щовечора.

Колись дівчата ворожили на ромашках. Зривали з квітки по пелюстці і примовляли:

-Любить?.. Не любить?..

Виявляється, що ромашка ще й добрий синоптик. У народі кажуть:

Якщо у червні зацвіло багато ромашок, то літо буде теплим, а осінь погожою.

Мало ромашок – на холодне літо.

Якщо ромашки не схиляються до землі, то буде погожий день.

Ромашки виглядають «зів’ялими», «пригніченими» - до дощу.

Ввечері сильно пахнуть ромашки – над ранок буде дощ.

До речі, ромашка, як і соняшник, здатна повертати свою «голову» до сонця.

Тарас ЛЕХМАН

На п’ятдесятий день після Великодня, Воскресіння Христового припадає свято Трійці, П’ятидесятниці. Цю подію вважають днем народження Церкви.

Те, що сталося у Єрусалимі, справді виходило за межі людського розуміння і звичайних міркувань. У Сіонську горницю ввійшли боязкі гагілеяни, а вийшли звідтіль провісники вселенської істини, готові навчати всі народи. Коли над апостолами спалахнули язики божественного полум’я, тоді в їхні серця проник вогонь Святого Духа. Тепер вони, сповнені мужності й рішучості, стали відкрито проповідувати про Воскресіння Ісуса Розп’ятого, називаючи Його Месією-Христом. Це – діяння Духа Божого, Утішителя, обіцяного Господом, чудо П’ятидесятниці, явлення Сили Його.

День Зішестя вогняних язиків на апостолів було лише початком безперервного Зішестя Святого Духа у віруюче людство.

Історія поширення християнства в перші століття життя Церкви зберігає чимало прикладів того, як люди, зміцнювані Духом Святим, виявляли справжні чудеса героїзму, мужності і стійкості. Це благодатне єднання Творця і створіння з Духом-Утішителем є невимовне блаженство, яке підносить людину від землі до Неба.

Саме з того дня, коли апостоли зібралися в Сіонській горниці, у духовний світ увійшла нова сила. Ісус Христос сповістив Царство Боже, яке «не від світу цього», але утверджується в світлі у світі цьому, насамперед, у людських серцях.

У народній традиції Трійця, Зелені свята характеризуються прибиранням (клечанням) осель, господарських споруд, подвір’я гілками листяних дерев (липи, клена, дуба), шаваром (аїром), лепехою. Роблять це у суботу ввечері. Пахне зеленню, пахне святами… У неділю у церквах святять букети квітів, здебільшого лісових та польових. Потім ці букети сушать і зберігають за іконами впродовж року. У деяких селах Гуцульщини такий букет називають лісовим ладаном. Коли хтось у хаті захворів, то букет спалюють на тарелі, а димом обкурюють хворого.

Народна прикмета:

-Яка погода на Трійцю – так піде літо.

Тарас ЛЕХМАН

Червень – місяць вишень, черешень, лісової малини.., лагідного сонця, довгих днів і світла. А ще – місяць лісової тиші, Птахи змовкають, бо висиджують малят у гніздах, дехто з пернатих уже годує ненаситне потомство. Тому їм ніколи співати, розважати концертами людей. Лісові звірі також доглядають за своїми дитинчатами…

-У червні гостри коси, бо він кличе на покоси.

-Червень прийшов – увесь рік зарум’янив.

-У червні літо на порозі.

-У червні затяглися грози – далі літо буде грозове.

-У червні сіно замокло  - у жнива хліб замокне.

-У червні з косою, у липні з серпом.

-Влітку під час сходу сонця стоїть задуха – ввечері буде дощ.

-Вітер змінює напрямок проти годинникової стрілки – скоро задощить.

-Горобці пожвавилися і цвірінькають під час тривалої негоди  - можна чекати хорошої погоди.

-Зірок на чистому небі не видно – буде буря, гроза.

-Захід сонця світлий – завтра буде погожа днина.

-Буркун перед дощем виділяє різкий запах.

-Комах багато крутиться біля жовтої акації – слід чекати негоди.

-Корови перед дощем дають менше молока.

-Кішка  умивається – на негоду.

-Конюшина складає листочки і схиляється – буде негода.

-Квіти сильніше пахнуть перед дощем.

-Зранку парить – дощ ушкварить.

-Повітря над лісом посиніє – буде тепло.

-Риба в безхмарний день раптом перестає клювати – буде затяжна негода.

-Гарна погода збережеться, якщо небо чистого ясного кольору.

-Ранкова веселка на заході віщує дощ, а вечірня віщує погоду.

-Роса перед дощем довго не висихає.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН