Останні новини
16 листопада 2025
16 листопада 2025

 

 

Виявляється, що в українській народній традиції вітри мають свої назви. Наприклад, лиховій, або ж лиходій.

Це той вітер, через який у полі може вилягти хліб, або ж позаплітає стебла у вінки, що ускладнить жнива, буде значна втрата врожаю зерна. Тоді стебла вже не піднімуться з землі, а колосся не наллється сонцем. Найгріше, коли виляже ще недоспілий хліб. Відтак – очікуй голоду.

Аби відвернути стихійне лихо, селяни тричі обходили ниви із запаленою стрітенською свічкою і кропили поле свяченою йорданською водою.

Не менш загрозливою є спека, тривала посуха, від якої хліб аж «вигоряє» на сонці. Через це також врожаю не жди.

У такому разі вдавалися до іншого обрядового дійства. У неділю після Богослужіння у церкві всією парафією на чолі з священиком, з хрестом та хоругвами виходили у поле й відправляли молебень за добрий врожай, просили Всевишнього рослати з Неба жаданий дощ.

...Траплялося, що після такої відправи дощ таки випадав...

Тарас ЛЕХМАН

 

 

-Як у червні поллє, так і картопля вродить

-Яке сіно – така й отава.

-Червень – місяць червоних ягід.

-Туман над рікою довго не спадає – на рибалку краще не йти.

-У червні погано вродила малина – серпень буде посушливим.

-Веселка сяє і людей веселить – не буде дощу.

-Красне сонце – на погоду; тьмяний місяць – на негоду.

-Сови вночі літають і голосно гугукають – дощу не буде. (Вони полюють на мишей та інших гризунів, а ті, як правило, перед дощем глибоко ховаються у нірках).

-Гедзі тнуть (кусаються) перед дощем.

-Де на полі маки та волишки – там буде хліба трошки.

-У літню спеку духмяно пахнуть трави або скошене сіно – перед дощем.

-Жаба  квакає – на дощ чекає.

-З великої хмари випав малий дощ, то невдовзі буде гроза.

-У червні багато білих метеликів – взимку багато лапатих сніжинок.

-Влітку ліс багатий грибами, вулики – медом, а поля – хлібом...

-Похмурий ранок, а схід сонця червоний – на дощ.

Увечері чи вночі блискало і гриміло, але не випало ні краплинки дощу, тоді дощ випаде вдень.

-Квіти зірочника не розкрилися вранці – перед дощем.

-Не видно метеликів – очікуй негоди.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

Цьогоріч, 29 травня – свято Вознесіння Господнього, яке символізує подію, коли Ісус Христос перед очима своїх учнів-апостолів піднявся на Небо.

Дата святкуванн Вознесіння (у народі – Вшестя) безпосередньо залежить від Великодня. Віряни його святкуть на сороковий день після свята Воксресіння Ісуса Христа і завжди у четвер.

Згідно зі Святим Письмом, після свого світлого Воскресіння Ісус Христос ще сорок днів перебував на землі, серед своїх апостолів, розповідаючи їм про Царство Боже. Після цього Він зібрав своїх учнів біля Єрусалима на горі Елеон, благословив їх і вознісся на Небо. Пізніше до апостолів Явилися два Ангели, які повідомили радісну звістку, що в майбутньому Ісус Христос ще повернеться на землю...

На Вознесіння Господнє віряни повертаються до більш звичного приітання:

-Слава Ісусу Христу! Навіки Слава!

Колись побутувала добра традиція – напередодні Вознесіння господині пекли обрядове печиво у вигляді драбинок (аби Ісусові легше було піднятися на Небо) й тонкі паляниці, які по-панібратськи називали «божими онучами» (вони також для Ісуса, аби не ходив босоніж).

У народі кажуть:

-Разом з Вознесінням до неба возноситься рослинність, вона росте, підростає.

-До Вознесіння маж заколоситися жито. (Господарі зумисне виходили у день свята в поле, щоб перевірити, як воно колоситься і чи буде врожай).

-Яка погода на Вознесіння – такою може бути на Трійцю (через десять днів).

-У цей день сонячно і птахи співають – буде добра погода. (Так вони прославляють своїми співами Ісуса Христа).

-Ранкова роса – на врожай городини.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

24 травня – вшановуємо преподобних Симеона Дивногорця й Микиту Переяслвського.

Колись цей день називали Мокієм, Мокрієм. Бо якщо задощить, то жнива будуть мокрими, а врожай хліба – мізерним.

Народні прикмети:

-На небі сиві зорі – на дощову погоду.

-Перед дощем птахи ховаються у гнізда.

-Гроза з перервами триватиме довго.

-За теплої сухої погоди сіль у сільничці стає вологою – жди дощової погоди.

Не обходилося без марновірства. Приміром, щоб не падав дощ, з тонких довгих гілочок плакучої верби заплітали «живі коси»; робили це безпосередньо на дереві... А от дехто робив це прагматично. Поміж сплетіння встромляв свіжі лугові чи польові квіти. Потім перевіряв: якщо квіти довго не в’януть – на дощ; сохнуть – буде сухо, спека.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

21 травня – свято Костянтина й Олени.

Кажуть, що «на Костянтина й Олени буяє все зелене», тобто розвивається рослинність. Господині вже готують салати з молодої цибулі, зелені кропу, петрушки, щавлю, шпинату... Воістину, жменька зелені, а торба вітамінів.

Водночас уже доводиться боротися з бур’янами, прополювати грядки. Але й серед «шкідливців» є чимало лікарських рослин – кульбаба, подорожник, зірочник, підбіл, березка, медунка... І їх використовують для приготування вітамінних салатів. Заготовляють і сушать для лікувальних чаїв, настоїв наземну частину цих рослин

Народні прикмети:

-Високі трави у полі – буде сіна доволі.

-Від дня Костянтина й Олени має встановитися стійке тепло.

-Цей деньтеплий – на теплий червень.

-Похмурі ранки – предвісники затяжних дощів.

-Гедзів багато – на прожай огірків.

-Посієш льон на Олени – буде довгим.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.