19 липня (1 серпня) – церковне свято преподобної Мокрини.

За фенологічним календарем, це – останній день літа. А сама Мокрина (ім’я асоціюється зі словом «мокра») натякає на наближення осінніх дощів. Селяни справді не хотіли, щоб у цей день падав дощ. Відтак, у землі будуть псуватися осінні овочі – картопля, морква, червоний буряк.., а далі рік буде голодним. А перед тим ще й доведеться жнивувати у дощову погоду. Тому молилися до Святої Мокрини, аби вона зберегла суху погоду.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня мокро, значить так само буде мокрою осінь; а якщо сухо, то, відповідно, й осінь буде сухою.

-Цей день показує, якою буде погода протягом шести наступних тижнів.

Тарас ЛЕХМАН

-Липень – місяць жнив, місяць-жниварник.

-Липень іде й косу та серп на плечах несе.

-З липнем приходять жнива.

-Кроти нарили багато кротовин – на дощову погоду.

-Великі кільця на сітках павутин – буде посилення вітру з можливим дощем.

-Конюшина опустила квіти додолу – на грозу.

-Парнота з вологим повітрям – на дощ.

-Липень збирає (заготовляє), а зима з’їдає.

-У липні в коморі пусто, та на полі густо.

-Зима спитає: скільки хліба у липні припас?

-З травневого листка липень зробить золотого колоска.

-Жати починаєш – тут уже не потанцюєш і не поспіваєш.

-Роса косу точить.

-Чайки скиглять перед дощем.

-Сови вночі бентежаться, голосно гугукають – вдень чекай погіршення погоди.

-Багато мурах – на суху й теплу днину.

-У липні змарнуєш годину, то й роком не здоженеш.

-Липень – краса, але трудися в поті чола!

-Липень – місяць хліба.

-Допоки зозуля кує – жати не починай.

-Качки і гуси хлюпочуться у воді – на затяжний дощ.

-Ясного ранку здалеку ліс сивіє, сіріє – перед зливою.

-Корови лягають на траву, не хочуть пастися – перед спекою.

-З колосся довго не спадає роса – погода погіршиться.

-Тихі зорі – добра погода.

-Липнева спека – небезпека; хліб може вигоріти.

-У липні достатньо іскри, щоб поле згоріло.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

15 липня – День Хрещення України-Русі й вшанування пам'яті Святого рівноапостольного князя Володимира Великого, хрестителя.

Згідно «Повісті минулих літ» правління князя Володимира припадає на 980-1015 роки. Але деякі з тогочасних джерел називають інші дати початку правління – 978 або 979 роки.

У внутрішній політиці адміністративні перетворення князя Володимира були спрямовані на централізацію князівства. Він усунув від влади місцевих удільних князів, а на їх місця призначив своїх синів. Система «племінних князівств» була зруйнована, а всі землі поділені на вісім адміністративних округів. Таким чином Володимир домігся зосередження влади в руках однієї князівської родини. Розуміючи, що без сильного вишкуленого війська Київська держава не зможе захищати свої кордони, князь провів реформи і в сфері оборони. Насамперед ліквідував військові об’єднання племен. Тепер землі роздавалися конкретним особам за умови військової служби.

Зовнішню політику князь спрямував на укріплення кордонів країни та покарання племен, які відмовилися підпорядковуватись Київській державі. Так Володимир Великий зумів підпорядкувати своїй владі в’ятичів, ятвягів, радимичів, хорватів та волжських  булгар. Міжнародна політика князя містила в собі й шлюбну дипломатію. Він сам укладав шлюби з іноземними принцесами й одружував своїх дітей з представниками європейських королівських сімей.

Найбільший вплив на розвиток Київської Русі мала релігійна реформа Великого князя. Усвідомлюючи, що держава, яка сповідує язичництво, не сприймається серйозно на європейській арені, він вирішив об’єднати все населення під знаменням однієї віри.

Князь Володимир Великий обирав майбутню релігію з декількох можливих варіантів: іслам, іудаїзм, християнство 9деякий час вагався – прийняти хрещення з Візантії чи з Риму?..). Та все ж вибрав саме християнство. Адже християнська спільнота була в Києві ще за часів Аскольда і Діра. Його бабуся княгиня Ольга також прийняла хрещення. До того ж, християнство ставило Київську Русь на один рівень з іншими європейськими країнами, де ця релігія вже давно стала державною.

Зробивши вибір, князь Володимир у 988 році прийняв хрещення з Візантії (це ще й мало чимале політичне і військове значення). Нова релігія стала обов’язковою для всього населення держави. На місцях старовинних язичницьких капищ почали будуватися християнські церкви.

Після Хрещення Русі правитель взявся за перетворення у сфері освіти, в державі почали створюватися школи. Перша з них – при Десятинній церкві в Києві, яку князь збудував власним коштом (віддав на будову десяту частину своїх статків). До Київської держави почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які сприяли подальшому розвитку освіти та науки серед русичів.

Князь Володимир помер 1015 року й був похований поруч з дружиною Анною у тій же Десятинній церкві (Різдва Пресвятої Богородиці). Київська Русь за часи правління Володимира Великого вперше за всю історію держави стала на один рівень з розвиненими європейськими країнами.

Тарас ЛЕХМАН

13 липня – свято Степана Саваїта.

Він молодим хлопцем (у десятирічному віці) вступив до монастиря Святого Сави, був побожним ченцем, аскетом, давав братам розумні духовні поради та настанови, зцілював молитвами хворих. Помер 794 року. Бог дарував йому 80 літ.

За фенологічним календарем, цей день вважався верхівкою (маківкою) літа, бо воно вже через прясло дивиться на осінь. (Прясло – частина огорожі від стовпа до стовпа).

Цієї пори на селян чекає зажнивна робота, а дехто вже проливає на жнивах сім потів.

У народі кажуть:

-Як літо прийшло, так і піде.

-Літо у червоному жупані, а осінь в золотому; весна у зеленому, а зима білу шубу одягає.

-Чекав дощу у травні, а він випав на жнива.

-Павук на жнива павутину снує (та ще й колесом) – буде сухий день.

-Павуки поховалися – неодмінно чекай дощу.

-Веселка простягла з півночі на південь – чекай дощу; зі сходу на захід – на добру погоду.

-Після тривалих літніх дощів враз з’явилася вечірня веселка – довготривала негода невдовзі закінчиться.

Сміло йди на жнива, коли вранці з вуликів вилетіло багато бджіл.

Тарас ЛЕХМАН