19 серпня відзначають велике церковне свято Преображення Господнього, або Спаса.

У цей день у храмах згадують євангельську подію, коли апостоли побачили Ісуса Христа в Преображенні. Згідно зі Святим Письмом, Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на гору Фавор і почав молитися. У ту ж мить Його вигляд враз змінився: обличчя просяяло, тіло та одяг залило Божественне світло. Побачивши це, апостоли наповнилися блаженством.

У давнину східні слов’яни-язичники цієї пори збирали врожай плодів, своєрідно освячували їх. А з прийняттям християнства на знак подяки Преображенню Господньому люди стали приносити в храм на освячення яблука, груші, сливи, виноград, інші фрукти саду. Тому це свято швидко «прижилося», поєднуючи язичницьку і християнську культури.

За церковною традицією, фрукти символізують духовну насолоду, яку відчули учні Ісуса Христа у мить Його Преображення.

Стали побутовими ще й такі народні назви свята – Яблучний Спас, Другий Спас, бо Першого Спаса (Маковія) відзначаємо 14 серпня.

Народні прикмети:

-Другий Спас символізує настання осені.

-Після Другого Спаса не сподівайся на теплу росу.

-На Другого Спаса лелеки починають відлітати у вирій.

-На Другого Спаса любить бути спека. Це літо з нами прощається…

Тарас ЛЕХМАН

Останнім з хлібних злаків, як правило, косять овес. Впоратися з цією роботою селяни намагалися до свята Преображення Господнього (Другого Спаса, 19 серпня), бо потім овес «посипиться на землю». Та й спершу потрібно було зібрати пшеницю, жито, ячмінь – основний хліб.

Овес заготовляли і заготовляють здебільшого на корм для коней. Але при нестачі пшениці чи жита пекли хліб і з вівсяного борошна, або додавали його до пшеничного чи житнього. А от вівсяна каша на молоці (смачна у корисна страва!) завжди була на обідньому столі.

З вівсяних, житніх та пшеничних стебел з колоссям (неодмінно мало бути три компоненти) на Різдво гуцули виготовляли коляднички – аналог дідуха, тільки брали 9-12 стебел і перев’язували їх барвистою стрічкою. З колядничками йшли колядувати на потреби церкви і дарували їх господарям, таким чином дякуючи за грошову плату, скільки б вона не становила.

У народі кажуть:

-Дай коневі вівса – буде з нього робоча сила.

-Без жита і пшениці  й овес піде на хліб.

-Вівсяна булочка, звісно, не пшенична, та також хліб.

-Наївся вівсяної каші і працює, як кінь…

Тарас ЛЕХМАН

-У серпні роса стає холодною.

-Рясно цвіла медунка – буде багато гречки.

-Добре, коли у серпні дощі помірні, погано, коли болото.

-Не поспішай викопувати картоплю у серпні, вона росте у землі аж до Семена (14 вересня).

-Скорий відліт лелек – на ранню осінь.

-Вода в ріках стає теплішою - перед дощем.

-Влітку сухі гілки падають з дерев – на негоду.

-Голуби ховаються в гарну погоду –буде дощ.

-Вітер дме поривами – встановиться тиха погода.

-Влітку з вудкою, а взимку з сумкою (торбою).

-Ґедзі сильно кусають – на тривалу негоду.

-Зірки мерехтять улітку – до дощу.

-Було багато колосся – взимку буде багато снігів, вдарять сильні морози.

-Жуків-гнойовиків не видно при гарній погоді – за кілька годин піде дощ.

-Ікавка – на погоду; ломота – на негоду.

-Качки кричать і плещуться – на дощ; сидять тихо – на грозу і грім.

-Качки обскубуються – дощ буде.

-Комарі, мухи та інші комахи стають набридливими – на негоду.

-Мухи у серпні кусають, бо зиму чують.

-Кільце навкруг сонця – буде вітер.

-Овес дозріває – з’являються перші опеньки.

-Осоту польового влітку багато – зима буде холодною; багато щавлю – теплою.

-Мурашині ходи відкриті і мурашки багато рухаються – до холодної погоди.

-Місяць уповні червоний – буде дощ.

-Овеча вовна волога на дотик – перед дощем.

-Павуків видно багато – до хорошої погоди.

-Павук розставляє павутину колесом – буде ясна погода.

-Похолодання після дощу – погода невдовзі поліпшиться.

-Ті поля були щасливі, на які літній дощ вчасно випав…

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

14 серпня у церквах східного обряду вшановують пам’ять семи братів-мучеників Маккавеїв та згадують про Винесення Чесних древ Животворчого Хреста Господнього.

Медовий Спас та Маковія – народні назви свята. Адже в цей період пасічники починали забирати з вуликів мед, а господарі збирали новий врожай маку.І мед, і мак неодмінно освячували у церквах.

На Маковія розпочинається Успенський піст. Вже із самої назви стає зрозумілим, що він приурочений святу Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначають 28 серпня. А сам піст завершується днем раніше – 27 серпня. За строгістю він прирівнюється до Великого посту.

У народі існують і такі назви свята – Мокрий Спас, Перший Спас. Цього дня наші пращури востаннє в році йшли купатися до водойм (і то тоді, коли доволі тепла днина), бо потім уже не можна приймати такі водні процедури. Казали: «Ілля (2 серпня) воду постудить, а після Першого Спаса вода стає холодною».