Останні новини


24 березня вшановують святителя Софрона, який жив у VII  столітті.
З життєпису достойника довідуємося, що він був родом із Сирії. Прославився як праведний патріарх Єрусалиму. Обороняв Христову Віру від єретиків-монотелітів. Помер у вигнанні після зайняття Єрусалиму сарацинами.
Народний прогностик дня:
- Якщо на Софрона землю вкрили тумани, то буде добрий врожай льону і капусти.
- Якою буде погода на Софрона вранці - такою буде перша декада травня; якою буде в обідню пору - такою у другій декаді; ввечері - в третій декаді.
- Який Софрон - такий травень.
- Софрон травень предвіщає, до роботи спонукає.
- До Софрона відцвіли підсніжники - буде раннє літо.


Ранньою весною найпримітніший день для ведення спостережень за погодою, змінами у природі та складання прогностичного аграрного календаря — це свято Євдокії (Явдохи), 14 березня. У давнину він символізував прихід весни, перемогу світла над темрявою, а також початок нового року. Й дотепер про свято Явдохи збереглося чимало прикмет:
- На Явдохи капає зі стріхи (тому й «Плаксива Явдоха») - буде літо дощове.
- Яка Явдоха - таке літо.
- На Явдохи відлига - холод неодмінно повернеться і ще довго буде холодно.
- Березень лютому-бокогрію - молодший брат, а Явдосі-плющисі - похресник.
- Собаку після Явдохи ще стоячи може снігом замести.
- На Явдохи багато снігу і мороз - вродить хліб, а жнива будуть «сухими» (без дощів).
- Сонечко тепло світить, але Плаксивою Явдохою поглядає - або сніг, або дощ обіцяє.
- Явдоха-веснівка весну зустрічає.
- Сонце на Явдоху зранку - ранні посіви будуть урожайні; сонце в обід - сподівайся на врожай середніх посівів; увесь день небо захмарене і сонце тільки надвечір засяє - пізні посіви будуть урожайні.
У Карпатах спостерігали: якщо на Явдоху ведмеді остаточно покинули свої барлоги, то повернення до зими вже не буде.


9 березня — свято Першого та Другого віднайдення Голови Івана Хрестителя, або ж Обретіння.
У народній традиції з цим днем пов'язують повернення птахів з вирію, радо їх вітають і кажуть, що це сам Іван Хреститель повертає пернатих додому.
Спочатку прилітають граки. Земля ще вкрита снігом, а вони вже тут як тут. Всідаються на деревах і зчиняють несамовитий галас. Траплялося, що у теплі зими їх бачили наприкінці січня - у лютому... За ними слідують жайворонки. Зустрічати їх у полі - це дитяча справа і забава. Разом з жайворонками повертаються ремези. Ці пташки першими беруться будувати гнізда, коли інші пернаті ще в дорозі до рідної землі.
Про прихід весни сповістить приліт диких качок, гусей, журавлів. Молодь з цього приводу навіть справляла забави. Наприклад, побачивши на водоймі селезня, дівчина ховалася на березі в очереті й імітувала голос качки. Якщо селезень озветься до неї, то й парубок не забариться.
Та найбільше очікують повернення лелек. (Повертаються вони здебільшого після 19 березня). Дбайливі господарі влаштовують для них зі старих коліс, дерев'яних хрестовин зручні площадки для гнізд. З лелеками пов'язують чимало повір'їв. Окремі з них:
- Якщо біля вашої господи оселилися лелеки, тоді у сім'ї може бути поповнення. Це вони (лелеки) діточок приносять...
- Дівчина, коли вперше весною побачила лелеку, що ходить по землі, то сумувала. Бо же буде ходити у дівках. А ось пара лелек у небі чи у гнізді віщує шлюб.
Старші люди по-своєму міркували:
- Якщо побачать лелеку у небі, то й самі будуть літати, будуть здоровими. Гірше, коли лелека ходить по землі чи сидить самотнім у гнізді.
Народні прикмети:
- Прилітають лелеки - приносять тимчасове похолодання.
- Після повернення лелеки літають високо у небі - до тепла.
- Лелеки повертаються великими зграями - до теплої весни.
- На Обретіння випав сніг - Благовіщення і Великдень можуть бути холодними.


Цього року 7 березня розпочинається Великий піст — особливий період у житті кожного практикуючого християнина, який триватиме до 24 квітня, світлого свята Воскресіння Христового.
Піст — добрий учитель! Але постувати — це не означає їсти тільки пісні страви, стримуватися від алкоголю, тютюнопаління. Під час посту не слід чинити лиха, лаятися, не лихословити, стримувати свій гнів, не обманювати... Такого взагалі не слід чинити! Бо саме цим людина очищається від гріха і наближається до Всевишнього.
Перед постом слід просити у всіх прощення за «гріхи вольні і невольні». Тільки після цього стане легше на душі. Та найважливіше - ревна молитва, відвідування церковних Богослужінь, щира сповідь і Святе Причастя.
Молитва лікує! Багато християн стверджують, що після молитви у декого понижується підвищений тиск, зменшується завищений рівень цукру у крові, минає головний біль, покращується пам'ять. Головне - молитися з глибокою вірою!
Від посту ще ніхто не помер. А от надмірне переїдання (особливо висококалорійних страв) шкодить здоров'ю. Як правило, голод відчуваєш лише у перші дні посту. Потім організм звикає, «розвантажується», очищається від шлаків.
Під час Великого посту не можна споживати м'ясних продуктів, молока, вершкового масла, яйця, рибу (окрім окремих днів). У раціоні мають переважати каші, овочі (насамперед - картопля і капуста), гриби, які, за калорійністю, замінюють м'ясо. Втім, від посту звільняються діти, вагітні жінки, важкохворі...



Останній тиждень перед Великим постом в українців називають Сиропустом, Пущенням, Запустами, Заговинами, М'ясоїдом, Масницею, Загальницею, Колодієм, Ніжковими заговинами. Вкрай рідко зустрічається назва Масляна. Вона - запозичення з російської культури.
Цей тиждень ділиться на три основні частини: зустрічний, або переломний понеділок, широкий четвер і прощальна неділя. Кожна з них була наділена своєю обрядовою специфікою.
Основною обрядовою стравою протягом усього тижня були вареники з сиром, які їли з маслом чи сметаною, а також гречані млинці, заправлені смальцем.
Практикувалися погостини. У понеділок і вівторок навіть жінки могли піти до шинку... Але міру знали.
У середу та широкий четвер ходили один до одного в гості, висловлювали побажання бути здоровими, щоб у господарстві все велося, було вдосталь хліба на столі.
У п'ятницю чи суботу зять мав почастувати тещу, вручити їй подарунки. Теща ж готувала для нього млинці.
У неділю насамперед просили один в одного прощення за скоєну кривду. Та першим це робив священик у церкві відразу після відправи Служби Божої. Ця неділя також не обходилася без частувань, бо вже завтра - Великий (Передвеликодній) піст, який «усім притисне хвіст». Дівчата справляли у неділю Ніжкові заговини. Ставали на поріг хати і намагалися перекинути за ворота кісточки від холодцю. Вірили: якщо кісточка перелетить, то дівчина вже цього року вийде заміж.
Усі обрядові дійства тижня мали яскраво виражений національний характер. Тому Загальницю, особливо Сиропусну неділю аж ніяк не слід ототожнювати з російською Масляною - проводами зими. Українці зиму не проводжали, а от весну радо зустрічали.
Навіть у радянські часи, щоб відвернути увагу людей від глибоких християнських традицій Великого посту, церкви, у містах і селах влаштовували «Проводи зими», які мали замінити Масляну. Відбувалися вони з масовими гуляннями, конкурсами, призами, виїзною торгівлею (тоді зумисне виставляли на прилавки дефіцитний товар) і, звісно, з випивкою, шашликами... Але це - не українська традиція! Бережімо своє!

Сторінка 1 із 102

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.