7 жовтня вшановуть святих мучеників Сергія і Вакха. Вони належали до перших християн. А за українським православним календарем ще й поминають Сергія Послушного, ченця Києво-Печерського монастиря, який жив у ХІІІ столітті.

З цього дня вже чекали зими, утеплювали стіни хат сніпками кукурудзи чи соломою.

У народі кажуть:

-Якщо на Сергія земля вкриється сніжком, то через місяць бути справжній зимі.

-Холодить північний вітер – зима буде холодною.

-На Сергія зима почнеться, то не відступить до березня.

-З дня Сергія доречно сікти на иму капусту.

-Зірки високо і світять темно – до дощу або мокрого снігу (снігу з дощем).

-Прибули снігурі – чекай снігопадів.

-Миші до хати (комори – чекай похолодань.

-Допоки ростуть опеньки – сніг не випаде.

-Припинилися гриби – снігу жди.

Тарас ЛЕХМАН

5 жовтня вшановуємо святу мученицю Харитину, яка за сповідування Христової віри загинула від рук язичників у ІІІ столітті.

Колись з цього дня у полотників починали стукати човники ткацьких верстатів. І так тривало протягом усіх довгих осінньо-зимових вечорів. З роботою мали впоратися до весни, коли вже необхідно було починати польові роботи.

Ткати полотно з льону,коноплі (а до цього з сировини виготовляли прядиво, волокна, нитки) – ремесло, яке поширилося всією Україною. Безперечно, не кожна жінка опановувала ним, але вправну майстриню (а то й кілька) можна було знайти ледь не в кожному селі. Тому інші зверталися до них за послугами, надавали власну сировину (робили це заздалегідь), платили за роботу. Попри традиційність,часто кожна знатна майстриня застосовувала власну техніку тканн та орнаменти. Таке полотно особливо високо цінувалося.

У народі кажуть:

-На Харитини у ткалі іменини.

-На Харитини виткали перші полотнини.

-На Харитини хоч зимазаглядає увікно, але в хаті тепло.

До Харитини мали заготовити дрова на всю зиму. Також спалювали у печі стебла кукурудзи, хмиззя, надлишки соломи.

Прогностичні прикмети:

-На Харитини на луках ще зелена трава – корова ще дасть молока.

-На Харитини паморозь – невдовз чекай стійких морозів.

-Лебеді «сумують» на плесах, мало плавають – перед похолоданнями.

-Сойка активно літає, робить запаси жолудів – перед настанням зими.

-Рано опадають з дуба жолуді – на ранню зиму; довго тримаються на дереві – на тривалу осінь.

Тарас ЛЕХМАН

-Жовтень гордий тим, що золота багато має.

-Вересень золотить, а жовтень все золото збирає.

-У травні зелено, а у жовтні жовто.

-Що травень озеленить, те жовтень озолотить.

-Був багатий врожай зерна і борошно з нього якісне – на холодну зиму.

-Хлібород – перед суворою зимою.

-У жовтні новий хліб на столі і чорна рілля (переоране поле).

-У жовтні грім, а багато листя вже опало – зима буде без снігу.

-Якщо задощить після обіду – ненадовго: вранці – можливо на весь день.

-Якщо у жовтні листя з берези і дуба опадає нечисто – на сувору зиму.

-Багато жолудів – зима люта.

-Сильні північно-східні вітри у жовтні – на дощ або сніг (сніг з дожем).

-Зірки яскраві – на хорошу погоду; тьмяні – на дощ, мокрий сніг.

-Хмари пливуть низько – настане сира холодна погода, можливі сніг з дощем.

-З ночі випав туман, клубочиться у низинах – погода не зміниться, буде малохмарною.

-Вранці іній на землі, на листях – до сонячної днини.

-Птахи настовбурчуються, ховаються у крони дерев – до негоди.

-Гуси полетіли швидко – чекай на сніг.

-Дим від багаття стелиться низько землею – на опади.

-Коли у жовтні ще літають комар і тнуть – далі будуь тепла осінь і помірна зима.

-Збіглися хмаринки докупи – буде дощ.

-Після першого жовтневого снігу гриби ще не пропадуть.

-Без туману і дощів у ліс за грибами не потикайся.

-Теплий жовтень довго теплом не потішить.

-Допоки з каштанів листя не опаде – зима не прийде.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

1 жовтня – церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Для українців воно і державне, адже вшановємо наших захисників-воїнів. Крім того, у народі його вважають головним святом осені, якщо не календарної, то, принаймні, фенологічної. Бо «Покрова землю листом покриває, а то й снігом посипає».

Основою для встановлення свята послужило релігійне оповідання, згідно з яким у 910 році у Візантії юродивому Андрію та його учню Єпіфанію явилась Небесна Цариця – Пресвята Богородиця. Вона стояла у повітрі під центральним куполом у супроводі ангелів та святих і в молитві огортала присутніх у храмі своїм омофором, або покровом – широким і довгим полотнищем, яке покриває плече і єатрибутом архієрейської відзнаки. Явилася Діва Марія для підтвердження своєї обіцянки допомогти візантійцям у боротьбі за християнську віру у протистоянні з іновірцями, загарбниками сарацинами. Так і сталося! Візантійці перемогли ворога...

Покров Пресвятої Богородиці для християн – це Її заступництво за нас на Землі і Небі. Це заступництво проявляється будь-де і будь-коли, але тільки через глибоку віру і щиру молитву.

Уже в Київській Русі, після прийняття християнства, свято Покрови стало важливою господарською віхою. Закінчення польових робіт давало привід відзначити цей день святковим застіллям. Після Покрови справляли весілля. Селяни їхли у жовтні на ярмарки продавати новий врожай, купувати собі обнови (взуття, одяг...). Це також додавало святкового настрою.

У народі кажуть:

-Прийде Покрова – покриє дівчині голову шлюбним вінцем.

-Яка погода на Покрову  такою буде зима.

-Якщо до цього дня листя з вишень не спаде – на теплу зиму; не втримається – на холодну.

-Тільки до Покрови дають молоко корови.

Тарас ЛЕХМАН