Останні новини

 

 

1 грудня - свято мучеників-християн Платона і Романа. А ще - перший день зими (звісно, календарної, а не фенологічної).

Колись, бувало, зустрічали зиму, задобрювали, запрошували у гості різноманітними примовляннями і ритуальними діями, благали її бути сніжною та з морозами, бо тоді добре вродить озимина, весною буде у землі вдосталь вологи, щоб сіяти зерно, садити городину.

З цього приводу казали:

- Який перший день зими - така і вся зима.

- Які Платон і Роман - такою очікується зима.

- Дивись на зиму після Платона і Романа, щоб похвалитися на Запусти.

- Платон і Роман зиму заказують, а Спиридон (25 грудня) про зиму скаже.

- На Платона і Романа тепло - зима буде теплою.

- Зима сніжна - влітку сльота.

- Зима снігова - урожайні жнива.

- Зима з хуртовинами - чекай непогожого літа.

- Не злися на сніжну зиму! Біда, коли снігу нема...

 

 

 

30 листопада вшановують Святого Григорія Новокесарійського, чудотворця, єпископа, який ревно служив Церкві і навертав поган до християнства.

Дата його народження достеменно невідома. Мріяв стати юристом, навчався у Палестині. Там познайомився з християнським письменником і філософом Орігеном, який заснував свою богословську школу. Під його впливом у 238 році Григорій прийняв християнство, здобув богословську освіту і з тих пір невтомно трудився на християнській ниві. Перетерпів не одне переслідування з боку поган. Помер приблизно 270 року.

У давнину у цей день українці прогнозували погоду на зиму і казали:

- Який день на Григорія - такою буде зима. (Але, застерігаємо, що слід врахувати двотижневу різницю у старому і новому календарях).

- Якщо на Григорія вовки збираються у великі зграї і наближаються до людських поселень (насамперед віддалених сіл), то взимку будуть глибокі сніги, пекучі морози. Навіть радили: у цей день до лісу, де живуть вовки, краще не ходити, бо звірі стають надзвичайно агресивними.

- Григорій зиму благословляє.

- У ніч на Григорія снігопад, багряні зорі - зима стала повноправною господинею, відлиги будуть короткотривалі.

- На Григорія лід замерзає - зима наступає.

- Григорій одного заморозить, а зима заморозить двох.

 

 

 

 

29 листопада — свято апостола і євангеліста Матея (Матвія).

У Галичині з цього дня вже починали підготовку до «зимових святок», насамперед до грудневих зимових свят, які передували різдвяним. Білили хати,прали рушники, чистили килими, на ярмарках купували обнови (одяг), кололи поросят, готувалися до зустрічі гостей. Адже грудень багатий на іменини та храмові празники. Особливо старалися Романи, Платони, Марії (хто народився на Введення, 4 грудня), Катерини, Андрії, Варвари, Сави, Миколи, Анни... І хоч розпочався Різдвяний (Пилипівський піст), інколи дозволяли собі певні «розкоші»  у харчуванні, розвагах.Робили це насамперед іменинники.

На столі могли бути запечена гуска, індик, курочка... Тим паче, що зимової пори кури погано несуться, тож не тримали їх «з надлишком», аби заощадити корми. Частували гостей чим могли. Не таємниця, що українці - народ гостинний!

Господарі запримітили:

- На Матвія завмирає вся рослинність, навіть кімнатні квіти не ростуть, засинають на зиму.

- На Матвія вся надія: якщо нема морозу, не випав сніг, то зима трохи забариться. Водночас: без снігу погано для озимини.

- На Матвія віють буйні вітри - на Миколи (19 грудня) бути хуртовинам.

- На Матвія зима пітніє, а земля пріє...

 

 

 

 

 

 

28 листопада, відразу після свята апостола Пилипа, розпочинається Різдвяний піст, який триває шість тижнів, аж до свята Різдва Христового. У народі його називають Пилипівкою.

Осінньо-зимового довготривалого посту, першого після збирання врожаю, дотримувалися ревно. Ще майже недоторкані запаси солінь та городини, є вдосталь борошна, круп, бобових, олії, грибів, запасів яблук та груш. Отож цей піст легко було пережити.

Протягом Пилипівки ощадливо збирали сир і масло на прийдешні Різдвяні свята і наступні після них Масницю. Топлений і відціджений сир складали у сирні діжки, підсолюючи кожен новий шар і заливаючи його підсоленою гарячою сироваткою або топленим маслом. Накривали чистим полотном, дерев'яним кружком, а зверху клали важкий камінь, або, навіть жорна. Кожних два-три дні полотно прали і змивали кружки.

Тримали такий сир у льоху, де він міг зберігатися місяцями.

Той сир, що заливали маслом, щільно забивали дерев'яним денцем від діжки. Розкривали діжку найчастіше перед Масницею.

Спостерігали і за погодою:

- Іній на Пилипа - вродять льон і овес.

- На Пилипа відлига - Різдво з відлигою.

Після Пилипа вже не справляли весіль аж до Проводів Різдвяних свят.

 

 

 

22 листопада — багатий на імена поминальний день. У церквах східного обряду вшановують святих достойників Онисифора, Порфирія, Теоктисту, Матрону та інших.

За народним календарем українців це день Матрони (або ж Мотрони, Мотрі).

Ще з давніх часів збереглися такі приповідки та прогностичні прикмети:

- Матрона - добра жона, слідує за Михайлом.

- Михайло на білих конях їде, а Матрона у санях сидить.

- Після Матрони налітають морози.

- На Матрони іній на деревах і кущах - до морозу; туман встелив землю - до відлиги.

- Який іній на деревах - таке колосіння хліба.

- Сніг на Матрони віщує непогожий травень.

- Якщо на Матрони гуска ходить по льоду, то ще буде плавати по воді.

У містах і селах, де днем перед тим святкували храмові празники на честь Архістратига Михаїла, побутувала і така цікава традиція: на Матрони справляли погостини, «попразниче», або ж Проводи Михайла. Звісно, вони не відбувалися без застілля...

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.