Останні новини

 

 

Виявляється, що бджоли — бездоганні синоптики. Ретельно спостерігаючи за їхньою поведінкою, люди навчилися прогнозувати погоду, і то навіть не на день-два, а й «на перспективу», сезон. Окремі з народних прикмет:

- Бджоли влітку спокійні, мляві - на негоду; активні, агресивні - буде тепла погода.

- Бджоли не відлітають далеко від вулика - буде дощ.

- Ранній весняний виліт бджіл з вуликів - на теплі весну і літо, багатий медозбір.

- Вилетіли після зими бджоли - розквітне весна.

- Бджоли після зимівлі не поспішають вилітати з вуликів - на тривалі похолодання, можливі мороз і сніг, весна забариться.

- Якщо бджоли на зиму щільно заліплюють воском «вхідні двері» вуликів - зима буде холодною і тривалою; злегка - на теплу зиму, будуть часті відлиги.

- Перед холодною і тривалою зимою бджоли запасають багато меду.

- За теплої погоди добре чути шум у вуликах (бджоли гудуть) - погода не погіршиться.

- Бджола «спить» перед дощем.

- Влітку чим раніше вилітають бджоли з вулика і беруться до праці - тим теплішим буде день.

- Бджоли не поспішають вилітати «на працю» - перед похолоданням і дощовою погодою.

- Туманного ранку бджоли довго не покидають вуликів - перед негодою, принаймні, туман не скоро спаде, а потім може падати дощ.

- Восени бджоли не поспішають ховатися у вулики, не готуються до зими, не впадають у сплячку - тепла погода протримається довго, буде довга тепла осінь.

- Взимку тиша у вуликах свідчить про те, що бджоли здорові.

- Бджоли в негоду активно рухаються у вуликах і гудуть - сповіщають про наближення доброї погоди.

- Бджоли літають допізна, не поспішають «на відпочинок» - на негоду, можливо, й тривалу.

- Вулики з бджолами найкраще виносити на Благовіщення (7 квітня). Якщо вони масово вилітають «на першу прогулянку» - Великдень буде теплим, весною і влітку погода буде сприятливою для багатого медозбору.

- Бджоли зібрали багато меду - буде й багато хліба.

- Бджоли з наближенням хмар не ховаються у вулики, продовжують працювати - дощу не буде.

- Бджоли роєм гудуть на  квітучій горобині - завтра буде ясний день.

- Багато бджіл на розквітлих плодових деревах - буде добрий врожай садовини.

- Бджоли сидять вкупі на стінках вулика (з зовнішнього боку) - до сильної спеки.

- Бджоли «гріються на сонці», мало працюють - спека посилиться.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 



15 червня вшановують Святого Никифора, Патріарха Царгородського. За те, що він різко виступив проти іконоборчої єресі, гостро засудив імператора Візантії, деяких представників духовенства, його відправили на заслання, де достойник помер 828 року.
З народних спостережень:
- Якщо цього дня падає дощ, то така погода протримається до кінця місяця. Також погана прикмета, коли землю сповив густий сивий туман і довго не розсівається (не спадає). Тоді жнива можуть бути мокрими.
- Сонячно на Никифора - на добрий налив колосся, багаті жнива.
- Красний ранок - красний налив жита.
До дня Никифора можуть з'явитися перші ягоди малини. Відтак:
- Малина вродила щедро - зима очікується холодною, але літо надалі буде тепле.
- Малина рясна - рясний урожай на хліб.
- Мало малини - буде мало хліба.
Тарас ЛЕХМАН


На 50-тий та 51-ший дні після Великодня християни відзначають свято П'ятидесятниці, або ж Зіслання Святого Духа і Пресвятої Трійці. Трійця - це так званий «об'єднаний цикл свят». У народній традиції їх називають Зелені свята. Цього року вони припадають на 12-13 червня. Щоправда, за давнім звичаєм їх святкують не два, а три дні поспіль.
Трійця вважається головним святом літа, і літо починається з неї, навіть, якщо свято припадає на травень.
Тиждень перед Трійцею відзначався як Зелений, Клечальний, Русальний.
На Зелений тиждень дівчата в полях, на левадах, у лісі «завивали» вінки чи березу (молоде гілля дерева). Зміст обряду такий: зранку дівчата готували пироги та яєчню, плели вінки, до яких неодмінно додавали полин (оберіг від лихих сил), потім ішли до лісу, де частувались під березами, а коли ліс далеченько, то частувались посеред поля. Після цього розходились і кожна дівчина завивала вінок на березі чи колосках хлібних злаків. Робилось це обережно, щоб не пошкодити гілля чи стебла. А на Трійцю перевіряли їх за «свіжістю» і визначали: кому скільки судилося жити.
Зелений четвер перед Трійцею мав назву Русалчиного Великодня. Цього дня краще не купатися у водоймах, щоб не стати жертвою русалок. Так вважали у давнину...
У Клечальну суботу дівчата, молодиці, діти зранку йшли збирати зілля для троїцьких букетів (у них переважали лікарські рослини), заготовляли лепеху і гілки листяних дерев, якими прикрашали хату, господарські споруди, подвір'я, криницю, навіть пліт і ворота. Цей процес називався «клечанням».
У Клечальну неділю зарнку святково вбрані люди вирушали до церкви на Богослужіння, несли букети з полину, любистку, папороті, які потім святили у храмі. Дівчата прикрашали голови вінками з квітів. Після обідні молодь збиралася на майдані біля храму, де була вкопана у землю висока паля (цю працю заздалегідь виконували парубки), прикрашена квітами та гіллям з липи, клена, дуба, берези, водила хороводи, співала троїцьких пісень.
Зелені свята - це ще й час поминання померлих. Отож відвідували могили на цвинтарях, молились.
Тарас ЛЕХМАН


6 червня — свято Семена Дивногорця. Він походив з Малої Азії, замолоду посвятив себе Богу і став пустельником. Потім жив на горі у будці на високому стовпі. Помер 569 року. До нього (уже під кінець життя праведного старця) приходило на гору багато вірних, щоб послухати проповіді самітника, отримати слушні поради, корисні настанови.
За народними спостереженнями на Семена Дивногорця погода може бути дивною, непередбачуваною, мінливою... Відтак - далі літо буде розмаїте.
З прогностичних прикмет:
- На Дивногорця місяць у серпанку - до тривалої негоди.
- Захід сонця чистий - завтра буде ясно.
- Зозуля далі продовжує кувати - на тривалу теплу погоду.
- Негода на свято Семена Дивногорця - осінь буде непогідна.
- Яка погода в цей день (сонячна чи дощова) - так піде на осінь.
- Роса на Семена Дивногорця - на хороший врожай; мають вродити коноплі.
У селян цей день вважався останнім терміном висівати огірки.
Тарас ЛЕХМАН


До церковних свят, які не мають конкретних дат, належить Вознесіння Христове (цього року святкуємо 2 червня). Його відзначають на сороковий день після Великодня, Христового Воскресіння. Про нього докладно сказано у Євангелії від Луки. Це свято завжди припадає на четвер. Тому у народі кажуть: «Не прийде Вознесіння (Вшестя) у середу, а тільки у четвер». Релігійна сутність свята - Ісус Христос вознісся, зійшов на Небо.
За народними віруваннями (та й багатовіковими спостереженнями) на Вознесіння активно проростає зело (все зелене, тобто всі рослини) - у лісі, у полі, на лугах... Щоби не заважати його буйному росту, селяни у цей день не працювали, а лише молилися Творцеві світу. Насправді ж, Вознесіння належить до великих двонадесятих церковних християнських свят, тому у цей день важка фізична праця заборонена Церквою. Час потрібно приділити молитві.
Від Великодня до Вознесіння вітаються: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». На саме Вознесіння у храмах виносять плащаницю і вже звучить вітання: «Слава Ісусу Христу! Навіки слава Богу нашому!».
У цей день господарі обходили свої поля з посівами, бо «на Вшестя жито має викинути колос». Дивилися, чи буде щедрим урожай. Якщо колоски мізерні - наберешся біди.
Молодь організовувала на околицях сіл різноманітні забави.
Між Вознесінням і Трійцею - десять днів. Це остання межа (час) посіву і садити городину.
Вважають:
- Якщо на Вознесіння гарна погода - на добрий врожай; мокро - на недорід.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.