За церковним календарем, 9 лютого вшановують преподобного Никифора. А ось у народному календарі українців цей день чомусь називають «Слизнем». Безперечно, не у всіх етнографічних регіонах, але в Галичині така назва почасти зустрічалася…

Звідки вона походить – важко здогадатися догадатися; з’ясувати достеменно – поготів. Аж ніяк не стане оправданням, що на Слизня дороги вкриває ожеледиця. Було потепління, зі снігу потекли струмки талої води, аж враз вдарив мороз. Ось і вкрилися дороги льодом, перетворилися на суцільну ковзанку, ні пройти, ні проїхати. Але ж таке може трапитися будь-якого дня лютого, та й взагалі протягом усієї зими, ранньої весни. Не обов’язково чекати дня Слизня. Ще кажуть, що на дорогах у лютому тоді стає слизько, коли весна наступає, а зима не відступає. Може, і ця версія має право на існування…

Проте, цей день у народному побуті українців свого часу був сповнений багатьох пересторог та марновірств. Наприклад, лихо, коли хтось на Слизня необачно пролив на підлогу олію, а ще гірше, коли послизнувся на ній і впав. Тоді буде падати весь рік (від Слизня до Слизня), а це до добра не призведе. Спаси і сохрани, Боже, від такого!

На Слизня господині готували з вершків сметани масло («бовтали у маслянках»). Вважалося, що воно буде надзвичайно смачним, жирним і довго зберігатиметься.

Народні прикмети:

- Якщо у цей день ожеледиця, а снігу на полях було мало, або взагалі розтанув, то можуть пропасти озимі посіви.

- Снігопад – до мокрого початку весни.

Тарас ЛЕХМАН

7 (20) лютого вшановують Святого Партенія, єпископа Лампаска, праведного мужа, чудотворця, який жив у IV столітті. І тепер, як стверджують церковні джерела, біля мощів достойника стаються дива зцілення хворих, звісно, через щиру молитву.

У давнину, ще як відгомін язичницьких вірувань та язичницької культури, з цього дня починалися так звані «весняні діди» - час поминання померлих. Щодо християнської традиції, то вони навіть передували початку Великого посту, коли також поминають померлих, замовляють у церквах заупокійні Служби Божі, а на цвинтарях, готуючись до Великодня, прибирають могили…

Народні прикмети:

На свято Партенія сиро – на сире літо.

Збільшуються на деревах та кущах – прискориться прихід весни.

За фенологічними спостереженнями, якщо лютий був відносно теплий, з частими відлигами, то птахи вже рідше навідуються до годівничок, покидають «насиджені» зимові місця поблизу людського житла, самотужки шукають корм, зокрема, збирають торішнє опале насіння рослин, а то й мають поживу з перших комах, які прокинулися від зимового сну, личинок…

Проте, такі випадки у природі доволі рідкісні, аномальні. Лютий не завжди не завжди тішить теплом. Тому про пернатих ще потрібно подбати. Ось-ось, та і навідаються вони до годівнички, принаймні, за звичкою…

Тарас ЛЕХМАН

5 лютого вшановують святу мученицю Агафію. З церковних джерел відомо, що праведна дівиця-християнка жила на Сицилії. Загинула мученицькою смертю за часів правління римського імператора Декія (ІІІ століття).

Колись у цей день господарі перевіряли запаси городини – картоплі, моркви, червоного буряка, ріпи, редьки, цибулі, часнику, капусти, чи  належно вони збереглися у льохах, кіпцях, у коморах, клунях, чи не псуються. Гнилу, зіпсуту городину викидали. І тоді споживання овочів потрібно було чітко розподілити так, щоб їх вистачило до наступного врожаю, принаймні, до появи молодої городини. Слід врахувати і те, що частину припасів залишали для розсади, а дрібними коренеплодами господарі годували домашніх тварин, зокрема, свиней. Якщо була нестача кормів, то свиней доводилося колоти раніше звичного, коли вони ще не набрали відповідної ваги. Але тоді і м'яса було менше на столі. Отож, селянину завжди вистачало клопотів!

Народні прикмети:

- Якщо на Агафії (Гапки) мокро – буде псуватися городина, гнитиме. Також погано, коли кілька днів, а то й тижнів, поспіль тримається міцний мороз, адже тоді овочі можуть замерзнути. Але  льохи, кіпці вправний господар завжди вчасно утеплить.

- На Агафії помірно погода – буде хорошим травень.

- Якщо на Агафії зима люта – весна рано у двері не постукається, пізно в гості прийде.

- Гапка любить санки…

Тарас ЛЕХМАН

2 лютого – свято Євтимія Великого, преподобного отця, видатного проповідника, наставника чернечої молоді, засновника монастирів.

Народні прикмети:

- Опівдні на Євтимія сонце – до ранньої весни.

- Якщо на Євтимія похмуро і посеред дня розгуляється завірюха – довго буде хуртовинна погода.

- Мороз на Євтимія – до кінця лютого буде холодно.

- Синиці і горобці не поспішають вилазити з нічних схованок (з-під стріхи, широких ялинових гілок-лап…) – холодна погода встановиться надовго.

- Сорока скрегоче – багато снігу хоче; ще довго протримається сніжна погода. Але це благо для озимих посівів.

- Гуси і качки «пруться» в ополонку, купаються з насолодою – на тривалий період встановиться відлига, буде потепління.

З дня Євтимія селянин визначав хід майбутньої весняної сівби. Тому, якщо цей день теплий, то весняна сівба буде ранньою; холодний – з посівом не поспішай, бо можуть вдарити морози на посіви.

Тарас ЛЕХМАН