11 липня й 15 липня – відповідно ми вшановуємо святих рівноапостольних княгиню Ольгу й князя Володимира Великого. З огляду на українську церковну історію, ці постаті для нас нероздільні. Їхні імена асоціюються із запровадженням, а згодом і поширенням християнства у Київській Русі, проголошенням його державною релігією. Тому свято Володимира Великого – це ще й День Хрещення України-Русі.

За княжіння Ігоря (913-945 рр.) та Ольги (до 969 р.) християнство поширювалося серед заможніх верств, співіснувало з язичництвом. Дві віри доповнювали одна одну, а їхні представники не ворогували між собою. (Ідеться про фізичне насилля). Про це свідчать договори.

Першою християнкою з князів-русичів стала Ольга, але вона не наважилася запровадити християнство як офіційну державну релігію. Цю акцію здійснив Володимир Великий (980-1015 роки правління) у, за літописом, 988 році. Незважаючи на те, що «Повість минулих літ» акт хрещення Київської Русі описує в рожевих барвах, опір християнству був великим. Сумнівно, що в один день можна було кардинально змінити світогляд народу, який формувався століттями. Тим паче, що брутально нищили язичницькі духовні святині – ідолів, капища, для хрещення людей силоміць заганяти у річку...

Чому християнство прийшло на українські терени саме з Візантії?

Візантійський імператор Василій попросив князя Володимира надати йому військову допомогу проти повсталого Варди Фоки, натомість пообіцяв віддати за дружину свою сестру Анну, але за умови, якщо Володимир охреститься. Володимир слова дотримав, військо повсталого Варди Фоки було розгромлено. 987 року руський князь охрестився у Корсуні. Але Василій так і не віддав йому Анну.

Володимир діяв рішуче: взяв в облогу Корсунь і досяг своєї мети – Анна стала його дружиною. Вінчалися як християнин з християнкою.

Як пише літописець, хрещення Русі відбулося 988 року. Однак це не зовсім відповідає правді. Грецькі хроніки стверджують, що Корсунь Володимир взяв 989 року. Тож хрещення Русі могло відбутися наступного – 990 року.

Попри такі розбіжності, з прийняттям християства Київська Русь стає на рівні з іншими європейськими країнами. Вона активно вбирає кращі культурні набутки Європи: кам’яну архітектуру, живопис (іконопис), книгописання, шкільництво, медицину (хоча і серед русичів були вправні знахарі)... Створюються монастирі, як своєрідна концентрація інтелектуального потенціалу.

Утвердження єдиної віри стабілізувало політичну систему в державі.

Преобразився і сам князь Володимир.

Тарас ЛЕХМАН

В Україні налічують шість видів кропиви. Кожен з них має свіїлікувальні властивості, переваги. Але у народній медицині найчастіше використовують кропиву дводомну. Росте повсюди, особливо у затінках. Заввишки інколи сягає 1,5 м. Весною і влітку (насамперед під час цвітіння) заготовляють усю наземну частину рослини, а восени корінці.

* * *
Молоде листя кропиви дводомної додають до «зелених салатів». Воно багате на вітаміни, залізо та інші мікроелементи, потрібні людському організму, покращує травлення. Додають листя і до борщу, аби урізноманітнити смак страви.

* * *
При кровотечах з носа, гемороїдальних кровотечах, надмірних і болісних місячних:

-Пити тричі на день по 1 чайній ложці свіжого соку з листя і стебел кропиви дводомної. На жаль, лікування належить до сезонних, адже такий сік не консервують і не зберігають.

* * *
Запалення нирок:

-Знадобляться наземні частини кропиви дводомної і хвоща польового (1:1). Чай готують з розрахунку – 1 чайна ложка засушеного подрібненого збору на 200 мл окропу. Протягом дня випити три таких порції. Процес лікування може бути тривалим.

* * *
Малярія, погане виділення сечі, шкірні захворювання:

-2 столові ложки засушеного подрібненого листя з квітучими верхівками стебел кропиви дводомної залити окропом – 600 мл. Настояти до літеплої температури у закритому посуді. Процідити. Цю порцію випити протягом дня за 5-6 разів. Курс лікування – до повного одужання.

* * *
Туберкульоз легенів,запалення дихальних шляхів:

-1 столову ложку засушених подрібнених корінців кропиви дводомної залити теплою водою – 0,5 л. Довести до кипіння і варити на малому вогні 7-8 хвилин. Настояти 30 хвилин у закритому посуді. Процідити. Цю порцію випити протягом дня за чотири рази. Бажано пити за 15-20 хвилин до їди.

* * *

Глисти:

-Засушене насіння кропиви дводомної подрібнити на порошок. Їсти тричі на день по третині чайної ложки і запивати теплою водою – 15-200 мл.

* * *

Очищає кров і виводить з організму зайві шлаки:

-1 столову ложку сухого насіння кропиви дводомної звечора засипатиу термос і залити окропом – 0,5 л. Настоювати мінімум 8 годи. Вранці процідити. Цю порцію випити протягом дня за 4-5 разів. Достатньо 21 дня лікування.

* * *
Болять ступні ніг:

-Зрізати усю наземну частину кропиви дводомної, розкласти (розстелити) її килимком, щоб трохи прив’яла і постояти на ній 10 хвилин. Процедура вельми неприємна, але ефективна. Перед її прийняттям ступні ніг можна злегка змастити рослинною оліє.

* * *
Радикуліт:

-У лазнях використовують віники зі щойно заготовленої кропиви. Але щоб не було подразнень шкір и, віники перед тим ретельно змочують в окропі й охолоджують.

* * *
Щоб міцно спати, на ніч клали під подушку засушені пучечки крориви дводомної. Так само лікувалися від радикуліту. Але кропив клали під тонке лляне рядно, на яке лягали спиною. Навіть суха кропива здатна хоч трохи втамувати біль.

* * *
Зміцнює корінці волосся:

-Свіжі або засушені пучечки кропиви дводомної запарюють в окропі. Коли вода досягне оптимальної температури, проціджують і настоєм вмивають голову.

-Можна втирати у шкіру голови свіжий сік кропиви.

Тарас ЛЕХМАН, м.Шептицький

-У травні все зеленіє, тому він «зеленик».

-Травень – місяць зелені.

-Не біда, коли у травні похолодання, бо земля збереже вологу для зелені.

-Травень травами буяє і людей звеселяє.

-Весело у травні, коли жито колоситься.

-Лебеді облоаштовують свої гнізда вище рівня ймовірної повені; так само дикі качки.

-Чим вище берегові ластівки вирили свої гнізда-нори на крутих берегах – тим вище буде рівень води.

-У маю, як у раю...

-Після Ірини (5 травня) теплішають днини, але холод про себе ще нагадає.

-У травні дощів не густо – у полі та на городі буде пусто.

-Вранці маленький дощ перетворився на грозу – опади повторяться.

-Сильний вітер розвіє дощові хмари, але тільки тоді, коли дощ ще не накрапав.

-Без підливу і капуста не росте.

-Не вір гречці, коли вона цвіте, а коли вона в коморі.

-Рано зацвів біб – буде тяжко на хліб.

-Дощ весною ростить, а восени гноїть.

-Прийшов май – рано вставай!

-Травень – молодість року.

-Рано жито колоситься – будеш ситий!

-Весна красна квітками, а осінь красна грибами і пирогами.

-Травень веселий несе радість в оселі.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

9 березня вшановуємо Сорок святих севастійських мучеників за Христову віру.

Спостерігали, що цього дня можуть прилетіти перші журавлі. А це свідчить про ранню весну. Як правило, вони повертаються з вирію на 60-тий день після Різдва Христового. На Сорок святих сороки починають будувати гнізда чи облаштовувати старі. Кажуть, що кладуть у них сорок прутиків.

Народні прикмети:

-Якщо на Сорок святих починають з’являтися бруньки на вербі і березі – до ранньої і теплої весни.

-Почався рух соків у берези – прийшла справжня весна.

-На Сорок святих холодно («севастійські морози») – зима ще наставить роги, весна забариться. Очікуй сорока морозів.

-Весною заєць шубу змінив – снігопадів уже не буде.

Тарас ЛЕХМАН

9 березня вшановуємо Сорок святих севастійських мучеників за Христову віру.

Спостерігали, що цього дня можуть прилетіти перші журавлі. А це свідчить про ранню весну. Як правило, вони повертаються з вирію на 60-тий день після Різдва Христового. На Сорок святих сороки починають будувати гнізда чи облаштовувати старі. Кажуть, що кладуть у них сорок прутиків.

Народні прикмети:

-Якщо на Сорок святих починають з’являтися бруньки на вербі і березі – до ранньої і теплої весни.

-Почався рух соків у берези – прийшла справжня весна.

-На Сорок святих холодно («севастійські морози») – зима ще наставить роги, весна забариться. Очікуй сорока морозів.

-Весною заєць шубу змінив – снігопадів уже не буде.

Тарас ЛЕХМАН