Від першої поетичної збірки «Я життя дороги заплітаю в коси...» (2013 р.) до другої «Такі важливі всі слова» у Дарії Коберник минуло аж дванадцять років. Це не тільки вагомий відлік часу у житті людини, а й у творчості.

Так, протягом цього періоду вона не мовчала, регулярно друкувалася у ЗМІ, в альманахах «Солокія», «Третій горизонт», колективних збірках, брала активну участь у творчих заходах літературно-мистецьких об’єднань «Третій горизонт» (м.Шептицький), ім. Осипа Турянського (м.Радехів), виступала зі своїми віршами перед читацькими аудиторіями.

До упорядкування нової збірки підходила дуже скурпульозно, виважено і ретельно, критично вимогливо до себе. Потрібно ще раз і ще раз осмислити і переосмислити прожите, написане і надруковане раніше, вишукувати нові теми, прагнути осягнути нові грані творчості. Тим паче, що кожен день дарує щось нове, і то інколи не вельми приємне, навіть жахливе (ідеться насамперед про війну, яку росія розпочала проти України). Події змінюються динамічно, вони позначаються гіркотою на житті багатьох людей.

Як справжній поет, Дарія Коберник не може байдуже спостерігати за нашим сьогоденням, бо в ньому зберігається і минуле, і закладене майбутнє (тільки б хороше!). Все ж, намагається залишатися оптимістом:

«Настане день... Закінчиться війна...»

* * *

«Сумні забути крики журавлів.

Ти є! І ти живий, ти в себе вдома!»

Звісно, до нової збірки подала все найкраще з написаного за дванадцятирічний період часу – і те, що раніше друкувалося в періодиці, і те, що залишалося у шухляді письмового столу авторки.

У неї кожен вірш заслуговує окремого детального літературного аналізу, а не узагальненої оцінки.

...Слово – це не тільки смисл, ознака сутності певної речі, події, найменування когось чи чогось. Воно – скарб! Це своєрідний генетичний код. Що спонукає Дарію Коберник до поетичної творчості?.. Про те вона сама відкрито і відверто зізнається перед читачем у віршах:

«Слова, слова... Яка велика сила!

І кожна буква має власний код.

І ними нас батьки благословили –

Ми вільнийіохрещений народ».

З вірша «Поезія вічна»:

«У всі часи вона була таємна і магічна.

Коли про літо пишеш ти в зимову ніч, у січні...»

* * *

«Вставай! Пиши і не чека, лови чудові миті!»...

Кредо її творчості – писати без фальшу, Здавалося б, з побутової події уміє створити художній образ. Це їй вдається завдяки спостережливості, габутому життєвому досвіду і добрим володінням Словом. Воно – єдина зброя для поетеси.

У своїх віршах Дарія Коберник постійно звертається до Бога, то згадує Різдво, свято Миколая, то роздумує біля Плащаниці про страждання Ісуса Христа:

«Прости нам, Господи Ісусе,

Твої цілуємо п’ять ран,

Щоб нас не звабили спокуси

І темний злодій дух-тиран»,

То радіє Воскреслому Господу.

Хтось запитає «Де шукати істину?..». Відповідь однозначна – у Слові Божому, дотримуватись Його Законів і Заповітів.

Святими для неї є рід-родовід, родина, сім’я, пам’ять про батьків.

Вагомий (обсяговий) цикл віршів «Тобі, Україно моя...». Велич України простежується в усьому – щирості людей, доброзичливості, любові до рідної землі, поцінуванні краси природи та, передусім, любові до Бога, бо Він створив і дарував нам цю красу. Очевидно, що росіяни вважають логічно послідовною таку ієрархію: цар-батюшка, росія, бог (РПЦ). А в українців усе навпаки: Бог, Україна, Гетьман (у нас президента можна обирати й переобирати...).

Цитую Дарію Коберник:
«Україно моя! Ти велична, багата й красива,

Незрівняна твоя у пшеничних полях широта...»

* * *

«Україно моя! Ти колиска і мати, і батько,

Обіймаєш і пестиш, кладучи на душу бальзам.

У віках, як нікому, було тобі важко,

Рвали тіло та душу донькам і синам».

* * *

«Є у нас міцне, глибоке коріння.

Україна буде, бо вона нетлінна!»

Дарія Коберник проживає у м.Шептицькому (раніше – Червоноград), багато пише. Діапазон її творчості доволі широкий. Останнім часом переважає громадянська, патріотична ліри ка. Воно й не дивно! Але й далі продовжує писати духовну, інтимну поезію, гумор та сатиру, вірші для дітей. Дай Боже, щоб плоди її праці реалізовувалися у нових збірках, публікаціях у періодиці. Вони вартують уваги читача!

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

Хто регулярно вживає відвар з кореня солодки, той убезпечує себе від захворювання на стенокардію. Приготування:

-1 чайну ложку засушеного подрібненого кореня солодки залити теплою водою – 200 мл. Довести до кипіння і варити 3-4 хвилини. Настоювати у посуді під кришкою – 25-30 хвилин. Процідити. Випити після сніданку. Через кожних три дні вживання робити перерву також на три дні. Можна пити через день.

ЕФЕКТИВНО ПОДІЄ СЕЛЕРА

Лікуючи дерматит, 3-4 рази на день пийте по 1-2 чайні ложки свіжого соку селери. Його краще вживати за 15-20 хвилин до їди.

«УЛЮБЛЕНІ» МОЗОЛІ

Ропарити ногу та витерти насухо. Прикладіть до мозолів внутрішньою стороною розрізані плоди імбиру. Поверх накладіть бинт. Процедуру приймати на ніч.

ПРИЄМНОГО ЧАЮВАННЯ!

Щоб отримати максимум користі, в чай додають:

-Гвоздику – полегшує головний біль; чебрець – налагоджує травлення, позбавляє синдрому похмілля; деревій – зупиняє внутрішні кровотечі; імбир – підвищує імунітет; корицю – нормалізує рівень цукру в крові; м’яту або мелісу – заспокоюють нервову систему; ромашку – протидіє запальним процесам; червону троянду – покращує зір; звіробій – знімає біль у шлунку...

Компонентів доволі багато... Приємного чаювання!

ТАТАРНИК ВОЮЄ З ПУХЛИНАМИ

Лікування пухлин на ранніх стадіях:

-1 столову ложку засушених подрібнених листя та квітів-кошиків татарника залити окропом – 400 мл. Варити на малому вогні 10 хвилин. Настоювати 30 хвилин у посуді під кришкою. Процідити. Пити по 100 мл чотири рази на день за 15-20 хвилин до їди. Процес лікування може бути тривалим. Але через 20 днів лікування робіть перерву на 7-8 днів. Золоте правило: якщо хвороба звикає до ліків, тоді вони стають неефективними. Відтак, необхідні «паузи» у їх вживанні. А збільшення дози може призвести до зворотніх наслідків.

ВАННИ З ЛАБАЗНИКА

Як один із засобів лікування радикуліту – приймати ванни з лабазника шестилепестного:

-4 столові ложки свіжого подрібненого коріння рослини (якщо брати засушене, тоді 5-6 столових ложок) залити 1 л теплої води. Довести до кипіння і варити 10-12 хвилин. Настоювати 30 хвилин у посуді під кришкою. Відвар процідити у ванну з розрахунку на 50 л води (температура має сягати +38-40 С). Процедуру краще приймати на ніч. Достатньо 15-17 щовечірніх процедур. Лікувальний процес повторіть через місяць.

Корінь лабазника шестилепестного заготовляють восени.

ХВОЩ ПОЛЬОВИЙ З КУКУРУДЗЯНИМИ ПРИЙМОЧКАМИ

Відомо, що хвощ польовий – «ниркова трава». Але для покращення лікувального ефекту нирок його змішують (1:1) з кукурудзяними приймочками:

-1 столову ложку засушеного подрібненого збору залити теплою водою – 0,5 л. Довести до кипіння і варити на малому вогні 7-8 хвилин. Настоювати 20 хвилин у посуді під кришкою. Процідити. Пити по 100 мл чотири рази на день за 15-20 хвилин до їди. Курс лікування встановлюють індивідуально, залежно від самопочуття. Однак, час від часу робіть перерви.

МИМОВІЛЬНЕ СЕЧОВИПУСКАННЯ

-6 чайних ложок засушеної подрібненої трави золототисячника залити теплою водою (але не окропом) – 400 мл. Настоювати мінімум 5 годин. Процідити. Цю порцію випити протягом дня за 7-8 разів. Процес лікування може бути тривалим.

ПОЛИНОВА ОЛІЯ

Допоможе хворим суглобам:

-У літрову банку засипати засушений подрібнений полин, але не утрамбовувати. «По вінця» банки залити соняшниковою олією. Посуд щільно закрити. Настоювати на сонці протягом 40 днів, час від часу збовтувати. Процідити. Наносити на хворі суглоби ввечері перед сном.

ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ В НОГАХ

Терпнуть ноги, болять... Це може бути ознакою порушення кровообігу. Тоді:

-Половину півлітрової банки подрібненого лаврового листя «по вінця» посудини залити соняшниковою олією. Посуд щільно закрити. Настоювати 10 днів у темному, але теплому місці. Після того, як приймите теплу ванну, отриманий олійний настій нанесіть на ноги та помасажуйте їх. Робіть це краще ввечері перед сном.

Тарас ЛЕХМАН

Спільними зусиллями члени літературно-мистецьких об’єднань «Третій горизонт» (м. Шептицький) та ім. Осипа Турянського (м. Радехів) прийшли до читача з новогою книгою художніх творів – «У Слові – разом!» (Літературно-мистецький альманах. Збірка поезій. – Шептицький: ТзОВ «Червоноградська міська друкарня», 2024. – 76 с.). Упорядник – Леся Гук.

На сторінках альманаху об`єдналося 24 автори зі Сокальщини і Радехівщин . Всі вони різні за віком, професіями, манерою письма, естетичними вподобаннями, але їх єднають любов до Бога, України, Рідного Слова, високі духовні і моральні цінності.

В анотації читаємо: «Автори щиро розділяють долю України. Свої переживання, біль, віру і надію в світле мирне майбуття Батьківщини вони виливають у вірші. Тоді Слово має справжню зброю». Приємно, що до видання долучилася творча молодь, школярі, які роблять тільки перші кроки у літературі. І в їхніх творах присутнє широке відображення суспільних ідей, проблем сьогодення, власні помисли.

Слушно зазначає у передмові Леся Гук: «Поет сьогодні – лікар і пророк, психолог і романтик, співець і художник...».

Альманах також містить докладні історичні довідки про заснування і діяльність цих спільнот.

Він вийшов друком як додаток до газети «Літературний Червоноград».

У наш тривожний час видання потрібної й корисної для читача книги – це своєрідний духовний подвиг. Бо література завжди актуальна!

Тарас ЛЕХМАН, м. Шептицький

Давно відома, але аж ніяк не банальна істина: «Книга – найцінніший подарунок». А коли йдеться про дитячу книгу, адресовану маленькому читачеві, то поготів. Наче Добра Фея з казки, Ганна Кузьмак, поетеса зі с.Добрячин Червоноградського району, член Української асоціації письменників та літературних об`єднань «Колос», «Третій горизонт» прийшла до дітей з двома збірочками «Сонечко в очах» й «Акрозагадки». Обидві вийшли друком, як додаток до газети «Літературний Червоноград» (засновник і видавець Ігор Дах).

Як і годиться, у них багато яскравих ілюстрацій. Адже маленький читач може спочатку сприймати світ, дійсність через зображення (малюнок, фото), а вже потім заглиблюватися у текст.

Збірочка «Сонечко в очах» зачарує своїми веселковими барвами, поведе у мальовничі краєвиди нашої Матері-України. Є тут повчальні і духовні вірші, патріотичні твори, жартівливі тексти, казки, етюди...

Ганна Кузьмак добре знає дитячу психологію. Як культпрацівник, частенько організовувала масові мистецькі заходи за участю дітей. Вони здебільшого приурочувались Шевченським святам, Дню Метері, Дню Незалежності України, Святому Миколаю...

Акровірш – одна з найскладніших форм поетичного твору. Літературознавці, критики, хоч і не без іронії, інколи називають його «взірцем вищого пілотажу». Звісно, якщо цей твір наповнений глибоким змістом, образністю, цікавими висловлюваннями, а не лише грою слів. Написати дитячу акрозагадку (у якій, як і в кожному акровірші, перша літера кожного рядка і є передумовою до відгадки), мабуть, ще важче. Тут неабияк потрібно враховувати вік читача! Але Ганні Кузьмак завжди вдається успішно подолати ці «підводні рифи». Збірочка «Акрозагадки» розвиватиме у дітей кмітливість, логіку мислення. Зацікавить вона і батьків.

Отож, цікавого читання тобі, Дитино!

Тарас ЛЕХМАН, м.Шептицький

Біблія, безперечно, є Книгою книг. Багато народів світу мають свої раритетні видання Святого Письма, стародруки, рукописні варіанти (копії), ориганільні переклади, високомайстерно ілюстровані, охайно переплетені й ошатно інкрустовані.

В Україні до таких раритетів належить Острозька Біблія. Її поява датується 1581 роком. Насправді, Острозька Бібіля друкувалася у два етапи: 12 липня 1580 року та 12 серпня 1581 року. Друга версія відрізняється за складом, орнаментом та виправленням відбитків. У друкуванні Біблії траплялися затримки, оскільки потрібно було усунути помилки, шукати правильні текстові вирішення питань та здійснювати правльний переклад.

Тираж видання на книжці не зазначений. Однак фахівці вважають, що Острозька Біблія була надрукована у безпрецендентно великій, як на той час, кількості примірників – 1500-2000. На сьогодні відомо про більше 350 збережених примірників.

Це є перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма (канонічних і трьох книг братів Маккавейських) церковнослов`янською мовою, довершене в Острозі друкарем Іваном Федоровичем, заходами княза Костянтина Острозького, підготовлене гуртком при Острозькій школі.

Острозька Біблія надрукована на 628 аркушах, з численними заставками, кінцівками й ініціалами. Вона є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття.

Передмова князя-мецената Костянтина Острозького тлумачить виникнення тесту, а додані вірші (очевидно, що вони належать Г.Смотрицькому, і є одними з перших українських) включають похвалу видавцеві та його княжому гербу.

Видавець зібрав церковнослов`янські та грецькі списки з монастирів усього православного Сходу (як це тільки було можливо). Зібрані списки ретельно звіряв з грецькою Септуагінтою, або наново їх перекладав. Хоч тут не обійшлося і без помилок...

Згодом друковані примірники Острозької Біблії Івана Федоровича стали основою для перевидань (щоправда, з правками, коментарями та доповненнями) у багатьох слов`янських народів. Над її текстом працював перший укранський лінгвіст Павма Беринда, виписував матеріал для свого «Лексикону» (1627 р.). Початкові Псалми Острозької Біблії транслітерували латинкою як зразок давньої слов`янської мови чех М. Філоном-Бенешовський (1587 р.) і поляк Л. Гурніцький (1594 р.). Друкований варіант Острозької Біблії нахабно використовувала московія, видаючи «за своє».

У правописі, фонетиці й морфології текст Острозької Біблії зберігає суміш середньоболгарського та східнослов`янського традиційних написань (правил письма).

Біблія вийшла друком в Острозькі друкарні (другому після Львова найвидатнішому осередку книгодрукування), яку заснував у 1577-1579 роках той же Іван Федорович на кошти князя Костянтина Острозького.

Підготував Тарас ЛЕХМАН