Останні новини
27 вересня 2022
25 вересня 2022
25 вересня 2022

 

Вітаю друзів-маліжан зі святом Миколая! Хай Чудотворець повсякчас опікується Вами, приносить щедрі подарунки! Зичу Вам Щастя, Радості, Миру і Божої Благодаті!

* * *

Падає лапатий сніг додолу,

А на нім видніються сліди.

Невже це Миколай Святий прямує,

Щоб дарунки дітям принести...

На вулиці летять-летять сніжинки,

А діти ліплять з них Сніговика.

І світиться ялинка в кожній хаті,

І мандаринок запах скрізь вита.

Усе бринить, дзвенить, чекає свята

В передчутті казкового Різдва.

Прийшла до нас зима така пихата...

Веселощі і радість принесла!

Єва ШУЛЬСЬКА.

Учениця 4-Б класу Червоноградської СШ №8, слухач МАЛіЖ

 

 

Ти знов приходиш в мої сни,

Ніяк мене не полишаєш.

У час холодної зими

Сліди тепла ти залишаєш.

І зігріваєш мою душу,

Коли до мене йдеш уночі.

Я бачити у снах знов мушу

Твої красиві й добрі очі.

Маркіян ЛЕХМАН.

Студент Української академії друкарства

м. Львів

 

 

Як розмалює осінь все барвисто,

Як позолотне, стане жовта путь,

У сні шишкар збирає сухі шишки,

На пізніх квітах бджоли ще гудуть.

Птахи до співу друзів закликають.

Бравурний голос вже не подадуть.

Дерева струсять своє жовте листя,

Останні яблука із яблунь упадуть.

Тим часом жук купається в намисті,

А павуки тоненькі ниточки прядуть...

Єва ШУЛЬСЬКА.

Учениця 4-Б клачу Червоноградської СШ №8, слухач МАЛіЖ

 

 

Лисичка з зайчиком дружили, співали пісень, малювали, грали і... бешкетували, як й усі діти. Вони дуже цікаво і весело проводили час разом.

Лисичку звали Маргариткою, а зайчика - Марком.

Але одного разу подруги лисички розповіли їй, що лисицям негоже товаришувати, дружити з зайцями. Бо вони якраз полюють на зайчиків і їдять їх...

Та Маргаритка з ними не погодилась, тому продовжувала товаришувати зі своїм найкращим другом - зайчиком Марком. Більше того, вона стала захисницею усіх зайчиків у лісі...

Єва ШУЛЬСЬКА.

Учениця 4-Б класу Червоноградської СШ №8, слухач МАЛіЖ

 

 

(З фенологічного щоденника)

Кінець вересня був дощовим, холодним. Перші дні жовтня також не потішили теплом. А потім спалахнуло друге бабине літо. Скрізь снується довго павутиння, на якому при сході сонця виблискують срібні роси. Вони скрізь виблискують. Старожили стверджують, що давно не було такого теплого жовтня.

* * *

Пташині співи змовкли. Горобці і синиці перебираються ближче до людських осель. Дивно! На плесах ще жирують дикі качки. Чомусь не поспішають відлітати у вирій. Хоча, пора, пора... На водоймах вони ще можуть насититися густою зеленою ряскою, у якій, мов у рибальській сіті, заплуталися різні молюски.

* * *

10 жовтня увечері, коли землю сповили перші сутінки, вийшов на балкон (живу на п'ятому поверсі) подихати свіжим повітрям. Ледь не перед носом літають кажани. Не заснули на зиму. Їхня поведінка обіцяє теплі дні.

* * *

Неймовірно теплою, як для тієї пори, видалася Покрова (14 жовтня). А кажуть:

- По Покрові - по теплові.

- По Покрові - по корові. (Не йде пастися на луг).

Тим часом на лузі трава зелена. Є на чому випасатися коровам. Звісно, це не весняні чи літні трави. То годувальниці не повертаються додому голодними. Трапляється, що влітку корови голодні, коли трава вигоріла під сонцем.

* * *

Листя з вишень, яблунь, слив, волоських горіхів вже опало. Зате золотою красою з багрянцем вкриті клени, каштани, ліщина, берізки... Щоправда, одна берізка у затінку між міськими багатоповерховими будинками залишається зеленою. Не поспішає розставатися з вбранням дуб. Він в усьому стійкий!

Опале листя дерев приємно шурхотить під ногами. Та це тільки тоді, коли сонечко підніметься і висушить його від роси. А вранці, при осінньому тумані, воно якесь мовчазне, в'яле. Буває, що «зачвакає» від вологи, як ступиш на нього.

Осінні тумани - добрий орієнтир для грибників. Повертаються з лісу з повними кошиками грибів. Найчастіше зустрічаються опеньки.

* * *

- Щука клює! - хизуються рибалки і показують свій багатий улов.

* * *

Ягоди калини чекають перших приморозків. Саме тоді найдоцільніше їх заготовляти. А морозу нема та й нема...

* * *

23 жовтня. Полудень. Осіння спека! Іду сільською дамбою, що пролягла повз луг. Раптом бачу перед собою маленького сіро-зеленого вужа із золотими цятками на голові. Ці цятки вкрили всю голову плазуна. Подумки назвав його - Золота Голова. Вуж спочатку завмер, показав роздвоєного язика, наче насміхався з мене, а потім стрімко поповз у густі зарослі очерету, що на березі дамби.

Змії, за фенологічними спостереженнями збираються у кубла і впадають у зимову сплячку наприкінці вересня. За народними повір'ями - у свято Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня). А тут... Чи не дива?..

* * *

Сади, поля, городи - порожні. Зібрано весь врожай. А якщо хтось необачно і залишив на грядці капустину, морквину, бурячок.., то буде для зайчика на обід.

* * *

Єдина окраса садів - пишні жоржини, хризантеми, які вражають своїми барвами. Хризантемам, до речі, навіть морози не страшні. Цвітуть та й цвітуть.

* * *

Враз теплого жовтня змінив холодний похмурий листопад. Дощить...

Маркіян ЛЕХМАН.

Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства.

м. Львів

 

 

Ти серед сотень силуетів,

Принесених осінніми вітрами,

На відстані далеких кілометрів

Тебе малюю я думками.

Ми ще зустрінемося знову,

Кохання наше запалає,

Почуємо осінню ніжну мову.

А осінь нам мелодію зіграє...

Маркіян ЛЕХМАН.

Студент Української академії друкарства

м. Львів

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.