Відразу після дня Благовіщення відзначають Собор архангела Гавриїла (26 березня). У народі його називають Благовісником через те, що приніс Діві Марії благу вість: Вона народить Месію. Цих два свята у народному календарі українців є нероздільними, становлять своєрідну цілісність. Кажуть: «На Благовіщення земля благословляється, а на Благовісника праця на ній розпочинається».
З прогностичних прикмет:
-Якщо на Гавриїла грім гримить і падає дощ (гроза), то кінець березня і квітень будуть грозовими, дощовими.
-Грім без дощу обіцяє квітневу посуху.
-Вдарив грім, а дерева ще не розпустилися (голі) – не чекай врожаю садовини, рік буде голодним.
-На Благовісника пригрозить гроза – вже не буде різких похолодань.
-Благовісник задощить – землю благословить; а без його дощу краще не сій.
-Якщо на Благовісника туман – буде врожай льону.
-На Благовісника добре проростає трава – гречку можна сіяти рано.
-Холодний Благовісник – не поспішай з посівом.
Зачувши грім на Гавриїла, старші люди підпирали плечами пліт, щоб ті не боліли; діти качалися по землі (наче набиралися сили від неї), щоб здоровими і сильними росли.
Тарас ЛЕХМАН