Відразу після дня Благовіщення відзначають Собор архангела Гавриїла (26 березня). У народі його називають Благовісником через те, що приніс Діві Марії благу вість: Вона народить Месію. Цих два свята у народному календарі українців є нероздільними, становлять своєрідну цілісність. Кажуть: «На Благовіщення земля благословляється, а на Благовісника праця на ній розпочинається».

З прогностичних прикмет:

-Якщо на Гавриїла грім гримить і падає дощ (гроза), то кінець березня і квітень будуть грозовими, дощовими.

-Грім без дощу обіцяє квітневу посуху.

-Вдарив грім, а дерева ще не розпустилися (голі) – не чекай врожаю садовини, рік буде голодним.

-На Благовісника пригрозить гроза – вже не буде різких похолодань.

-Благовісник задощить – землю благословить; а без його дощу краще не сій.

-Якщо на Благовісника туман – буде врожай льону.

-На Благовісника добре проростає трава – гречку можна сіяти рано.

-Холодний Благовісник – не поспішай з посівом.

Зачувши грім на Гавриїла, старші люди підпирали плечами пліт, щоб ті не боліли; діти качалися по землі (наче набиралися сили від неї), щоб здоровими і сильними росли.

Тарас ЛЕХМАН