25 серпня — вшановуємо Святого Фотія, який разом з братаничем Анікитом загинув мученицькою смертю у IV столітті.

Колись за цим днем загадували на осінь і спостерігали:

- На Фотія день з бабиним літом перегукується.

- Якщо на Фотія журавлі починають відлітати - в середині жовтня будуть морози; не полетіли - зима забариться.

- Дують вітри-тиховії - осінь буде погідна; буря - до непогідного вересня.

- Фотій вітряний - то такою буде осінь, а коли буря - вересень задощить.

- Курява по дорозі - холодний вересень.

- На Фотія тихий вітер у сад - суха осінь у ліс.

- На водоймах вода тиха - осінь буде тиха, а зима без завірюх і злих метелиць.

- Вода «бурлить» - чекай взимку вітрів і снігових наметів.

- На Фотія припадає середній термін опадання листя.

До речі, у цей день у Карпатах гуцули відзначалися свято вогню. Скрізь по горах і полонинах палали ватри, запалювали «живий вогонь», тручи поліном до поліна і вдома.

23 серпня — День Державного Прапора України. Синьо-жовтий стяг для українців — це символ боротьби і свободи за Незалежність!

...Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще за часів Давньої Русі. Київський князь Володимир Великий мав власний герб - золотий тризуб на синьому фоні. Корогва Галицько-Волинського князівства мала блакитний колір із золотим левом, який таки нагадував тризуб.

Утвердження синьо-жовтого (блакитно-жовтого) поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 році. Сталося це під час «європейської весни народів». У червні цього ж року на міській ратуші Львова вперше засяяв жовто-блакитний прапор. Взяла його «на озброєння» Головна Руська Рада - перша політична організація українців.

Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських днів та інших свят.

Під таким стягом (уже бойовим) воювали Українські січові стрільці, бійці Української Галицької Армії, які ще задовго до створення Української Повстанської Армії прагнули вибороти Незалежну Україну - від Сяну до Дону.

Офіційно прапор затвердили в Тимчасовому законі про флот Української Народної Республіки 27 січня 1918 року. А 29 квітня цього ж року на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори.

13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила його державним прапором Західноукраїнської Народної Республіки. Згодом він став державним прапором з'єднаних УНР і ЗУНР (22 січня 1919 року, День Соборності).

20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка ввійшла до складу Чехо-Словаччини. У 1934 році чеська влада заборонила його використовувати.

15 березня 1939 року Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті, знову затвердив синьо-жовтий прапор як державний Карпатської України. На жаль, Карпатська Україна на чолі з Августином Волошином проіснувала недовго. Вона була окупована Угорщиною.

У квітні 1941 року Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів визнав синьо-жовтий прапор державним українським прапором. Влітку (а саме у червні) цього ж року національні прапори красувалися у містах і селах під час проголошення Акта відновлення Української Держави. Прикро, але і це тривало недовго. Німецькі окупанти не могли дозволити такого.

14 жовтня (на Покрови) 1947 року, коли вперше відзначили свято УПА, Головний осередок пропаганди ОУН зобов'язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні (стяг УПА) з емблемою прапори.

...Та то тільки окремі віхи нашої історії.

Протягом XX століття блакитно-жовтий прапор пройшов шлях від народного визнання (хоча, заради правди, народом він уже був визнаний) до юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.

26 квітня 1989 року у Львові  під українським прапором проходив мітинг пам'яті жертв Чорнобильської трагедії (а кількість жертв зростала і зростала. люди помирали від опромінення). 22 травня - у Києві на закритті Шевченківського свята (день перепоховання Великого Кобзаря у Каневі на Дніпром) було піднято національний прапор. Згодом він з'явився на фасадах сільських, селищних і міських рад Галичини. Наприклад, у Тернополі - 23 березня, у Львові - 3 квітня 1990 року.

24 липня 1990 року у Києві блакитно-жовтий прапор  урочисто підняти над будинком міської ради. Полотнище попередньо було освячене у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба (тоді - належав УАПЦ) отцем Юрієм.

24 серпня 1991 року, після проголошення Акту Незалежності України, група народних депутатів внесла блакитно-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. А 4 вересня він уже був піднятий над парламентом. Червоному (комуністичному) прапору місця не знайшлося.

На щастя, наш національний прапор узаконений як Державний 20 статтею Конституції України.

Під цим стягом у 2014 році стали на Майдані українські патріоти, стали на захист Вітчизни українські бійці, коли російський окупант вторгся на наші землі.

...Хоча, заради правди, є ще чимало посіпак, які хочуть понівечити, потоптати український прапор.

Не вдасться! Бережімо своє!

20 серпня у східних церквах вшановують Святого Дометія.

З церковних джерел відомо, що Дометій - перський християнин, згодом чернець-диякон. Загинув мученицькою смертю за часів правління імператора Юліана Відступника. Це сталося 363 року.

У народі день Дометія називають проводами Спаса.

- Після Спаса вже приходить осінь.

- Якщо до Спаса вродило багато яблук (ідеться про ранні сорти) - кінець осені і зима можуть бути холодними.

- Зі Спасом літо кінчається, а осінь починається.

- На Дометія багато жовтого листя - на ранню осінь.

- Багато було слив на Спаса - мало вродить картоплі; і навпаки - мало слив, зате картопля вродить.

- Полетіли лелеки у вирій - полетіло літо.

- Після Спаса - холодні роси.

- Якщо на Дометія день холодний, з вітром - то осінь видасться холодною.

- Минув Спас - держи кожух про запас...

19 серпня — християни східного обряду святкують Преображення Господнє

Це релігійне свято відзначається на спомин про велику подію у житті Ісуса Христа, яка описана в Євангеліях: таємниче перетворення Месії на очах найближчих учнів під час молитви на горі Фавор, коли Він показав свій божественний лик і сяйво білого одягу, щоб вони усвідомили його божественне походження, сенс місії, значимість нової віри, яку Він несе.

Свято Преображення Господнього почало відзначатися Церквою у Палестині у IV столітті.

В українській народній традиції воно називається Другим, або Яблучним Спасом. Це одне з найбільших хліборобських свят, що символізує  закінчення жнив та завершення фенологічного літа. Його ще називають святом урожаю. В цей день у церквах святять яблука, груші, сливи, виноград, мед і обжинкові вінки або жмут колосся пшениці і жита.

До свята Преображення Господнього християни проводили особливий обряд початку нової посівної, осінньої сівби озимих. Священик на полі окроплював зорану землю свяченою водою. Господар, у свою чергу, кидав на ниву хлібні зерна.

З цього дня матерям, які втратили дітей (ідеться про маленьких діточок), вже дозволялося їсти садовину, але тільки після її освячення у церкві, пити компоти, узвар з неї.

З давніх давен українці дотримуються традиції: у свято Яблучного Спаса готувати різну їжу з яблук - випічки, компоти, варення... Та найсмачніше, звісно, свіже яблуко, і найкорисніше!

Хоча це свято припадає на суворий Успенський піст (він прирівнюється до Великого посту), проте цього дня дозволяється трішечки спожити плодово-ягідного вина.