22 березня християни східного обряду поминають Сорок святих мучеників севастійських.
Загалом число «сорок» у багатьох релігіях, культурах, народних традиціях доволі знакове і символічне. Сорок років Мойсей водив ізраїльський народ по пустелі, щоб дійти до Землі Обітованої, сорок днів постив у пустелі Ісус Христос, на сороковий день після розп'яття Він Вознісся на Небеса, по сорок днів тривають Великий і Різдвяний пости, до сорокового дня після народження бажано охрестити немовлятко, на сороковий день справляють поминки за померлими...
Хоч Сорок святих не належить до великих церковних свят, але в українській народній традиції воно вважається особливим днем. Це - так звана «друга зустріч весни». А приносять її на крилах птахи, що повертаються з вирію. Справді, тієї пори ліси, гаї, міські парки, сади, луги, вже потроху наповнюються пташиним співом. Щоправда, ще не таким гучним, бравурним, коли пернаті шукають собі пару. Та й наші «домочадці» - горобчики, синички стають веселішими, жвавішими.
Ще напередодні свята матері випікали дітям солодке обрядове печиво у вигляді жайворонків, ластівок... Кожній дитині - по сорок. З цим печивом вони виходили на лоно природи, насамперед у поле, щоб зустрічати жайворонків та інших пернатих. Потім печивом пригощалися, обмінювалися, роздавали випадковим перехожим, сусідам, хресним батькам...
У цей день жінки намагалися не працювати, принаймні, не виконували важких фізичних робіт, наче берегли сили до весняної сівби.
У народі кажуть:
- На Сорок святих сорока-іменинниця, кладе у гніздо сорок прутиків.
- Якщо на Сорок святих мороз, то ще може бути сорок морозів.
- Буває, що на Сорок святих сорок лопат снігу намете.
- Якщо на Сорок святих тепло - готуйся до весняної сівби.
- На Сорок святих сік з берези тече - далі весна буде теплою.
- На Сорок святих тепла погода - на гречку буде урода.
У південних регіонах України на Сорок святих починали сіяти горох, бо добре вродить.

24 березня вшановують святителя Софрона, який жив у VII  столітті.
З життєпису достойника довідуємося, що він був родом із Сирії. Прославився як праведний патріарх Єрусалиму. Обороняв Христову Віру від єретиків-монотелітів. Помер у вигнанні після зайняття Єрусалиму сарацинами.
Народний прогностик дня:
- Якщо на Софрона землю вкрили тумани, то буде добрий врожай льону і капусти.
- Якою буде погода на Софрона вранці - такою буде перша декада травня; якою буде в обідню пору - такою у другій декаді; ввечері - в третій декаді.
- Який Софрон - такий травень.
- Софрон травень предвіщає, до роботи спонукає.
- До Софрона відцвіли підсніжники - буде раннє літо.

Ранньою весною найпримітніший день для ведення спостережень за погодою, змінами у природі та складання прогностичного аграрного календаря — це свято Євдокії (Явдохи), 14 березня. У давнину він символізував прихід весни, перемогу світла над темрявою, а також початок нового року. Й дотепер про свято Явдохи збереглося чимало прикмет:
- На Явдохи капає зі стріхи (тому й «Плаксива Явдоха») - буде літо дощове.
- Яка Явдоха - таке літо.
- На Явдохи відлига - холод неодмінно повернеться і ще довго буде холодно.
- Березень лютому-бокогрію - молодший брат, а Явдосі-плющисі - похресник.
- Собаку після Явдохи ще стоячи може снігом замести.
- На Явдохи багато снігу і мороз - вродить хліб, а жнива будуть «сухими» (без дощів).
- Сонечко тепло світить, але Плаксивою Явдохою поглядає - або сніг, або дощ обіцяє.
- Явдоха-веснівка весну зустрічає.
- Сонце на Явдоху зранку - ранні посіви будуть урожайні; сонце в обід - сподівайся на врожай середніх посівів; увесь день небо захмарене і сонце тільки надвечір засяє - пізні посіви будуть урожайні.
У Карпатах спостерігали: якщо на Явдоху ведмеді остаточно покинули свої барлоги, то повернення до зими вже не буде.

9 березня — свято Першого та Другого віднайдення Голови Івана Хрестителя, або ж Обретіння.
У народній традиції з цим днем пов'язують повернення птахів з вирію, радо їх вітають і кажуть, що це сам Іван Хреститель повертає пернатих додому.
Спочатку прилітають граки. Земля ще вкрита снігом, а вони вже тут як тут. Всідаються на деревах і зчиняють несамовитий галас. Траплялося, що у теплі зими їх бачили наприкінці січня - у лютому... За ними слідують жайворонки. Зустрічати їх у полі - це дитяча справа і забава. Разом з жайворонками повертаються ремези. Ці пташки першими беруться будувати гнізда, коли інші пернаті ще в дорозі до рідної землі.
Про прихід весни сповістить приліт диких качок, гусей, журавлів. Молодь з цього приводу навіть справляла забави. Наприклад, побачивши на водоймі селезня, дівчина ховалася на березі в очереті й імітувала голос качки. Якщо селезень озветься до неї, то й парубок не забариться.
Та найбільше очікують повернення лелек. (Повертаються вони здебільшого після 19 березня). Дбайливі господарі влаштовують для них зі старих коліс, дерев'яних хрестовин зручні площадки для гнізд. З лелеками пов'язують чимало повір'їв. Окремі з них:
- Якщо біля вашої господи оселилися лелеки, тоді у сім'ї може бути поповнення. Це вони (лелеки) діточок приносять...
- Дівчина, коли вперше весною побачила лелеку, що ходить по землі, то сумувала. Бо же буде ходити у дівках. А ось пара лелек у небі чи у гнізді віщує шлюб.
Старші люди по-своєму міркували:
- Якщо побачать лелеку у небі, то й самі будуть літати, будуть здоровими. Гірше, коли лелека ходить по землі чи сидить самотнім у гнізді.
Народні прикмети:
- Прилітають лелеки - приносять тимчасове похолодання.
- Після повернення лелеки літають високо у небі - до тепла.
- Лелеки повертаються великими зграями - до теплої весни.
- На Обретіння випав сніг - Благовіщення і Великдень можуть бути холодними.