23 червня — свято преподобного Варфоломія (Вартоломія), єпископа Прутського, мучеників Нікопольських, а також преподобного Антонія. За цим днем в українській народній традиції закріпилася назва - Антонія, або Антона Червневого.

У цю пору на більшості терен України селянин мав косити сіно і звозити його, підгортати картоплю. У давніші часи це робили мотикою, або плугом, запрягаючи коней. Це вже потім з'явилися трактори...

Ще один клопіт для селянина - колорадські жуки. Їх неодмінно потрібно кропити отрутою, і то не один раз. Інакше залишишся без бульби. У 60-х роках (аж не віриться: минулого століття) мої батьки навчалися у сільськогосподарському технікумі на агрономічному відділенні. Практику проходили у колгоспах. Хто зі студентів знайшов колорадського жука чи його личинки, тому давали зайві копійчини винагороди. На них можна було купити не один пиріжок чи булочку. Ох, які вони були смачні!

Це і час боротьби з бур'янами. Інколи вони рясно ростуть.

Народні прикмети:

- На Антона тиха ніч - десять днів будуть погожими.

- Хмара дощова, вітер шумить - буде град.

- Туман густий, теплий сповіщає про початок грибної пори (можна збирати печериці).

- Ранковий дощ дрібний - вдень буде хороша погода.

- Грім гримить, а вітер стихає - гроза невдовзі припиниться.

- Вітер посилюється в кінці дня або вночі з одночасним збільшенням хмарності - до погіршення погоди.

- Кульбаба стискує свій пухнастий шар - до дощу.

Тарас ЛЕХМАН

Із Трійцею пов'язаний Петрівський піст. Він припадає на другий тиждень після Зелених свят і завжди розпочинається у понеділок, а триває до свята Петра і Павла (12 липня). Отож, Петрівський піст може бути довшим, або коротшим, залежно від того, коли припала Трійця (радше сказати - «рухоме свято» Великдень). Цього року Петрівський піст (Петрівка - така назва поширеніша) розпочинається 20 червня.

У народі особливо не дотримувалися застережень посту (щоправда, уникали вживання алкоголю). Зважаючи на тяжку фізичну працю, селяни навіть вживали молочні продукти, подекуди м'ясні. Потрібно було відновлювати сили. Адже з Петрівкою, як правило, співпадають сінокоси. Проте постійно готували борщ з молодої городини.

Сіно косити розпочинали в перший вівторок посту. Напередодні в понеділок намагалися не працювати.

Дівчата з початком Петрівки йшли до річки і пускали за течією клечальні вінки, спели на Трійцю спеціально для цього обряду.

Вважалося, що у цей день справляють свої ігри дикі звірі.

Багато розваг молодь дозволяла собі перед святом Різдва Івана Хрестителя (у Купальську ніч з 6 на 7 липня).

На Петрівку припадають найкоротші ночі та найспекотніші дні.

Побутують такі приказки:

- У Петрівку день, як рік. Тут ідеться не тільки про тривалість дня, а й про те, що день (праця) рік годує.

- Мала нічка-петрівочка...

- Хочеться у Петрівку льоду.

- Петрівка - на хліб голодівка (вичерпуються торішні запаси хліба).

- Навіть ледар у Петрівку не замерзне.

- Нема снігу на Петрівку...

Тарас ЛЕХМАН

Священомученик Дорофей (Доротей), якого вшановують 18 червня, протягом п'ятдесяти років служив у сані єпископа Тірського.Під час правління імператора Юліана Відступника, який хотів побороти у державі християнство і повернути язичництво, прийняв мученицьку смерть. Сталося це у 362 році, в Урдському місті у Нижній Мізії (нині - Варна). Брав участь у Першому Вселенському Соборі.
Народні прикмети:
- Якщо цього дня вітер з півдня - до врожаю ярових; північно-західний вітер - до вологого літа; східний - до хвороб (ідеться про різні епідемії); південний - до тепла.
- Якщо на Доротея погода тепла та ясна - зерно буде великим.
- З Доротея починаються горобині ночі (з грозами, блискавицями).
- Нічні грози і блискавиці на Доротея обіцяють далі мокре літо.
Тарас ЛЕХМАН

Влітку так хочеться тепла, сонячної погоди. Воно й для косовиці добре, й для жнив. Можна позасмагати, скупатися у річці чи озері... Щоправда, медичні служби, рятувальники попереджають: у більшості водойм брудна вода, зі шкідливими бактеріями, мікроорганізмами (люди самі цьому винні), навіть русалки не витримують, тонуть... Але й дощу потрібно, щоб хліб на полях не пересох, земля не перетворилася на суцільну брилу, городина належно розвивалася. Та, як часто буває: «Дощ іде не коли люди просять, а коли косять». Тому літо - размаїте. Є спекотні дні, є й прохолодні.
Народні прикмети:
- Літо дощове - гнила і холодна зима.
- Літо мокре і тепла осінь - до довгої зими.
- Ластівки літають низько, стеляться зграйками над водою - рясний дощ буде.
- Кулик залишає болото, літає по лузі - на ясну погоду.
- Сонце сходить при засусі - ввечері буде дощ.
- Сіль стає вологою, а тютюн вогким - перед настанням мокрої погоди.
- Сінокіс проведеш пізно, складеш під грозу - із кожної копиці вийде купа гною.
- Слимаків на стежках після дощу багато - на тривалу затяжну негоду.
- Роси великі - до врожаю.
- Роса випала звечора - на ясний день.
- Павук посилено плете сітку - до сухої погоди.
- Веселка висока і кругла - на суху погоду; низька, смугаста - до негоди.
- Перепілка кричить перед дощем.
- Півень співає на порозі - буде зміна погоди.
- Злива при сонці - завтра знову буде дощ.
- Комарі дзинчать за сухої погоди - до негоди.
- Куди вітер дме - туди й дощ паде.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН