25 березня – велике церковне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Тому  у храмах не відправляють заупокійних Богослужінь, а тільки Служби Божі за здоров’я. Вважають, що вони неабияк помічні для жінок, які в очікуванні народжувати дітей.

З цим днем пов’язано багато народних повір’їв, деяких пересторог та забобонів. Цим не варто перейматися, але цікаво знати з огляду на історію нашої духовної культури.

До Благовіщення і в саме свято не можна орати землю, сіяти, щось садити на грядках, бо земля ще спить. Коли порушити цей припис, то земля образиться і нічого не вродить. Прокидається вона якраз на Благовіщення від теплих обіймів весни. Благословляє її сама Діва Марія.

У цей день навіть пташка гнізда не в’є, а святкує. Людині поготів заборонена важка фізична праця. (Якщо це не без нагальних потреб, то таке дозволяє Церква – військовим, правоохоронцям, медикам, аварійним комунальним службам…).

Знаменну подію, яка сповіщає вірним, що Діва Марія народить від Непорочного зачаття Спасителя світу, потрібно відсвяткувати у церкві на Богослужінні та молитвами удома. З огляду на велич свята, у цей день Церква послаблює (але не скасовує) строгі вимоги Великого посту.

На Благовіщення не можна журитися! Благовіщення – радісне свято!

За фенологічними спостереженнями, доброю ознакою вважалося, якщо на Благовіщення повністю розквітла верба, бо вона відчуває весну. До цього дня мають повернутися з вирію журавлі.

Народні прикмети:

- Якою була погода на Благовіщення – такою буде на Великдень.

- Якою була погода від Благовіщення до Великодня – такою буде через сорок днів і встановиться на такий же період часу.

- На Благовіщення замерзла вода в діжчині (вдарив мороз) – не поспішай з посівом, не квапся садити городину.

- На наступний день після Благовіщення (у свято Собору Архангела Гавриїла), тим паче, коли вдарила гроза, годиться садити плодові дерева, бо вони добре приймуться.

- До Благовіщення на озимих посівах розтанув сніг, або випали рясні весняні дощу і встановилася тепла погода – будемо їсти калачі (вродить хліб).

- Доволі тепле Благовіщення – влітку буде сухостій.

Трапляється, що до Благовіщення ще панує зима, лежить сніг, але після Благовіщення таки вступає у права весна!

Тарас ЛЕХМАН

21 березня – день поминання священомученика Якова Визнавця, який загинув у IV столітті на засланні. Достойник відбував це заслання за вшанування святих ікон.

У давнину, спостерігаючи за погодою дня Якова, казали:

- Святий Яків визнає, чи настав час орати і сіяти, а чи ще ні.

- Як Яків визнає (заповість), то так і посієш.

Оскільки Церква вшановує кількох достойників на ім’я Яків, тому іменинника березня інколи називають Яковим Весняним.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня зацвіла медунка – час посіву настав.

-Граки ступають по ріллі і шукають поживність – можна сіяти.

-Кроти наривають кротовини – земля  потепліла (ожила) – час сіяти.

Так само початок посівного сезону пов’язують  з іменем Святого Софрона (22 березня, за оновленим календарем).

Тарас ЛЕХМАН

20 березня у народі називають Днем Сави (Весняного Сави). Але така  назва дещо помилкова. Адже, згідно церковного календаря,  цього дня поминають святих отців-мучеників з монастиря Сави, який заснував цю обитель і, звісно, ще до своєї смерті. Вона розташована на березі Кедрону (Палестина). У IV столітті ченців монастиря повбивали сарацини (араби-завойовники), бо вірні християни не захотіли віддати їм коштовності, які, начебто, зберігалися у святині.

Якщо цього дня була холодна погода, то жартували: «На Саву не злазь з печі на лаву,бо ще будуть похолодання».

Народні прикмети:

- Сніг хрустить під ногами – ще буде мороз.

- Бредеш по сніговій «каші» на відлигу.

- Глибокі «проталини» на снігу – ріки вийдуть з берегів.

- На Сави води по коліна – трава буде по пояс.

Доброю ознакою вважалося, коли у день Сави побачили лелек, які щойно повернулися з вирію.

КУПУЄ ШУБУ Й ПРОДАЄ…

- Березень ступає «по насту» - холод ще протримається.

- Крижане покриття на снігу швидко тане – настане потепління.

- Чим довше у березні лежить сніг – тим кращою буде трава.

- Нема у березні води – не буде у квітня і травня трави.

- У березні й курка повинна напитися з калюжі.

- Березень то купує шубу, то продає.

- Березневий мороз із дуплом.

- Зима злиться, але весні кориться.

- Зима березень лякає, а сама вже зникає.

- Хоч у березні мороз скрипучий, але не пекучий.

- Не придивляйся у березні до неба, бо там хліба нема; а дивись на землю нижче, бо тут до хліба ближче.

- Прийшов марець – готуй у поле ярець.

- У березні не байдикуватимеш, то восени і на зиму до столу матимеш.

- Буває березень холодний і голодний, але обнадійливий.

- У березні півднем віє, старого і молодого гріє.

- У березні весна світла.

- Березень – місяць світла.

- Борсуки вилізли з нори – морозів не буде.

- Бджоли на мороз не полетять.

- Ліс сповнився співом пернатих – настала пора пташиних весіль.

- У березні біля людського житла синичок уже нема.

- Снігурі полетіли й зиму забрали.

- У березні чубляться горобці й розпадаються їхні табунці.

- У березні кожна пташка хоче свого.

- Не обходиться березень без семи морозів.

- Березневе сонце – мамина ласка; зимове – мачуха.

- Нестійка березнева погода – далі весна буде мінливою.

- Березень тисне за палець, але й попускає.

- Березень завітав – праці додав.

- Березнева турбота – орати і сіяти.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН