Квітень... Буяє природа, вся рослинність розпускається, цвітуть квіти. Земля ожила. Повітря наповнюється неповторними пахощами. Чарує пташиний спів... Весна  вступила у свої права.

- Квітень - місяць-первоцвітень, жвавий місяць, юність весни.

- Квітень квітами буяє, травень травами землю вкриває.

- У квітні сонце сіяє і дощик накрапає - травень буде погідним, але з малими дощами, тоді і хліб видасться дорідним.

- У квітні все веселиться, радіє людина і птиця.

- Скільки квітень не квітує, та нагадує селянину про працю.

- У квітні земля пріє - селянин має надії. (Ідеться про посушливі регіони України, коли сонячні спекотні дні змінюються днями з рясними дощами).

- Ранній квітневий дощ озолотить, а пізній - розорить.

- День квітневий рік годує.

- Якщо у квітні часто гримить, то на шкоду житу і ячменю. Літо буде мокрим, жати хліб доведеться під дощами.

- Ячмінь сій, коли на деревах цвіт тільки з'явиться.

- Ясен розпускається скоріше дуба - чекай теплого сухого літа.

- Орати пора, коли грім гримить, ліс у листя вдягається, жайворонок весело заспівав, водяні жаби починають активно квакати.

- Пізній овес сій, коли з верби летить пух.

- Осика рясно цвіте - на врожай вівса.

- Сильна зав'язь на ліщині - добре вродить просо.

- Жаби не поспішають розпочинати свої концерти - ще навернеться холод.

- Жайворонки багато й довго співають - збережеться ясна погода, без опадів; а якщо їх не почути - чекай негоди.

- Дерева цвітуть рясно, то і буде плодів рясно.

- Гай березовий сповна зазеленів - пересаджуй дерева.

- У квітні гримить на голий ліс - буде для рільника тяжкий час.

- Не танцюй у квітні, бо взимку будеш плакати від голоду.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

1 квітня вшановують святих достойників Хризанта і Дарію.

Хризант був язичником, ревно сповідував свою віру, поклонявся ідолам. Але сталося, що закохався у неймовірної краси дівчину-християнку Дарію. Вона і навернула його до християнства. Історія їхнього життя та мученицької смерті має легендарне забарвлення. Згодом це стало сюжетом для багатьох ранніх художніх християнських творів.

На те, що 1 квітня - День сміху (свято, звісно, дещо надумане), у давнину українці не звертали уваги. Однак за погодою та змінами у природі таки ретельно стежили.

Народні прикмети:

- Як Хризант погідний - буде рік дорідний.

- На Хризанта дочекалися квітневої води (повені), то і квітень прийшов.

- На Хризанта розпустилася медуниця - квітень буде погожим, теплим.

- Зацвіла сіра вільха, а з її розчепірених шишок уже сиплеться жовтий пилок - на погідний квітень.

- 1 квітня сонечко посміхається - то Хризант і Дарія посміхаються...

- Перший день квітня погожий - така погода протримається мінімум тиждень.

Порада квітникарям і дещо з легенди:

- Цього дня добре висаджувати хризантеми (коріння рослин). Тоді восени Хризант подарує Дарії гарний букет квітів. А через його палке кохання цим квітам не страшні навіть ні сніг, ні морози. Вони завжди оживають від тепла Хризантового серця...

Тарас ЛЕХМАН

30 березня — церковне свято Олексія, чоловіка Божого. У народі його називають днем Олекси, або Теплого Олекси.

Цей день особливий насамперед для пасічників. Уперше після зимівлі бджоли мають вилетіти з вуликів, принаймні, на невеликі відстані, на перший обліт. Та й нема ще вдосталь розквітлої рослинності, щоб мед збирати. Хіба що розквітли підбіл, медунка...

Якщо на Олекси тепла погода і бджоли залишили свої домівки, то надалі встановиться тепла весна, ріки буде багатим на мед. Тому у це свято власники пасік тричі обходили вулики, несучи в руках ікону Олексія. Щоби бджоли добре роїлися, не хворіли, старанно працювали, пасічники на Теплого Олекси пригощали сусідів, знайомих медом і запевняли: «Це - гостинці від Олекси!». Траплялося, що й замовляли Богослужіння у церкві.

Народні прикмети:
- Тепло на Теплого Олекси- літо буде людям на потіху.

- Якщо до цього дня не скресла крига («щука не розбила її хвостом»), то буде повінь, а літо видасться холодним.

- На Олекси ще вдосталь снігу - весна припізниться.

- Холодний Олекса, бджоли сидять у вуликах - на подальші холодні весну і літо.

- Добре, коли Олекса, чоловік Божий, дає погоду гожу!

- Теплий Олекса - тепла весна.

- Ранок у цей день ясний - бджолині рої будуть вилітати ранками; вечір ясний - будуть вилітати вечорами.

- На Олекси багато кротовин - значних опадів не буде.

Тарас ЛЕХМАН

За церковною традицією, третя неділя, що передує четвертому тижню Великого посту, має назви - Хрестопоклінної, Поклони. У цей день виносять хрест для поклоніння вірних. А середу тижня називають - Середопістя, Середохрестя, Переполовинення... Вона нагадує християнам, що минула половина Великого посту, стільки ж часу залишилося до світлого свята Воскресіння Христового. Оскільки Великдень належить до «рухомих» свят, то і Середопістя не має конкретно визначеної дати.

Але Середопісна середа насичена  багатовіковими глибокими народними традиціями. У середу чи напередодні пекли пісне обрядове печиво у вигляді хрестів, посипали маком. Частувалися ним всією сім'єю. Жодних молочних, тим паче м'ясних страв не вживали. Ревні християни протягом цього тижня особливо строго постили. Частину такого обрядового печива клали у мішки, у яких зберігали посівне зерно. Перед початком весняної сівби печиво-хрести брали з мішків, ламали по раменях (кінцях-розгалуженнях) і закопували по чотирьох кутках поля. Таке печиво-хрести також давали коровам, яких вперше виганяли на випас весною.

У ніч на Середопістя намагаються не спати. Хто засне - то          й проспить Великдень. Прислуховувалися, а чи, часом, не тріщить лід на річці. Почуті характерні звуки символізували, що минула половина Великого посту.

Казали:

- На Середопістя тріснув лід, то це щука розбила його хвостом і принесла Переполовинення.

- Щучий хвіст ламає піст.

- Яке Середопістя - така Вербна неділя (за тиждень до Великодня).

- Середопістя морозом припече - холод далеко не втече.

Не дивно, коли стверджують, що весна приходить із Середопістям . Адже й справді цієї пори тане сніг, скресає лід, цвітуть підсніжники, проліски, повертаються з вирію птахи і приносять на крилах весну. Оживає, прокидається від зимового сну Природа, стає радісно на душі.

На Середопістя і після нього ще можуть бути морози, але вони не зупинять весну!

Тарас ЛЕХМАН