Останні новини

 

 

30 березня — свято Олексія, чоловіка Божого, або ж, за народним календарем, Теплого Олекси.

Цього дня з особливим нетерпінням чекали пасічники. Бо якщо Олекса видасться теплим, бджоли вилетять з вуликів, здійснять свій перший обліт - тоді очікуй на щедрий медозбір, рої будуть великими. Виліт бджіл знаменував прихід справжньої весни, різких тривалих похолодань уже не буде. Аби Божі комахи були здоровими, працьовитими, пасічники окроплювали вулики свяченою водою, читали молитви і дякували Олексію, чоловіку Божому.

Якщо на Олекси бджоли не поспішають вилітати з вуликів, то ще очікуй різких похолодань, принаймні, протягом тижня.

Пасічники ніколи не були скупими людьми, навпаки, добрими, щирими і щедрими, бо інакше «бджоли не поведуться». Тож у свято Теплого Олекси частували торішнім медом сусідів, дітей, старших самотніх людей. Навіть просили, щоб ті «не ображалися» на бджілку, коли та їх ужалить, мовляв, «здоровішими будете!.».

Збереглися такі народні прикмети та приповідки:

- На Олекси кидай сани, готуй воза.

- На Теплого Олекси вівсянка пісеньку заспіває - тепло закликає.

- У цей день щука розбиває хвостом лід.

- Олексій! Із кожного замету глечик пролий!

- Олекса зиму зводить нанівець.

- Тепла і сонячна погода у цей день віщує врожай на хліб

- Які на Олекси-сонцегрія ріки з гір - такі й заплави. (Так стверджують у Карпатах).

- Ранок у цей день ясний - бджолині рої будуть виходити ранками; вечір ясний - вечорами.

- Теплий Олекса холоду не повертає.

 

 

 

26 березня — за східним церковним календарем згадують про перенесення мощів Святого Никифора. Цей день у народі назвали Плаксієм.

З огляду на те, що за католицьким церковним календарем уже минуло свято Благовіщення (25 березня), земля прокинулась від сну, отож її можна орати, сіяти зерно, садити ранню городину. Щоправда, не в усіх регіонах дотримувалися такого принципу, зокрема на півдні України, де сприятлива для сівби погода настає раніше. Але з цього приводу казали:

- Прийшов Плаксій - зерно сій.

- Ярові сій, як вода зійде (йдеться про повінь); пізні, як цвіт калини буяє.

- Ячмінь сіють, коли цвіте калина, коли на ялині шишки стають червоні, а на сосні стають зелені.

- Просо тоді засівається, коли дуб розвивається.

- Пшеницю сій, коли відцвіте черемха, або поки боса нога витерпить прохолоду грунту.

- Пшеницю сій поперед дубового листя.

- Жито не сій у вологу землю. Почекай годину і сій у пісок.

- Посієш жито у болото, то не візьмеш хліба до рота.

- Комарі з'явилися - пора сіяти жито.

- Багато комарів - бути доброму вівсу.

- Картоплю добре садити, коли зозуля закує. Так само сіяти льон.

- Зозуля закувала - приморозків уже не буде.

 

 

 

 

25 березня вірні Римо-Католицької Церкви відзначають свято Благовіщення.

Ще у XIX - першій половині XX століття у поліконфесійній Галичині християни, які сповідували православ'я чи належали до УГКЦ, долучалися до святкування Благовіщення разом з католиками. Адже, за церковними канонами, це - величне свято, навіть, як стверджують богослови, величніше за Великдень. Бо якби Діва Марія не прийняла Благу вість від Господа (не скорилася), то не було б Різдва Христового, Воскресіння Сина Божого. Тому, коли Благовіщення і Великдень припадають на один день, то у храмах спочатку здійснюють Благовіщенську відправу, а вже після неї - Великодню.

І хоч весною, як кажуть, «день рік годує», все ж православні християни і вірні УГКЦ не вдавалися до важкої фізичної праці, не орали, не сіяли, не майстрували, не займалися ремісничими справами, проявляли толерантність і повагу до своїх братів у Христі. Ті відповідали навзаєм. Були упевнені: орати і сіяти Бог і Богородиця завжди допоможуть - пошлють сприятливу погоду, додадуть сили.

А ще за східним церковним календарем 25 березня вшановують преподобного Теофана-ісповідника. Кажуть: «На Теофана тумани - на добрий врожай льону і капусти».

 

 

 

 

22 березня — день Сорока мучеників севастійських, або Сорока Святих А ще - весняне рівнодення, коли день з ніччю рівняється. Має це свято і свої прикмети:

- На Сорок Святих сорока - іменинниця. Вона кладе у гніздо сорок прутиків. Отож її тривожити не можна, щоб потім шкоди не чинила, скажімо, не крала курчат.

- На Сорок Святих повертаються з вирію сорок пташок; прилітають жайворонки. У цей день матері пекли дітям солодке печиво у вигляді жайворонків. Кожній дитині - по сорок. А ті йшли з ним у поле зустрічати пернатих. Потім ділилися печивом з сусідами, обмінювалися.

- На Сорок Святих тепло - ще сорок днів триватиме гожа днина; мороз - бути сорока морозам.

- Яка погода на Сорок Святих - така буде у Петрівку.

- Якщо на Сорок Святих холодно - буде холодним Благовіщення (7 квітня).

 

 

 

 

У другій половині березня часто настає нестійка погода — то потече, то припече, то теплом віє, але не дає надії... Щоб її завбачити, варто звернутися до давніх народних прогностичних прикмет:

- Якщо друга половина березня холодна, то зиму ламає, квітню місце уступає.

- У другій половині березня виорав, засіяв, а квітень видався студеним, тоді травень буде красний, теплий і зелений, а хліб вродить прекрасний.

- Березень морозом пишається, та недовго потішається.

- В останній дні березня хмуриться - обіцяє дощі у травні. Це добра прикмета для зернових посівів.

- Скільки хмурих днів у березні - стільки красних для врожаю у травні.

- Чим пізніше зацвіте верба - тим пізніше прийде літо.

- Якщо наприкінці березня вода не збільшилась (у водоймах) - на негоже літо.

- Повінь велика - врожай хороший.

- Земля до першого грому повністю не розмерзається, тож і сіяти не час.

- Лід не розтав, а грім загримів - буде холодне літо.

- Птахи перелітні летять зграями - на дружну весну.

- Тополя пізно розпускається («брунькує») - літо буде холодне.

- Проліски навесні рано зацвіли - добре вродить картопля; пізно - доброго врожаю не чекай.

- Сонце гріє, сяє, вся природа воскрешає!..

 

 

Сторінка 1 із 76

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.