(З фенологічного щоденника)
Сонце ніжно усміхається. Тане сніг, поступово скресає крига. Побігли струмки. Радісно на душі. Весна прийшла! Хоч цього року вона трохи припізнилася. Вночі і вранці ще бувають морози, але не дошкульні. Давні фенологічні спостереження підтверджують таку істину: чим пізніший Великдень - тим пізніша весна. А Великдень прийде аж 2 травня.
Першими відчули весну птахи. Повеселішали горобці і синички, жваво стрибають по гілках, цвірінькають, насвистують. У пернатих настала шлюбна пора. Весною вони «переживають» інтимні почуття. Граки, що прилетіли, влаштували на деревах гучний галасливий пташиний ярмарок. Тільки й чути гамір. Невгамовно скрегочуть сороки, сваряться між собою, наче не можуть чогось поділити.
Обабіч дороги на ледь позеленілій травичці зустрів ворону. Та пильно дивилася на мене і... щось наспівувала грубим хриплим голосом. Ні, не каркала, як зазвичай, а саме наспівувала.
Яка радість сповнила серце, коли спостерігав, як у синьому чистому небі летять перші журавлі! За ними невдовзі повернуться лелеки. Здивуванням було зустріти так рано серед напівзамерзлих боліт сіру чаплю.
Вільно почуваються на плесах Західного Бугу лебеді, які не відлітали у вирій. Вони вже не бояться бути скованими кригою. А траплялося й таке, що мешканці Червонограда, інших міст і сіл Прибузького краю визволяли лебедів з крижаного полону.
Сам Західний Буг через щільні снігопади у лютому вийшов з берегів. Та нічого журитися господарям. Вода рано чи пізно спаде, а на зволожених лугах виросте добра трава. Буде де пастися коровам, сіна вдосталь заготуєш.
Де-не-де можна побачити як «рухається» земля. Це кроти взялися до праці - риють свої кротовини. І вони у підземеллі весну відчули! Запримітили: кріт ніколи не буде рити кротовини нижче рівня імовірної повені. Мудрі звірята!
...Кіт в обідню пору, коли сонце високо піднялося, ліг на порозі хати і солодко задрімав. Мружиться, муркоче, отримуючи задоволення від першого весняного тепла. А взимку кота не можна було вигнати з хати, все грівся біля печі.
...Верба і береза ще не розпустилися. Зате зацвіли підсніжники і проліски. Навіть барвінок зацвів на добре відкритих сонцю місцях (а цвіте він аж у квітні)... Потішила жовтими квіточками-сонечками мати-й-мачуха (підбіл). Дитиною не міг второпати: чому так назвали рослину? Старші люди підказали: зверху зелений листочок холодний (приклади долоню), а внизу він сірий, пухнастий і... завжди тепліший.
Маркіян ЛЕХМАН.
Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства
м. Львів