Коли заходиш у літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові, то складається враження, що господар вийшов на хвилинку і ось-ось повернеться, поспілкується з тобою, говоритиме про літературу, журналістику, фольклор, історію, політику... Тут витає дух Каменяра, його “жива” присутність відчутна у всьому. А якщо не повернеться (маємо на увазі фізично) Іван Франко, то таку духовну розмову охоче проведуть працівники музею...

Після багатьох років поневірянь «по чужих кутках» письменник, нарешті, міг збудувати власний дім. Коштами допомогли друзі, шанувальники його слова. Іван Франко прожив у ньому з 1902 по 1916 рік. І хоч часто у стінах будівлі було доволі холодно (майстер-поляк як на зло спорудив у робочому кабінеті Франка кепську піч, що погано гріла), все ж серце зігрівала радість: «В своїй хаті - своя правда». Та й сім'я почувала себе комфортніше. Тут Каменяр написав чимало нових творів (щоправда, найлегше писалося на кухні, де було найтепліше, а гамір домочадців йому ніколи не заважав). Він уже міг систематизувати і розташувати свою бібліотеку, яка налічувала 10 тисяч томів, в т.ч і цінних стародавніх рукописів.

Детальніше:ДІМ, В ЯКОМУ ЖИВ ФРАНКО

ЯК ТУДИ (НЕ) ПОТРАПИТИ...

XXVI Форум видавців у Львові виявився аж “перенасиченим” (це — в доброму розумінні слова) програмою. Серед цікавих, змістовних, заходів з неабиякими інтригами: книжкові виставки, творчі зустрічі, презентації, лекції, спілкування з авторами, видавцями, відкриття нових імен, вручення нагород переможцям, розпродаж книг з автографами... Усього не злічити, тим паче, усі заходи аж ніяк не відвідати. Доводилося обирати. Втім, усюди цікаво, повчально, всотуєш нову й нову інформацію, відкриваєш нові й нові обрії.

Детальніше:ПРО ВІКІПЕДІЮ ВИДАВЦЯМ ТА АВТОРАМ.

(Штрихи до біографії Івана Крип'якевича)

Один з найвидатніших істориків України, чиї праці не втратили свого значення, цінності й тепер, навіть залишаються актуальними, Іван Крип'якевич, прожив довге і складне життя. Він народився 25 червня 1886 року у Львові в сім'ї вченого-богослова, теолога Петра Крип'якевича, який був греко-католиком. Але першою “дитячою” пропискою майбутнього історика став не Львів, а Холмщина. Однак невдовзі після народження сина батьки Івана Крип'якевича через нещадні утиски російським царизмом українців, Греко-Католицької Церкви змушені були переїхати з Холмщини до Галичини.

Закінчивши гімназію, у 1904 році Іван Крип'якевич вступив на філософський факультет Львівського університету, де мав велике щастя стати учнем “батька української історії” Михайла Грушевського. Той відразу запримітив талановитого юнака і залучив до праці у Науковому Товаристві ім. Шевченка (НТШ). Про таке можна було тільки мріяти! Під керівництвом вельми вимогливого до своїх учнів Михайла Грушевського Іван Крип'якевич ще у студентські роки досяг значних успіхів у дослідженні української історії, чимало сил і праці віддавав громадській роботі.

Детальніше:ВИДАТНИЙ ІСТОРИК УКРАЇНИ

До 1991 року історію України нещадно фальсифікувала компартійно-радянська ідеологія (все узгоджувалося з керівництвом з Москви), як і згодом до 2013-2014 років (Революції Гідності). Її спотворювали, перекручували усі окупанти наших земель, вороги, що проживали в Україні і за її межами. І зараз дехто намагається це робити. Роки сучасної незалежності ще не стали, на жаль, періодом утвердження українства на нашій землі, а тому не всі історичні події патріотичного змісту правдиво висвітлюють і в наш час. І тепер українська нація змушена утверджуватися в боротьбі з російським агресором, який анексував Крим, розпочав бойові дії на Сході України, веде підривну діяльність, гібридну війну на всіх фронтах, створюючи міф, що українська нація, як така, взагалі не існувала і не існує. Мовляв, малороси, бунтівні бандерівці (тільки Степан Бандера народився аж у 1909 році), задурманені західною пропагандою безголові люди.., та й тільки.

Хто ми є на цій землі? Чиї сини? Чиїх батьків ми діти? Які і чиї інтереси захищаємо сьогодні? Відповідь мусить бути абсолютно прямою і чесною, ми — сини України, ми діти пращурів, що жили на цій землі десятки тисяч років і тому ми маємо захищати власні, українські інтереси.

Детальніше:ЗАГЛЯНЬМО В НАШУ ІСТОРІЮ!