(Картинки з життя)

Осінь. Вже й граки відлетіли, а з ними, мабуть, і мій знайомий грак Гришко...

Якось весною приятель запросив мене до себе в гості і відразу повів на лоджію.

- Покажу щось цікаве! - запевнив він. - Знаю, що ти любиш звірят і птахів.

Там, у кутку лоджії, сиділо у старій хутряній шапці, мов у гнізді, пташеня грака. Зіщулилося...

- Звідки воно у тебе взялося? - запитую приятеля, а сам дивуюся.

Той почав розповідати:

- Прогулювався я приміською лісосмугою зі своєю собачкою Жучкою. Бачу, як під деревом причаїлося пташеня грака. Тіло вже вкрилося пір'ячком, а літати ще не може. Коли наближаюся до нього, то воно тільки підстрибує по землі. Навколо літають дорослі граки, кричать, але нічим зарадити не можуть бідоласі. Мабуть, що випало з гнізда, або занадто рано хотіло випробувати свої сили.

Детальніше:ГРИШКО — ПТАШЕНЯ ГРАКА

(Етюд)

Романтична ніч. На гілці дерева сидять два ворони — Він і Вона. Їх заливає яскраве сяйво місяця і зір. Закохані птахи тихо монотонно перешіптуються. Навіть карканням таке не назвеш, бо, здається, наспівують серенаду. Ні, не дивуйтеся, вони здатні видавати мелодійні звуки. Може хочуть навчити цим людей, як зізнаватися у коханні — щирому, відвертому, отому, що раз і назавжди.

Потім їхні голоси зазвучали бравурно і раптом стали мінорними, жалісними, журливими. Щось не так...

Ворони - спостережливі птахи, проникливі. Отож бачили і хотіли нагадати нам, людям, що більшість закоханих не завжди по-справжньому цінують один одного. Людські «надбудови» під назвою «сімейне життя», на жаль, часто руйнуються. Зрада, розлучення, аборти... І все це бачить закохана пара воронів - Він і Вона.

Так, ворон- мудрий віщий птах. Принаймні, таким уявляють його в міфології. Люди вірять у нього, просять підказки, поради, і водночас бояться, а бояться... правди, а не ворона. Проти неї нічого не вдієш.

- Слухайте поради у ворона! - застерігають старші люди...

Отож сидять на гілці дві половинки пернатих. А таке подружжя є назавжди вірним, не таким, як частенько трапляється у людському житті-бутті.

...Запанувала тиша романтичної ночі. Навіть завмер пронизливий холодний вітер ранньої весни - пори кохання, чи то пори, коли спалахує кохання. Замовкли й ворони (Він і Вона), любо глянули один на одного, акуратно, щоб не порушити тишу, стали переступати по гілці, наближаючись і наближаючись, і злилися воєдино...

Детальніше:ЗАКОХАНІ...

Люди, виявляється, настільки неідеальні, що при створенні фальшивого зовнішнього образу допускаються багатьох помилок, головна з яких — прагнення до тієї недосяжної привабливої досконалості. Не існує її. Це аж смішно!

Люди роками вимальовують із себе і навколо стільки незв'язної абстракції, що самі плутаються в ній. Тоді в їхньому «ретельно продуманому, чітко спланованому житті» з'являються наслідки з тих дріб'язкових прорахунків, мізерних, на перший погляд, деталей. Витрачають все життя заради «я» ідеального, забуваючи часом про справжнє. І вірять у свій витвір. І часто так «ламаються».

Природний порядок речей. Самостворений чи укладений тією марою безпомилковості - хтозна. Якби він не дозволяв гратися людям штучною версією себе, якби не няньчив нас, дітей своїх, не було б нам місця в його по-своєму довершеному світі.

Детальніше:ПОРЯДОК НЕДОВЕРШЕНОСТІ

У розмовах ми інколи вживаємо слово “сабантуй”, але не замислюємось над тим, що воно насправді значить...

«Сабантуй» - слово тюркського походження. Означає - весілля плуга. Давнє весняне землеробське свято кримськотатарського народу (і не тільки). Виникло ще в доісламські часи. Спочатку молоді джигіти збирали по селу подарунки для майбутніх переможців у змаганнях і традиційних національних іграх. Найголовнішими вважалися вишиті національним узором рушники. А вишивали їх виключно молоді жінки, котрі вийшли заміж після минулорічного Сабантуя.

Свято розпочиналося вранці зі сходом сонця на майдан-толоці за селом. Трава на майдані щойно пробивалася з-під землі. Тут заздалегідь встановлювалася довга жердина з рушником-символом Сабантуя. Головні й найдавніші змагання на «весіллі плуга» - національна боротьба, кінські перегони, стрибки, біг... До речі, забіги розпочинали маленькі хлопчики. За командою розпорядника вони бігли чимдуж до тички з подарунками.

Детальніше:САБАНТУЙ

У середовищі патріотичних сил принято плакати у темах української мови, про  утиски, репресії, Валуєвські укази, заборону друкувати книжки українською. Наявний цілий календар,  де по роках вказано дії по знищенню мови.

Але пишу не про це. Українці, як і інші люди живуть у звичайно світі з дуже жорстокою конкуренцією. Світ живе у русі , у постійній боротьбі. І виживає найсильніший.

Досить плакати, потрібно діяти. Основною метою "опонентів" української мови є зменшення  значимості мови, навязування думки, що українська є мовою сільською, непотрібною, не модною.

Що ж робити? Якщо будемо лише кричати про утиски , то наші внуки українську не розумітимуть.

Потрібно діяти. Мову потрібно популяризувати, робити її модною.

Детальніше:Створи моду на українську мову