(Картинки з життя)
Осінь. Вже й граки відлетіли, а з ними, мабуть, і мій знайомий грак Гришко...
Якось весною приятель запросив мене до себе в гості і відразу повів на лоджію.
- Покажу щось цікаве! - запевнив він. - Знаю, що ти любиш звірят і птахів.
Там, у кутку лоджії, сиділо у старій хутряній шапці, мов у гнізді, пташеня грака. Зіщулилося...
- Звідки воно у тебе взялося? - запитую приятеля, а сам дивуюся.
Той почав розповідати:
- Прогулювався я приміською лісосмугою зі своєю собачкою Жучкою. Бачу, як під деревом причаїлося пташеня грака. Тіло вже вкрилося пір'ячком, а літати ще не може. Коли наближаюся до нього, то воно тільки підстрибує по землі. Навколо літають дорослі граки, кричать, але нічим зарадити не можуть бідоласі. Мабуть, що випало з гнізда, або занадто рано хотіло випробувати свої сили.
Взяв пташеня до рук, оглянув, травми начебто немає, поклав за пазуху куртки і приніс додому. Шкода стало, адже пропаде. У лісосмузі багато бродячих собак, тож стане легкою здобиччю.