Останні новини

 

Це вже п'ята поспіль з часу війни волонтерська допомога членів Червоноградського осередку ГО «Прикарпатська Січ» бійцям одного з опорних пунктів територіальної оборони, який дислокується у Прибузькому краї. До доброчинної акції долучилися й представники Спілки офіцерів України.

- Що цього разу було у волонтерські «валізі»?.. А це - чималий контейнер.

- Насамперед, сало (бо хто з українців не любить сала!), ковбаси... Брали ті м'ясні продукти, які довго зберігаються, не псуються, - розповідає активіст п.Борис (прізвища просив поки що не називати). - На додачу мед, фрукти, ягоди, адже ягідний сезон. З овочів - огірки, помідори. Перелік буде чималеньким. Здійснили закупок, як мінімум, на 30 тисяч гривень.

Червоноградські волонтери самі ж доставили товар за місцем призначення.

Як завжди, відбулася тривала тепла зустріч з бійцями тероборони, звучали відверті розмови.

На прощання, але тимчасове, міцні потиски рук. Невдовзі, внаслідок ротації, дехто з тероборонівців відбуде для подальшого проходження військової служби на передові позиції фронту, навіть у найгарячіші точки. Відтак - побажання:

- Хай Бог береже Україну і вас!

- Повертайтеся живими і здоровими!

- Повертайтеся з Перемогою над москалями!

- Слава Україні!

- Героям Слава!

Маркіян ЛЕХМАН, журналіст

 

 

 

(Картинки з життя)

Мої знайомі Іван та Людмила живуть з того, що продають на міському ринку овочі та фрукти. Частину вирощують самі на полях (зокрема, картоплю), частину постачають їм для реалізації інші фермери, господарства. Товар - завжди відмінної якості!

Ідучи вранці на роботу, подружжя частенько несе торбину яблук (найкращих сортів, які мають у продажі) і віддає їх бійцям одного з опорних пунктів територіальної оборони.

Якось я став свідком зворушливої розмови:

- Іване! Нам уже незручно брати від вас яблука, - виправдовується боєць, з вдячністю отримуючи черговий гостинець. - Ми хоч трохи компенсуємо грішми. Вам також потрібно на щось жити-проживати, на хліб насущний заробляти.

- Пусте! Не потрібно грошей, не збідніємо. Смакуйте на здоров'я і міцніше тримайте зброю в руках! - відповідає Іван. - Я не хочу задарма віддавати плоди своє праці московитам. Вам же - віддаю «за так»!

...Здавалося б, невеличка послуга, дрібничка з боку Івана та Людмили. Це ж не «масштабна» волонтерська допомога. Але, з огляду на мораль, теперішній скрутний час, скільки у таких щирих вчинках закладено доброго, гуманного, совісного...

З маленького потічка починається велика ріка. Кожен з нас - маленький потічок. А разом ми - бурхлива ріка, весняна повінь, яка змиє всю нечисть, усіх зайд, охочих захопити Україну.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Упевнений, що Україна переможе російського агресора! Знатимемо поіменно всіх Героїв, як боролися з ворогом, волонтерів, які допомагали фронту. Але поки що їхні прізвища журналістам інколи доводиться замовчувати, також не висвітлювати конкретних географічних назв. Принаймні, на прохання самих респондентів - безпосередніх учасників подій. Однак від цього інформація про щось добре, корисне, патріотичне не втрачає свого сенсу, змісту.

Отож очільник міської козацької сотні ГО «Прикарпатська Січ» Іван, громадські активісти Борис, Іван та інші вирішили зробити подарунок нашим захисникам, а саме - український прапор з відповідною геральдикою - державними та національними символами, адресатом (тут особливо постаралася п. Віра) і передали його бійцям одного з опорних пунктів територіальної оборони Прибузького краю. (Особисто бачив ці зворушливі фото!).

Шикуючись під таке знамено, бійці неабияк відчувають єдність поколінь, яким завжди доводилося захищати Україну від ворога-супостата.

Водночас вони доставили тероборонівцям посильну гуманітарну допомогу.

Приємно і те, що органи районної влади надали опорному пункту транспортний засіб.

Тарас ЛЕХМАН

 

 


З 23 березня по 1 квітня в онлайн-форматі проходив Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Одне з його гасел: «Нація, яка читає, Непереможна!» А наші діти таки читають, та ще й самі пробують творити - пишуть вірші, прозу,  журналістські замітки, малюють. Уже мають перші публікації.
Долучилася до акції й Червоноградська міська бібліотека для дітей. Родзинкою заходу став  своєрідний відеомарафон - читання власних творів. Його учасники - не тільки діти, а й дорослі автори, які натхненно пишуть для дітей і про дітей: Маркіян Лехман, Єва Шульська, Оксана Карнага-Легутська, Дарія Коберник, Роман Стахур (він читав авторські вірші Ігоря Даха, волонтера, поета, прозаїка, видавця з Червонограда), Наталія Кічун-Лемех... Серед них є слухачі та активні члени Червоноградського відділення Міжнародної (Малої) Академії літератури та журналістики. Виступи транслювалися через мережі Інтернет. Тема творів головним чином стосувалася Миру в Україні та всьому світі, віри в перемогу ЗСУ над російським окупантом, щасливого дитинства...
Спасибі бібліотечним працівникам за цікаву ідею та її реалізацію!
(Прес-служба Червоноградського відділення МАЛіЖ)


Мощі Фатімських дітей-візіонерів Францишка та Якинти вже побували у багатьох містах і селах України.
30 березня помолитися до них та, насамперед, до Богородиці мали нагоду парафіяни церкви Воздвиження Чесного Хреста с. Добрячин Червоноградського району. Люди возносили молитви передусім за мир і спокій в Україні, в усьому світі, а також за навернення Росії, як і заповідала Богородиця трьом дітям-пастушкам з Португалії.
Маркіян ЛЕХМАН,
студент Української академії друкарства

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.