Святі чудотворці, брати лікарі Косма і Дам'ян (вшановуємо 14 липня) жили у другій половині III століття недалеко від Риму. Були вбиті із заздрощів лікарем-язичником (власне, за його доносом) 284 року. В описі життя цих святих християн говориться, що “вони одержали від Бога дар зцілення і лікували усілякі хвороби”, а ще навертали людей до християнства. За медичні послуги плати не брали, тож їх назвали “безсрібниками”. І тепер до них часто звертаються за допомогою у молитвах.

День пам'яті Святих Косми і Дам'яна відзначають двічі на рік (вдруге — 14 листопада).

Липневий час у селянському побуті дуже напружений, тому святкування влітку не було таким поширеним, як восени. У цей час збирають перші овочі, косять сіно (другий покіс), в окремих регіонах жнивують. Кажуть: “Кузьма і Дам'ян пішли — всіх на косовицю повели”; “Прийшли Літні Косма і Дам'ян — скинь жупан”. Адже цієї пори — найспекотніші дні. Спекотно стає селянам і від праці.

Різдво Пресвятої Богородиці, Другу Пречисту (21 вересня) святкуємо як день, коли почалися здійснюватися замисли Божі щодо спасіння роду людського від диявола і до Життя Вічного. Окрім церковної традиції це свято цікаве в українській народно-побутовій обрядовості, має воно й аграрний зміст, бо “до Другої Пречистої у полі вже чисто”.

За народними спостереженнями на Другу Пречисту в Україні (принаймні, на більшості терен) встановлювалася дощова погода. Часто кажуть: “Прийшла Перша Пречиста (Успіння, 28 серпня) — одягла природа намисто, а прийшла Друга Пречиста — взяла комарів нечиста”.

Із Другою Пречистою збігається друга зустріч осені, завершується друге “бабине літо”. За традицією жінки зустрічали осінь біля води, водили хороводи навколо найстаршої жінки. Також пекли коровай, котрим “пригощали” духів-покровителів, дякуючи за ту допомогу, яку вони начебто надають людям в отриманні щедрих урожаїв. Все ж церковна традиція витіснила такий обряд.

З трепетом чекали цього свята українські жінки, які в день Другої Пречистої молилися до Богородиці, щоб оберігала сім'ю від усього лихого і благала Господа дарувати всім домочадцям здоров'я душевне і тілесне. Бездітні жінки зумисне замовляли церковні Богослужіння та влаштовували для старців і бідних обіди, щоб ті молилися до Богородиці “за їхніх дітей”. Молилися й за померлих діточок і свідомо втрачених дітей.

26 липня у церквах східного обряду відзначають Собор Архистратига Гавриїла. У народі цей день називають Літнього Гавриїла, частіше — Літнього Гаврила (даруйте за таке панібратство). Його ще вшановують 8 квітня — свято Весняного Гавриїла, яке відразу слідує за Благовіщенням. Саме він сповістив Діві Марії, що та народить Сина Божого.

Народні багатовікові спостереження за погодою підказують: якщо на Гавриїла сильна злива з грозою, то це на дощову осінь.

Однак це свято (воно не належить до великих церковних) пов'язане й з багатьма забобонами, пересторогами. Отож, якщо Гаврилів день випав на середу чи п'ятницю, то не варто розпочинати якусь важливу справу, бо, мовляв, нічого путнього з цього не вийде. Краще обмежитися дрібними хатніми справами...

Але не вдавайтеся до марновірства, адже це — великий гріх!

14 жовтня — Покрови. Повна назва цього величного церковного свята — Покров Пресвятої Богородиці. А віднедавна воно ще й стало державним святом, адже Покрову вшановували козаки-запорожці, воїни УПА, вона є Берегинею сучасного українського війська. Не меншу популярність має свято і суто в народному побуті.

В Україні цей день відкривав весільний сезон. На Покрови незаміжні дівчата йшли до церкви і молилися до Пресвятої Богородиці, щоб послала їм наречених, не обділила долею. “Покровонько, Покровонько, покрий мені головоньку. Чи хусткою, чи шматиною, щоб не ходила дівчиною”. Це вже примовляли поза храмом, і кожна потайки.

Вважається, яка погода на Покрови — такою буде зима.

За народними традиціями, у свято мати з дочкою йшли до криниці із запаленою свічкою зазивати Матір Божу “капнути сльозу”. Капаючи краплинами воску, просили: “Матінко Божа, нехай усе зле буде мертвим”. Сусіди у цей день обмінювалися хлібинами і побажаннями: “Бог мені дав, і я вам даю, аби було на щастя, на здоров'я, на мир та злагоду”.

Детальніше:ПІСЛЯ ПОКРОВИ — ВЕСІЛЬНИЙ СЕЗОН