Останні новини
28 березня 2024
25 березня 2024

 

З-поміж різних народних свят є одне доволі цікаве і, навіть, незвичне – Синичин день, яке відзначають 12 листопада. Чому саме так вирішили – відповісти важко. Але відомо, що цієї пори синиці масово оселяються поблизу людського житла, особливо сільських хат. На подвір’ї дбайливого господаря завжди буде чим поживитися холодної зими, знайти затишне місце на ніч.

Зрештою, повсюди, де це було зручно, вивішували годівниці, куди насипали зерна пшениці, жита, проса, соняшникове насіння, крихти хліба, на нехитрі гачки чіпляли шматочки несолоного сала. Однак не потрібно чекати 12 листопада. Можна це зробити раніше!

На бенкет до таких їдалень з усіх-усюд злітаються жовтогруді синички, сповнюючи принишклі від холоду околиці дзвінким теньканням. І не тільки синичка радіють дармовим харчам, а й інші пернаті.

Слухаючи веселий щебет, наші пращури склали влучний вислів: «Хоч і крихітка синичка, але і вона свій день куций знає!».

Але ті крихітки-синички ніколи не залишаться в боргу перед людиною. Тільки зима мине, тільки сніг зійде, вони відразу почнуть боротися зі шкідниками саду.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

За традиційним народним календарем українців, свято Дмитра (поки що багато мирян святкують його чи святкуватимуть ще 8 листопада, а не раніше -  26 жовтня) вважається днем пастухів, або святом пастухів, які йдуть на зимовий відпочинок. А сам Святий Дмитро є їхнім небесним покровителем, принаймні, одним з них.

До цього дня, коли вже завершився сезон випасу худоби, господарі – власники корів мали остаточно розрахуватися з пастухами, яких вони винаймали. Перший такий розрахунок (аванс) здійснювали у свято Петра і Павла 29 червня (12 липня).

Під час «дмитрового» розрахунку окрема плата призначалася дітям-пастухам. Від гурту господарів вони мали на зиму нові чоботи, справний теплий одяг.

У Карпатах до свята Дмитра вівчарі поверталися з отарами овець з далеких полонин. Їх радо вітали, зустрічали, запалювали ватри (так само, як й урочисто проводили весною на свято Юра), усім селом влаштовували колективний обід чи вечерю, щедро частували. А про повернення вівчарів гучно сповіщали трембіти. Опісля розраховувалися за працю – де грішми, де вівцями, де зерном, де готовим одягом з овечого хутра.

У народі кажуть:

-Думай, дівко, про заміжжя до Дмитра!

-Прийшов Дмитро – зима ще не прийшла, але осінь уже не та.

-Дмитро став на налі і… хлюп під лід. (Крига ще не надійна).

-Від Дмитра до Михайла лежить сніг – зима буде сніжною, але посеред зими можуть бути відлиги.

-Так само про мороз. Чим він міцніший від Дмитра до Михайла, то посеред зими очікуй відносного потепління.

Тарас ЛЕХМАН

 

При календарній зміні пір року часто трапляється «невизначеність» у погоді  та суто змінами у природі, яку фенологи називають міжсезонням або перегонами. Скажімо, весна проситься у гості, вже й 1 березня прийшла її пора, а зима не відступає, весну не пускає. Чи таке: календарна весна минула, або ще не минула,  але літо приходить з Трійцею.

Свої перегони має і листопад. Зима на порозі, але осінь ще нагадує про себе. Вночі – зима, а вдень – осінь. Заєць змінив сіру шубу на білу, а сніг ще не випав. Покепкували з вухатого осінь та зима. Добре видимий на чорній ріллі, поруділій траві, тепер він змушений ховатися від хижаків у кущах, чагарниках, під ялиновими лапами…

У народі кажуть:

-Якщо у першій декаді листопада то мороз, то потепліє – на зиму ще нема надії.

-Трапляється, що у листопаді ні возом, ні саньми не поїдеш, або вдень возом, а вночі саньми. Тому у доброго господаря все має бути напоготові.

-Листопад розпочався з молодого ясного місяця на небі, суха погода – зимі ще не пора на пороги.

-Доки лист не впаде – зима не прийде (осінь не пропаде).

-Польові миші вирили глибокі нірки – на холодну зиму.

Любить листопад й аномалії. Не раз доводилося спостерігати, як у цьому місяці раптово зацвіли бузок, каштани… Щоправда, їхній листопадовий цвіт дрібний, невиразний, його аж ніяк не порівняєш з пишним весняним цвітом.

Погана прикмета, коли отак зацвітуть плодові дерева, бо тоді наступного року не буде врожаю садовини.

Тарас ЛЕХМАН

 

Першу суботу листопада у народі називають поминальною, заупокійною, рідше – початком осінніх дідів (оскільки йдеться про цикл поминальних днів). У цей день у церквах замовляли Богослужіння за померлими, відправляли молебні на цвинтарях, усією сім’єю молилися удома, де влаштовували поминальний обід.

На Волинському Поліссі і почасти на Тернопіллі (тут своєрідним «епіцентром» поминальних відправ ставала Почаївська лавра) побутувала цікава традиція – напередодні поминальної суботи господині пекли пироги (слово «пиріжок» вживали зрідка). Для начинки використовували сир, відварені горох, капусту, картоплю… Без начинки пекли так звані «хлібці». Солодкі пироги з плодово-ягідним варенням, повидлом, яблуками (неодмінно солодких сортів), родзинками пекли тоді, коли доводилося поминати померлих дітей.

Цю нехитру кулінарну продукцію розподіляли таким чином: частку залишали для родинного поминального обіду, а також, як «парастасний хліб» у церкві, роздавали на церковному подвір’ї чи біля цвинтаря бідним, убогим людям, дітям-сиротам, жебракам, безхатченкам і просили їх помолитися «за ті душі», тобто, за померлих, називали їхні імена.

Важливим обов’язком було почастувати пирогами старців-прочан, жінок-молільниць (прочанок), які регулярно відвідували святі місця, здійснювали до них виключно піші прощі. І їх просили помолитися за померлих, особливо біля чудотворних ікон.

Дехто з ревних християн вважав заупокійним увесь листопад, щосуботи та в інші поминальні дні відвідував Служби Божі у храмі.

Та слід пам’ятати, що за душі померлих потрібно молитися повсякчас!

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

 

 

 

 

-Листопад небо густими хмарами закриває.

-У листопаді багато дощів – весна може бути мокрою.

-У листопаді часті густі тумани – на мокру весну.

-У листопаді ще назбирав грибів – сніг ляже пізно.

-Пізній гриб – пізній сніг.

-Гурмляться птахи під стріхою – до похолодання.

-Листя з дуба рано опадає – на ранню зиму.

-Зима не прийде, допоки листя з дуба не опаде.

-Заєць «побілів» - скоро снігопади.

-У листопаді перемінна погода – перемінною буде весна.

-Ранні листопадові морози лякають, але потім відступають.

-Рокитник рано вкрився інієм – весна буде холодна, затяжна.

-Перший сніг випаде так, що звисає з даху, то він швидко розтане.

-Якщо на початку листопада сніг падав три дні поспіль і не танув, а вночі були морози, то такий сніг заляже надовго.

-Від першого снігу до справжньої зими сорок днів.

-У листопаді часто снігом мете – зима замете.

-У листопаді снігова крупа – мокра зима.

-Листопад порядок зими порушить – весна рано прийти мусить.

-Листопад дошкуляє снігом, а весна сміється сонцем.

-У листопаді хмарно і зі снігом, а не  з дощем – у році буде на врожай гарно.

-Листопад завжди хитрує: і осені служить, і зимі дорогу торує.

-Листопад – ворота зими.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.