Церковне свято Віднайдення Голови Івана Хрестителя, яке завжди відзначаємо 9 березня, у народі називають Обертінням і стверджують, що у цей день птахи починають повертатися з вирію, а сонце остаточно обернулося до літа. Тим паче, що 22 березня день вирівнюється з ніччю.

Вірили (бо це підтверджено багатовіковими спостереженнями наших предків над природою): ті птахи, які вже повернулися з вирію, шукають собі місця для гнізд.

Якщо на Обертіння бачили журавлів у небі, то рахували, скільки їх летить клином, адже, вважали, стільки золотих монет коштуватиме корець жита.

Детальніше:СОНЦЕ — НА ЛІТО, ПТАХИ — ДО ГНІЗДА..

Першим весняним святом у народному календарі українців вважається день Явдохи (14 березня; а за старим стилем — 1 березня).

Були упевнені, що Явдоха остаточно сповістить, якою буде весна. Народні прогностичні прикмети стверджують:

- На Явдохи капає зі стріхи — зима ще протримається.

- Якщо на Явдохи сонячно, то буде врожай на огірки, а коли дощ, то літо буде тепле, але мокре (з частими грозами).

- Новий місяць на Явдохи появиться з дощем — бути мокрому літу.

- На Явдохи гарний день — треба сіяти льон.

- Якщо на Явдохи біля порога калюжі води — на щедрий медозбір.

- Рано прилетіли граки (ще до свята Євдокії — так за церковним календарем) — на ранню весну.

Цієї пори очікують повернення з вирію багатьох птахів: лелек, журавлів, диких качок, гусей... Щастям було побачити у небі жайворонка, бо міцних морозів вже не буде.

На Південній Україні спостерігали, чи прокинувся бабак, виліз з нірки і тричі свиснув, закликаючи весну. “Бабак прокинувся і не хоче вертати до нірки — весна не забариться”.

Тарас ЛЕХМАН.

22 березня у церквах східного обряду вшановують Сорок святих мучеників Севастійських. У народній традиції українців за цим днем закріпилася назва — Сорок святих.

Загалом, у християнстві, а ще раніше (до його прийняття) — у дохристиянських віруваннях східних слов'ян число “сорок” мало доволі символічне, навіть “магічне” значення.

Вважають, що на Сорок святих сорока починає будувати гніздо і кладе сорок прутиків. Отож з'явився вислів: “На Сорок святих — сорочин день”.

Дівчата на Сорок святих готували для парубків по сорок вареників з картоплею і сиром. Сир додавали, якщо не припадав на це час Великий піст. (Тут слід врахувати 13-денну різницю між старим і новим літочисленням).

Детальніше:СОРОЧИН ДЕНЬ

Відразу після величного свята Благовіщення Пресвятої Богородиці церква відзначає Собор Архистратига Гавриїла (8 квітня). У народні побутують інші назви — Благовісника (саме він сповістив Діві Марії благу вість, що та народить Сина Божого), Гавриїла, Гаврила (остання, погодьтесь, доволі панібратська). Його, як і Святого Архистратига Михаїла та Святого Пророка Іллю, вважали громовержцем — покровителем блискавок та грому, зокрема весняних. Отож, “щоб Гаврило хати не спалив”, всіляко намагалися задобрити Святого, насамперед молитвою, строгим постом. Зрештою, у ці дні ще триває Великий піст.

А щоб самому убезпечитись від стихії (“гніву Божого”, “кари Божої”), вдавалися до різноманітних дійств: запалювали страсні свічки, які освячували у Чистий четвер, або стрітенські свічки-громниці, обкурювали хату свяченим зіллям, кропили помешкання йорданською водою.

Детальніше:ПІСЛЯ БЛАГОВІСНИКА — ВЕСНЯНІ ГРОЗИ