Хоч Андрій Первозваний (вшановуємо 13 грудня) — християнський святий, але народні обряди цього дня мають стародавній дохристиянський характер — угадування майбутньої долі (як і на Катерини), заклинання та закликання, ритуальне кусання калити (символу сонця, яке має народитися заново і перейти у весняний час).

У ніс на Андрія дівчата ворожили. Ще звечора пекли балабухи - невеличкі круглі тістечка з білого борошна, замішаного на воді, яку дівчата носили в роті від криниці чи джерела. Хлопці тим часом намагалися їх розсмішити. Потім балабухи клали «ланцюжком» на підлозі (кожна дівчина помічала свій «продукт») і пускали у хату голодного пса. Чию схопить першою - та дівчина першою вийде заміж. Прикро, коли пес схопив балабуха, заніс у куток і не їв. Така дівчина довго сидітиме у кутку, юо ще довго доведеться чекати парубка...

Детальніше:ЗАГАДАЮ НА АНДРІЯ

17, 18, 19 грудня відповідно припадають церковні свята Варвари, Сави, Миколая. Ці дні також пов'язані з ретельними народними спостереженнями за погодою, про що й зазначено у прогностичних прикметах. В Україні у цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються міцні морози, сковуються кригою річки та озера. З цього приводу у народних приповідках говориться:

- Варвара снігом постелить, Сава загладить, а Микола морозом придавить.

- Варвара мосте, Сава гостре, а Микола гвозде.

- Варвара заварить, а Микола поставить кола.

- Варварин день - поворот на весну. Тому Варвара ночі обірвала, а дня приточила.

Детальніше:ВАРВАРА, САВА, МИКОЛАЙ

29 грудня християни східного обряду вшановують старозавітного пророка Аггея.

Народний прогностик говорить:

- На Аггея сильний мороз - він протримається до Йордану (19 січня).

- Аггей іній сіє - добре вродять яблука і груші, але Різдво буде теплим.

- Бажано, щоб на Аггея був холодний день, бо це добра ознака для врожаю хліба.

- Прийшов Аггей (ще його називають Тома) - сиди вдома.

- Добре говорив святий Аггей-Тома, що в його день краще сидіти вдома.

- На Аггея-Тома краще не вирушати з дома.

- У свято Аггея садівники ще раз перевіряли молоді саджанці дерев і кущів, які висадили восени, чи, бува, не побив їх мороз. При потребі насипали на них сніг, створювали штучні намети.

Якраз на величне церковне свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії праведною Анною (22 грудня) припадає, за астрономічними спостереженнями, найдовша ніч у році. У народі цей день називають святом Анни, або Зимовою Анною.

У давнину маловірні люди боялися цього астрономічного явища, вважали, що тієї пори оживають та активізуються усі демонічні сили, які так і чатують на людину, щоб заподіяти їй шкоду. Вкотре наголошуємо: не вдавайтеся до такого марновірства! Навпаки, «Анна ночі не боїться, бо темна нічка тільки до Анночки». А далі схід сонця відбуватиметься раніше і раніше, день чимраз ставатиме довшим.

Колись на Анни вагітні жінки строго постили, щоб щасливо народити малятко. Але це також вважається марною пересторогою.

З уст народу можна почути:

- Яка Ганка до ніченьки - така зима до весноньки.

- Яка Ганка до полудня - така зима до кінця грудня.

- Мороз на Анни і вовки виють на зорі (звідти, очевидно, назва - вовча зоря) - холод довго протримається.

- На Анни ожеледь на дорогах - до врожаю садовини.

- На Анни капнуло зі стріхи - буде добрий медозбір.