Останні новини
01 жовтня 2024
30 вересня 2024

 

Свято Собору Архангела Гавриїла завжди припадає на 8 квітня, відразу після Благовіщення Діви Марії.

За народними віруваннями є троє небесних володарів блискавок - Архістратиг Михаїл, Архангел Гавриїл і Святий пророк Ілля.. Ними вони борються з нечестивцями. Але... Коли вирувала стихія, то люди молилися насамперед до них. У Карпатах ікони цих святих були ледь не в кожній хаті. Як «додатковий помічний засіб», щоб врятувати помешкання від вогняної стріли, ще й кидали за поріг хати освячену вербову гілку.

Однак вірили й в таке: якщо Михаїл, Гавриїл чи Ілля підпалять блискавкою господу, то людині не вдасться приборкати пожежу, адже людина безпомічна перед небесними силами.

Старші люди, як тільки зачули на Гавриїла грім, відразу тулилися спиною до тину. Тоді спина не буде боліти. Переконували й діточок так само чинити, бо тоді будуть здоровими рости.

З народних прикмет:

- Грім на Гавриїла - земля прокинулася.

- Якщо з дня Гавриїла розпочалися весняні грози, а плодові дерева вже зеленіють - до доброго врожаю садовини.

З дня Гавриїла на більшості терен України розпочиналися польові та городні роботи.

 

 

 

 

7 квітня — велике церковне двонадесяте свято Благовіщення. Кажуть, що після цього дня земля стає благословенною. Тож можна орати, сіяти...

Мотивом свята служать євангельські розповіді про добру звістку (Благовіщення) Діві Марії від Архангела Гавриїла про те, що Вона народить Сина Божого, зачатого Духом Святим.

Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV столітті, але набуло поширення у VII столітті. Його дату визначили, відраховуючи від Різдва Христового 9 місяців.

За народними повір'ями Благовіщення - найбільше свято на Небі і Землі. Мовлять:

- У цей день, як і на Великдень, грішників у пеклі не мучать.

- Дівка коси не плете, а птиця гнізда не лаштує.

З ним пов'язано багато прогностичних прикмет. Зокрема:

- На Благовіщення дощ вдарить - вродить жито.

- Мокре Благовіщення - грибне літо.

- Гроза на Благовіщення - до теплого літа, врожаю горіхів.

У давніші часи існували й відповідні обряди. Наприклад, ікону Богородиці ставили у діжку з посівним зерном, щоб добре вродило. До сівалок чіпляли благовіщенську проскурку...

 

 

 

 

6 квітня — день преподобного Захарія.

З життєписів святих відомо, що цей достойник жив у V столітті. Служив у царгородському монастирі, що стояв над Харійською пристанню. Ще за життя його називали «Відкритим Захаром». А це завдяки тому, що він завжди надавав прихисток подорожнім, ніколи не залишав їх голодними та спраглими, вів бесіди, які зцілювали людей духовно. Його серце завжди було відкрите для всіх.

У день Захарія готувалися до величного свята Благовіщення. Мили, прибирали у хаті, на подвір'ї. Завтрашній день мав бути присвячений молитві до Богородиці, відвідуванню Богослужіння у церкві.

Також готували ситний обід, і знову ж «на завтра». Хоч і триває Великий піст, та у свято Благовіщення він трохи послаблюється, особливо у тих містах і селах, де справляють храмові празники.

Запримітили:

- Ніч у свято Захарія тепла - весна буде дружна.

- Рясно цвітуть перші квіти - чекай доброї весни.

 

 

 

За церковною традицією третя неділя Великого посту має назву Хрестопоклінної, а весь тиждень називається Хрестопоклінним або Середохресним. Середа цього тижня має назву Середопістя.

У неділю виносять хрест на середину храму, аби вірні поклонялися йому, тричі припадаючи на коліна і торкаючись головою землі (підлоги). Звідси й з'явилися словосполучення «бити поклони», «віддавати поклони». Ревні християни здійснюють це не лише у храмі, а й удома, під час особистої молитви, принаймні вранці та ввечері - неодмінно.

Триває таке молитовне поклоніння аж до передвеликоднього четверга (Страсного четверга) включно. А у передвеликодні п'ятницю та суботу вклоняються вже до винесеної плащаниці, яка символізує і полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після смерті на хресті, і Гріб Господній.

Доволі цікавою на цьому тижні є середа, яку називають Середопістям, Переполовиненням. Вона якраз і символізує завершення половини Великого посту.

У цю середу строго постили. А вночі уважно слухали, чи не гримить за вікном, чи не тріщить лід на водоймах (це коли Середопістя припадало на ранню весну). Якщо таке почули, то казали:

- Половина посту вже минула.

Та ще й той, хто почув оті звуки, радів, бо «весь рік буде здоровим».

Дехто (з марновірних) боявся вигуків сови, адже та недобре звіщає...

На Середопістя випікали обрядове печиво (хлібці) у вигляді хреста і святили у церкві. Його зберігали у мішках із зерном для посіву. Під час сівби по одному рамену хреста-печива закопували по чотирьох кутках поля, щоб земля добре родила. Скибки такого печива давали коровам, яких після зими вперше виганяли на пасовисько.

Народні прикмети:

- Якщо на Середопістя тепло, то й теплим буде Великдень.

- Дощ на Середопістя обіцяє дощове літо.

- На Середопістя повінь - корова й кінь напасуться.

- На Середопістя повний місяць - жнива будуть «гнилі».

 

 

 

 

4 квітня вшановуємо священомученика Василія Анкирського

Він жив у IV столітті, служив священиком у місті Анкирі (Мала Азія), прославився як ревнивий оборонець правдивої християнської віри від аріан. Загинув у в'язниці 362 року. Його, як і багатьох інших праведних отців, стратили за наказом імператора Юліана Відступника.

У цей день селяни спостерігали:

- Якщо на Василія сонце в кругах - до врожаю.

- Дощ на Василія - буде мокрий травень і добре вродить земля.

- Вечір перед Василем безхмарний та безвітряний віщує кілька сонячних і теплих днів поспіль.

- Коли сонце на Василія сходить і здається більшим, ніж звичайно - чекай дощу кілька днів поспіль.

 

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.