14 травня — свято пророка Єремії (або ж Яреми). З цього дня знахарі починали заготовляти конвалію. Принаймні, такого принципу часто дотримувалися на Волині.

Адже конвалія цвіте у травні і до середини червня. А заготовляти рослину потрібно тільки під час цвітіння. Брали всю наземну частину конвалії, акуратно зрізали (на 10 см вище від землі) гострим ножем чи ножицями, щоб не пошкодити кореневища. Враховуючи цінність рослини, надмірно не заготовляли.

Потім сировину сушили і готували ліки, які ефективно діють при серцевих захворюваннях, розладах нервової системи, а також як сечогінний засіб від безсоння.

Звісно, намарно зривати конвалію і тепер не велено, тим паче продавати на базарі чи потайки у провулках її букети. Штрафують правоохоронні органи. Але найкращий засіб зберегти квітку - не купувати її у «заготівельників» і таким чином не провокувати їх на злочин проти Природи (адже, якщо не буде попиту, то й не буде товару) і самому не ставати співучасником злочину.

Дехто вирощує конвалію у себе в садках, на клумбах. Це вже зовсім інша справа - естетика і лікарська сировина водночас. Та й сам господар буде берегти квітку!

Про цей день у народі кажуть:

- Якщо на Яреми негода, то всю наступну зиму промучишся.

- На Яреми погідно, то і жнива будуть погідні.

 

 

 

 

Перша неділя після Великодня — Томина, або ж, як ще її називають, Проводи, Могилки, Гробки, Радуниця... І це не весь перелік народних назв поминального свята, яке не одне століття відзначають на Україні...

Цього дня після церковного Богослужіння кожен християнин вважає за священний обов'язок провідати на цвинтарі могили рідних і близьких. Тут також правиться молебень за участю священика, а потім отець-парох окроплює гроби за співом «Христос Воскрес!».

Колись у більшості сіл України готували спільний обід біля цвинтаря: борщ, кашу, інші страви; приносили й те, що залишилося після Великодня. Потім розстеляли на вільному місці кладовища скатертини і всім миром поминали померлих, звісно, смакуючи стравами.

У деяких селах обід не готували, а приносили маленькі пасочки, крашанки і писанки, клали їх на могили, начебто єднаючись у спільній молитві і трапезі з померлими родичами, друзями. Сам же поминальний обід справляли удома. Та, насамперед, не забували про молитву, про те, що до Провідної неділі, як і до Великодня, могили потрібно доглянути, прибрати.

Так чи інакше, але цей благородний звичай підтримує зв'язок із своїми коренями, згуртовує людей у пам'яті про померлих і молитві за їхні душі.

 

 

 

 

 

Свято Юрія (6 травня) подарувало багато цікавих народних фенологічних спостережень та прогностичних прикмет. Пов'язані вони здебільшого з аграрними роботами, з доглядом за домашніми тваринами:

- На свято Юра висохне баюра.

- На Юра дощ і грім - буде радість сім.

- Дощ на Юра - худобі легкий рік.

- Роса на Юра відкриє очі сліпому (потрібно у ній вмитися).

- Святий Юрій починає пасти корів (перший вигін на пасовисько після зими).

- Прийшов Юрій - овечки йдуть на полонини.

- Редьку сій на Юра - буде соковитою.

- Лист березовий на Юра в копійку - на Успення (28 серпня) клади хліб у діжечку.

- На Юрія мороз - буде просо, буде овес.

- На Юрія роса - будуть добрі жнива.

- Дощ на Юрія - буде хліб.

- Зозуля кує на Юрія - до неврожаю.

- Ранок ясний на Юрія - рання сівба; ясний вечір - пізня.

- Розсаду сади на Юрія - капусти буде доволі.

- Юрій навіть з-під снігу зелену травичку дістане.

- Юрій на поріг весну приволік (ідеться про повний розквіт весни).

- Юрій хоробрий - зимі ворог лютий.

 

 

 

Свято свят — Великдень. Воскресіння Христове! З погляду сьогодення цікаво дізнатися про його давнішу народну обрядовість, яка тепер зберігається, на жаль, лише почасти.

...У пасхальну суботу, напередодні Великодня, пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір'я: хто проспав у цю святкову ніч, той проспав своє щастя аж до наступного Великодня.

Опівночі починалося Богослужіння. Потім виносили плащаницю і відбувався хресний хід навколо церкви. (Так і тепер відбувається, бо це - неодмінне церковне правило).

І тільки на світанку, після закінчення усіх церковних відправ, освячували паску, ковбаску, шинку, сало, сир, масло, крашанки та писанки, хрін, сіль... Удома снідали виключно стравами з великоднього кошика. За столом збиралася вся сім'я.

Світлої неділі скрізь має звучати піднесене: «Христос Воскрес!». У відповідь радісне: «Воістину Воскрес!». За доброю давньою традицією після кожного вітання тричі цілуються («хрестосуються») і вручають один одному писанки або крашанки.

Молодь на Великдень влаштовувала різні ігри та забави з гаївками, веснянками, великодніми піснями.

У Галичині понеділок після Святої Світлої неділі зветься «обливаним», коли парубки обливають дівчат водою; а в «обливаний» вівторок - навпаки. Це - на щастя, на здоров'я. А ще - знак залицяння.

Взагалі, стосунки між хлопцями і дівчатами на Великдень були більш вільними: вони могли прилюдно обніматися, цілуватися, що не викликало осуду з боку дорослих.

Із пасхальних ігор назвемо гойдалки. Це дуже стародавня забава. Підйом вгору, підкидування повинні були посприяти рослинам підняти до сонця і виструнчитися.

Але такі ігри відбувалися увечері. Бо Великоднє свято (неділя, понеділок, вівторок) - це ще й час провідування могил, відправ і молитов за померлими.

І, безперечно, у ці дні не можуть змовкати церковні дзвони! Дзвонили, як правило, діти...

 

 

 

 

- Травень майорить — весну захистить.

- Травень — зелен май, місяць-розмай.

- Травень називають маєм, бо все маїться, зеленіє і цвіте.

- Травень ліс прибирає, літо в гості закликає.

- Травень багатий на квіти, а в жовтня хліба просить.

- Добре, коли зелений май.

- Зелений май - буде каша і коровай!

- У травні дощ - в коморі буде хліб.

- Прийшов май - корів і коней випасай.

- У маї майся на полі, бо робота втече, день пропада, а за ним і рік піде...

- У травні тільки ледачому нічого робити.

- Добрі люди у травні не женяться (не вінчаються), бо роботи вдосталь!

- Хлюпне дощ у травні - будеш мати хліба і до хліба.

- Соловей починає співати, коли можна напитися роси з березового листя.

- Черемха цвіте рясно - буде мокре літо.

- Ялівець зацвітає - пора сіяти ячмінь.

- У травні хмарно і помірний вітер - заморозків більше не буде.

- Туман вранці проти сонця - дощу не буде.

- Сосни щедро сиплять золотим пилком - будуть маслюки.

- Май - волам їсти дай, а сам на піч утікай.

- Буває май, що на піч залізай...

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.