Пізній листопад (ідеться про другу половину місяця) має свої прогностичні прикмети:

- На деревах часто сріблиться іній - вродить овес.

- Чим щільніший сніг - тим краще для озимини.

- Дощова погода у другій половині листопада віщує відлиги у другій половині січня.

- У другій половині листопада мокра (дощова) погода - селянину буде урода (врожай). Та, головне, щоб на голу землю, не вкриту снігом, не вдарили морози і утворився лід на ниві, засіяний озиминою.

- Пуховий сніг - пухова ковдра для зерна.

- Кінець листопада снігом покриє - землю зігріє.

- На вишнях тримається живиця (вишнева смола) - зима забариться.

- Паморозь наприкінці листопада - ожеледь у грудні.

- У сірому небі густі чорні хмари - падатиме сніг три дні поспіль, нехай з годинними перервами.

- Вітер дме, темна хмара іде - снігу принесе.

- Кінець листопада холодний - кінець січня з морозами.

14 листопада відзначаємо свято Осінніх Кузьми і Дем'яна. Цей день є особливим насамперед для професійних медиків (звісно, якщо вони добре знаються на церковних традиціях), народних зцілителів.

Святих християнських братів-мучеників, лікарів-безсрібників, які ніколи не брали плати за надані ними медичні послуги, Кузьму і Дем'яна Східна і Західна Церкви однаково вважають покровителями лікарів. Жили святі у третьому столітті.

Знаменне свято і для молоді. З цього дня вже починалися хатні вечорниці. Отож парубки і дівчата справляли «кузьминки», пекли (запікали) курей з різними смачними начинками - рисом, яблуками, родзинками.., частувалися. Таке дійство називали «курячою складкою».

До свята Кузьми і Дем'яна, коли була ще більш-менш помірна погода, не дошкуляв дощ чи сніг, то молодь збиралася на вулиці, співала, танцювала, веселилася просто неба, радше сказати - під зорями. Ці вечорничні зібрання молоді так і називали - «вулиця».

За народним фенологічним календарем свято Кузьми і Дем'яна вважається першим зимовим днем. Дещо із спостережень:

- На Кузьми і Дем'яна любить бути дорога санна.

- Кузьма і Дем'ян землю морозом закують - до весни не розкувати.

- На Кузьми і Дем'яна відлига, болото - не буде морозів до початку грудня.

10 листопада — свято Параскеви-П'ятниці, яку у народі називають Порошихою, Поминальницею.

А все пов'язане з осіннім поминанням «дідів» (померлих предків), яке розпочинається у першу суботу перед святом Дмитра і триває кілька днів, а то й тиждень. Священик має окропити на цвинтарі кожну могилу. Завершуються поминання на свято Параскеви-П'ятниці (це - суто за народною традицією). Така необхідність зумовлена тим, щоб мешканці з далеких сіл і міст будь-коли упродовж тижня «осінніх дідів» могли побувати на могилах своїх родичів, друзів, помолитися і пом'янути їх.

Загалом, свято Параскеви-П'ятниці вважається жіночим днем. Тому жінки у цей день не шили, не пряли, не ткали, не вишивали.., навіть інші повсякденні домашні клопоти замість них брали на себе чоловіки. Жінки тим часом могли посидіти у корчмі. А от чоловікам на Параскеви-П'ятниці не велено туди заходити.

Народні прикмети:

- На Параскеви сніг - зимі бути сніжній.

- Після Дмитрових морозів на Параскеви відлига - десять днів погода буде перемінною.

- На Параскеви пороша - зима буде хороша.

.

8 листопада — свято великомученика Димитрія Солунського (у народному календарі українців — Дмитра).

Очевидні похолодання, вже наближається зима. Але на Дмитра хоч і холодно, та не голодно. Вдосталь запасів городини, хліба (принаймні, на перших порах). Навіть пташкам не голодно, бо ще можуть знайти на полях залишки зерна. А Дмитрів сніг, буває, враз розтане. і знову відкриє пернатим гостинний стіл.

З народних фенологічних спостережень:

- Навіть рання зима не вступає в силу до Дмитра.

- Дмитро не покрив шлях снігом - зими ще не буде.

- Дмитро холодом дошкулив, то, вважайте, що пожартував. А Михайло не жартує, люту зиму дарує.

- До осель потяглися ворони, галки, сороки, синиці, горобці - невдовзі прийде зима.

- Сніг і мороз на Дмитра - весна буде пізня; тепло (відносно, як для тієї пори) - на ранню весну.

- Дмитро при повному місяці - взимку будуть відлиги.

Між Дмитром і Михайлом (21 листопада) - останній період заслання старостів, бо весілля ще можна справити до Пилипа (27 листопада). Тому тільки до Дмитра дівка може похитрувати і піднести гарбуза небажаному залицяльнику.