Якщо 22 червня — найкоротша ніч у році, то 25 червня (у свято Онуфрія) сонце повертає на зиму, ночі, хоч і поки що непомітно, та таки прибуває. Водночас настають найспекотніші дні року, особливо у липні.

Колись у зв'язку з цим наші предки влаштовували цікаві обрядові дійства, які знаменували проводи (або «похорон») літнього сонця. Це ще й був час святкування Купальської ночі, Івана Купала (за старим стилем).

У народному календарі українців є чимало цікавих прогностичних «сонячних» прикмет. Зокрема:

- Сонце зайде за хмару - на дощ; червоне - на вітер.

- Сонце заходить «за стіну» - буде день дощовий.

- Зранку сонце бліде - надвечір буде дощ.

- Перед дощем сонце одягає «корону».

- Сонце коробом - дощ ситом.

- Сонце перед заходом у хмарний день яскраво засвітило - буде тривала негода.

- При сході й заході сонце золотаве - на вітер.

- Сонце сходить у тумані - буде тихо і душно.

 

 

 

 

У давнину після свята Трійці протягом тижня справляли Русалії, задобрюючи цих демонічних істот (русалок), щоб не шкодили людям.

За народними уявленнями русалками ставали дівчата, які втопились, діти, що померли на Зелену неділю або народилися мертвими. Постав такий образ: русалки ходять лише в самих сорочках, з розпущеним волоссям, співають своїх пісень і водять танки. Зустріч з ними небажана для людей, а то й небезпечна. Русалки можуть залоскотати до смерті, а зрадливих парубків топлять у водоймах. Щоб уберегтися від них, потрібно носити зі собою часник і полин. Почувши їхній запах, русалки тікають геть.

Повір'я про русалок були поширені по всій Україні. Їх ще називали нявками, мавками, лоскотавками... Ділилися на певні категорії - водяні, лісові, польові русалки. Під впливом християнства вони набули рис нечистої сили. Проте образ русалки у фольклорі надзвичайно привабливий, поетичний.

 

 

 

І МАТІР СВОЮ!

День батька — нове для українців свято. Та хай стане для нас звичним. Знаменно, що цього року воно співпало з Трійцею...

Його в нашій країні офіційно почали відзначати з 2019 року. Кабінет Міністрів України схвалив проект відповідного Указу Президента, призначивши святкування Дня батька щорічно у третю неділю червня.

А от у США, Німеччині та низці європейських країн його вже відзначають понад сто років.

Вважається, що ініціювала нове свято в 1910 році американка Сонора Смарт, яка вирішила таким чином висловити вдячність своєму батькові - ветерану громадянської війни Вільяму Джексону Смарту.

Той овдовів, коли його дружина померла під час пологів. Та шоста дитина таки з'явилася на світ. Він виходив і виховав немовля,дав путівку в життя і йому, і своїм старшим дітям.

Свято швидко отримало визнання спочатку в штаті Арканзас, потім по всій країні (США), а згодом набуло популярності у світі.

Сподіваємося, що для українців це свято стане улюбленим і радісним, як і День матері!

 

 

 

 

На п'ятдесятий день після Великодня святкують Трійцю або П'ятдесятницю.

Троїцькі свята, які тривають два дня (неділя та понеділок) і ще називають їх Зеленими, встановлені на честь Зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови і говорити ними, переповідаючи вчення Ісуса Христа. Трійця вважається днем народження християнської церкви.

Утім, у Зелених святах прихований відгомін стародавніх язичницьких вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від небезпечних у цей період польових духів - мавок, русалок, польовиків, що могли згубно вплинути на майбутній врожай. Оберегом від них була зелень. Її називають і тепер «клечальною», «майовою».

Долівки у хатах покривають запашним очеретом, аїром, духмяними травами і квітами. Вони вважалися цілющими і їх нерідко клали в купіль. Вважають, що особливу лікувальну силу має трава, на якій під час Богослужіння в церкві стояли на колінах. Троїцькі букети, освячені у храмі, зберігають протягом року.

Українські дівчата на Трійцю «водили тополю». Вибирали гарну дівчину, прикрашали її зеленню, вели у поле, приспівуючи:

- Стояла тополя край чистого поля.

У давніші часи панував звичай «водити куща». Але з «дівчиною-кущем» уже ходили від хати до хати.

На Зелені свята сільські дівчата неодмінно плели вінки. Збирали для них виключно лікарські рослини.

 

 

 

19 червня у церквах східного обряду поминають Святого Іларіона Нового, який був родом з Кападокії, служив ігуменом Далматської обителі у Царгороді. Ще за життя його величали «ченцем покірного серця».

Він народився 775 року. У 20 років вступив до монастиря. Згодом став ігуменом. Був переслідуваний за вшанування святих ікон. Різко виступив проти цісаря Лева Вірменина - жорстокого іконоборця. Помер 845 року.

У народі про цей день кажуть:

- На Іларіона погану траву з поля геть!

- Осот і лобода - для посівів біда.

- Підкатайте, баби і дівчата, поділ та починайте ярину полоти.

- Поле полоти - руки колоти; не полоти - хліба не молоти.

- До схід сонця вставай, бур'ян з поля вибирай!

- Не вибереш з ярини маки та волошки - буде хліба трошки.

- Ярину полоти - не язиком молоти.

- Добрий хліб з ярини та тільки праці потребує!

- Не доглянеш ярини - будеш без паляниці.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.