Останні новини
16 квітня 2024
15 квітня 2024

 

 

3 січня християни східного обряду вшановують Святу Юліанію.

Походила вона з Малої Азії. Спочатку була поганкою, але згодом навернулася до Христової віри. Коли ж поганський староста забажав одружитися з нею, Юліанія відповіла згодою, однак за умови, що той має стати християнином. Староста боявся прийняти Христову віру, аби не втратити ласки цісаря, а Юліанія й думки не мала, щоб зректися Ісуса.

Непоступливий староста, аби не очорнити себе тим, що закохався у християнку і що не зміг навернути її до поганства, сам зарубав Юліанію мечем. Ця подія сталася 304 року.

У народі кажуть:

- У свято Юліанії ліс тихий і мовчазний - до морозу; шумить - до відлиги.

- Юліанія гонить заметілі за сім верств.

- Якщо у цей день погідно - буде в полі дорідно.

- На Юліанії капає зі стріхи (відлига) - не чекай морозу на Різдво.

- На Юліанії сніг хрустить і мороз пече - Різдво буде з морозом.

 

 

 

 

- Січень — весні дідусь, всій зимі господар.

- Січень сірий — хлібам біда.

- Січень січися, а ти до печі тулися.

- Січень наступає, мороз людей щипає.

- Добра погода у січні - на плідний рік.

- Січень без снігу - не буде хліба.

- Січень спитає, де літо буває.

- Круги навколо сонця - до негоди або завірюхи.

- Сонце сходить стовпом - до бурану.

- Туман опускається до землі - на відлигу.

- Снігурі туляться до оселі - на великий снігопад.

- Зірки білі- до відлиги; червоні - до вітру.

- Лід тріщить - мороз довго буде.

- Іній після морозу - на великий сніг.

- Іній пухнастий на деревах і кущах - на сонячний день.

- Півник співає перед відлигою.

- Миші та деякі жуки навіть у морози за добу до відлиги виходять з-під лісової підстилки на сніг.

- Кіт лягає на припічок - на мороз.

- Кіт морду ховає (затуляє лапками, накриває хвостиком, скрутившисть клубочком) - мороз обіцяє.

 

 

 

 

Серед улюблених страв українців — гречка, тобто гречана каша, гречані млинці, пироги чи вареники з гречкою... Мабуть не випадково нас називають гречкосіями, бо здавна вирощуємо на своїх полях цю культуру.

Але чому гречку назвали гречкою, адже походить вона не з Греції?..

Батьківщина гречки - Гімалаї. Звідти перебралася до Сибіру, на Далекий Схід, у монголію, Китай, Індію, в Європу. На Україну, як припускають дослідники, гречку принесли воїни київського князя Святослава у X столітті, під час славного візантійського походу. Отож і назвали її українці - гречанкою, гречихою, грекинею, гречкою...

У наших предків існував цікавий звичай: коли сіяли гречку, то запрошували лірників і пригощали їх кашею. Вони, дякуючи за частування, співали господарям про царівну Крупеничку, котра виросла з гречаного зернятка.

Хоча, як стверджують деякі науковці, гречка була відома в Україні ще за часів Трипілля, принаймні, у IV тисячолітті до нашої ери.

 

 

 

 

Зі святом Нового року пов'язано чимало прикмет про погоду, успіхи в господарюванні, а відтак - навіть ворожінь.

Кажуть:

- На Новий рік зоряна безвітряна ніч, іній на деревах - на добрий урожай, здорову худобу.

- Якщо хмари у Новорічну ніч ідуть з півдня - буде врожай на ярину; з півночі - на озимину.

- Місяць щербатий - то і колоски будуть щербаті.

Аби дізнатися, які зернові будуть найврожайнішими наступного року, на подвір'ї насипали по жмені зерен пшениці, жита, ячменю, вівса. На який хлібний злак випаде іній - той і вродить.

Намагалися прогнозувати погоду й на увесь рік. На землю клали «ланцюжком» дванадцять половинок цибулі (дванадцять місяців) і посипали сіллю. Удосвіта на Новий рік дивилися, на яких цибулинах сіль «розкисла» - оті місяці і будуть мокрими.

Побутували й інші новорічні прикмети:

- Щоб протягом року «не дрімалося» - не спи у Новорічну ніч.

- Коли нічого не сниться у перший день Нового року - будеш щасливим.

- Як запросиш до себе на новорічне свято тих, з ким посварився - наступний рік буде мирний і щасливий.

«Дізнавалися» і про свою долю. На столі ставили горнятко з водою, розжарену цеглину з печі, скибку житнього хліба. Ішли до порога, зав'язували очі і поверталися до столу. Із зав'язаними очима брали, що попаде під руки: горнятко з водою - увесь рік будеш плакати; розжарена цеглина - пектися; хліб - будеш багатий...

 

 

 

 

25 грудня — свято Спиридона.

Колись за цим днем намагалися вести спостереження за погодою, бо кожний наступний день мав би відповідати погоді кожного наступного місяця року. Отож, який Спиридон - такий січень, який день опісля - такий лютий... І так дванадцять днів (дванадцять місяців) поспіль.

Вважали, що на Спиридона не доцільно працювати, бо «миші будуть гризти солому». Вірили: Святий Спиридон прожене з хати всю нечисту силу. Як додатковий запобіжний захід, обкурювали хати. Найбільше остерігалися свердлити, бо «черв'яки будуть точити дерево».

За прогностичними спостереженнями:

- На Спиридона-Сонцеворота буває найхолодніший день у році.

- Спиридон дня прибавляє і світла (сонця) додає, адже завершився період зимового сонцестояння.

- Зі Спиридона сонце наближається до літа, а зима - до морозів.

- Хвали день після Спиридона.

- Якщо на Спиридона ніч ясна, то далі зима буде холодна, а літо жарке; якщо нічка темна - зима буде тепла, а літо - похмуре.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.