1 лютого — свято Преподобного Макарія Єгипетського-Старшого (народився близько 300 року - помер близько 390 року), священика, чудотворця духовного наставника багатьох пустельників. Він прожив у пустелі на самоті 60 років, сповна віддаючись молитві і духовним роздумам. Але не ізолювався від «світу мирського». До нього часто приходили люди за порадами і зціленням. Зцілював їх через молитву.

З народних спостережень:

- Яка погода на Макарія - таким буде весь рік.

- На Макарія погода ясна - до доброї весни.

- Якщо в цей день сонячно опівдні - до ранньої весни; похмуро та завірюха розгуляється в середині дня - довго буде хуртовинна погода.

Тарас ЛЕХМАН

28 січня — вшанування преподобного Павла Фівейського, одного зперших християнських ченців, який народився у Єгипті.

Він рану увірував в Ісуса Христа і прийняв Тайну Святого Хрещення. Щоб врятуватися від гонінь, переслідувань з боку язичників, змушений був втекти до Фіваїди. Там оселився у безлюдному місці біля струмка, збудував під пальмою хижу й прожив у ній 90 років, проводячи весь час у молитвах. Помер достойник близько 341 року.

У цей день помічали:

- Якщо на Павла січневого південний вітер - рік буде теплим; північний - холодним; східний - посушливим; західний - дощовий.

- Північно-західний вітер на Павла Зимового принесе літні грози.

- Якщо протягом дня вітер постійно змінює свої напрямки - рік буде сирим.

Тарас ЛЕХМАН

25 січня — церковне свято мучениці Тетяни.

Праведна дівиця народилася у Римі. Її батько займав високу державну посаду при імператорі, але потайки сповідував християнство. Отож і Тетяна зростала у християнському дусі. А коли досягла повноліття, то висвятилася на дияконесу.

Та сталося, що на сім'ю донесли правителю вороги християн - язичники. Тетяну і її батька (про матір нічого не відомо) стратили. Це сталося 226 (за деякими іншими джерелами 235) року.

У народному побуті цей день має назву - Тетянин. За ним загадували на прийдешні весну і літо:

- Якщо на Тетяну іде сніг - весна рано прийде, але літо буде мокрим.

- Від Тетяни ближче до весни.

- На Тетяну прогляне сонечко - рано прилетять птахи.

Окрім свята Тетяни, у народному календарі українців є ще кілька важливих днів, за якими прогнозували весну - ранню чи пізню, холодну чи теплу: Оксани-Дороти (6 лютого), Стрітення (15 лютого), Явдохи (14 березня), Сорок святих (22 березня).

Тарас ЛЕХМАН

Ось і минули Різдвяні свята з урочистими церковними Богослужіннями, дідухами, кутею, колядками, щедрівками, щирими віншуваннями, вертепними дійствами, зустріччю Старого Нового року, йорданським водосвяттям, подарунками, гостиною... І так хочеться, щоб вони продовжувалися... Але всьому свій час! Тепер чекайте Різдвяних свят аж до наступного року.

Проводи Зимових (Різдвяних) святок відбувалися 20 січня - у день Собору Івана Хрестителя-Предтечі. І хоч це свято не належить до великих церковних, все ж на Зимового Івана люди намагалися не працювати. Їли те, що залишилося від святкових приготувань (насамперед, м'ясні страви), ходили один до одного в гості. Могли навідатися у шинок, бо в часи самих святок таке вважалося гріховним, недоречним, піддавалося громадському осуду.

У Галичина збереглася приказка-жарт: «Прийшов Іван Предтеча, забрав свята на плечі, поніс їх до Риму, а принесе аж на наступну зиму...».

Наступний день (21 січня) у народі називали Пів-Іваном. Насправді ж у цей день церкви східного обряду вшановують преподобних Юрія Хозевіта, Еміліяна та Домніку. Господині мили посуд, прибирали у хаті. У господаря були свої нагальні справи. Майстри бралися до праці. Не марнували часу ковалі, теслі, шевці, кравці, ткалі...

Допоки не розпочався Великий піст, не настала пора весняних польових робіт, молодь ще активно збиралася на вечорниці.

Народна прикмета:

- На Зимового (Січневого) Івана Предтечі холодно, мороз - ще будеш довго тулитися до печі.

Тарас ЛЕХМАН