14 липня – свято Акили. Він разом з дружиною Присціллею навернувся з іудейської віри до християнства. Обоє стали надійними помічниками Святого постола Павла. Загинули мученицькою смертю.

На ці дні припадає переділ календарного літа (минає його перша половина), але не фенологічного, бо у фенологічному календарі свої «закони та порядки».

Кажуть: «На Акили гострі вила». Звозять з лук останнє сіно.

Народні прикмети:

-Ясне сонце, але голубе небо почати вкрили сірі хмари – буде гроза.

-Темні густі хмари довго не розходяться – на дощ.

-Сова гукала всю ніч – вдень буде негода.

-Нема погоди без негоди. (Під час жнив любить задощити).

-Кури «купаються» у пилюці – перед негодою.

-Гуси скубуться – перед тривалою спекою.

-Листя папороті згортається – перед похолоданням.

Тарас ЛЕХМАН

8 липня – свято великомученика Прокопія.

За народним аграрним календарем українців, Прокіп розпочинав жнива, які селянин мав завершити до 15 серпня, свята Успіння Пресвятої Богородиці, Першої Пречистої. Ідеться про збір зерна з різних хлібних злаків – пшениці, жита,ячменю, вівса, які зжинали поетапно. «Кожен колос має свій голос» (пору дозрівання).

Початок жнив не відрізнявся якимись особливими обрядовими дійствами, окрім молитви та прохання до Всевишнього поблагословити працю. Зате гучно святкували завершення жнив, обжинки. Завжди дотримувалися принципу: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі».

У перший день кожен жнець мав нажати не менше 12 снопів. Це – на честь дванадцяти апостолів і як символ дванадцяти місяців року, щоб хліба вистачило на весь рік.

Побутувала і така традиція: перші зжаті колоски освячували у церкві, щоб жнива вдало завершити і хліба було вдосталь на столі. Робили це у першу ж неділю після початку жнив. Освячене колосся згодом давали домашній птиці.

Марновірні люди боялися розпочинати жнива у середу та п’ятницю, а дехто остерігався й понеділка. Якщо вдаватися до таких пересторог, то поле може залишитися незжатим.

На Прокопа господині заготовляли кріп, а знахарі збирали лікарські трави.

Народні прикмети:

-Жайворонки і ластівки літають високо у небі – буде суха погода, сприятлива для жнив.

-На суху погоду особливо сильно пахне кріп.

-Не видно бджіл – буде дощ.

-Якщо на Прокопа спекотно і сухо – жнива будуть вдалими (з огляду на погоду).

-Мокрий Прокіп – «гнилі» жнива.

Тарас ЛЕХМАН

3 липня – вшановують преподобного Якинта, юнака з Кесарії Кападокійської в Малій Азії. Загинув мученицькою смертю за Христову Віру приблизно 108 року.

Кожен день український селянин уважно спостерігав за погодою, змінами в природі і завбачав чого очікувати. Звісно, могли бути прогностичні похибки, але...

У народі кажуть:

-На Якинта роси – виростуть овес і просо.

-На Якинта поле від дощу промокло – промокне хліб у копах.

-Дощ у цей день – негода затягнеться надовго.

-Ідуть дощі – псується сіно у стогах.

-Вологе повітря і спекотно – на дощ.

-Райдуга висока, крута – на добру погоду; низька і розлога – на дощ.

-На Якинта дозріли перші ягоди чорниці – осінь буде погідною.

-Пізнє дозрівання чорниць – осінь буде мокрою.

-Скільки б вологи земля не набрала до Якинта, через десять днів втратить її. (Про спекотний липень).

Тарас ЛЕХМАН

-Липень – місяць жнив.

-Тільки після жнив серп іде на відпочинок.

-Змоклий хліб – не до столу!.. (До столу не годиться).

-Сивий місяць виглядає з-за хмари – дощ проллє.

-Зерно до зерна і назбирається торбина.

-Сильний вітер при сонці хмари розжене і дощу не буде.

-У липні важкі ночі. (А все через спеку).

-У день сонце напече, а ніч не остудить.

-Зозуля перестала кувати – час жито жати.

-Праця на жнивах у полі – не відпочинок на морі.

-Горе, коли поле голе. (Нема врожаю).

-Липнева зива – не до добра і дива.

-Спочатку жито зжати, а потім білі гриби збирати.

-У липні серпа до рук бери, а не в холоді сиди.

-Жовта ряска на водоймах – на посуху.

-У липні вдень і вночі спекотно, а в серпні тільки вдень.

-Пташине різноголосся – на суху (теплу) погоду.

-Перед дощем іволга плаче.

-Липень з грозами – хліб зі сльозами.

-Якщо багато ягід чорниці – буде багато білих грибів.

-Брусниця дозріла наполовину – жито повністю.

-У жнива одна турбота – не стояти без роботи.

-Буде хліб – буде й обід.

-Білієколос – подавай, косо, голос.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН