Останні новини

 

 

15 липня – День Хрещення України-Русі й вшанування пам'яті Святого рівноапостольного князя Володимира Великого, хрестителя.

Згідно «Повісті минулих літ» правління князя Володимира припадає на 980-1015 роки. Але деякі з тогочасних джерел називають інші дати початку правління – 978 або 979 роки.

У внутрішній політиці адміністративні перетворення князя Володимира були спрямовані на централізацію князівства. Він усунув від влади місцевих удільних князів, а на їх місця призначив своїх синів. Система «племінних князівств» була зруйнована, а всі землі поділені на вісім адміністративних округів. Таким чином Володимир домігся зосередження влади в руках однієї князівської родини. Розуміючи, що без сильного вишкуленого війська Київська держава не зможе захищати свої кордони, князь провів реформи і в сфері оборони. Насамперед ліквідував військові об’єднання племен. Тепер землі роздавалися конкретним особам за умови військової служби.

Зовнішню політику князь спрямував на укріплення кордонів країни та покарання племен, які відмовилися підпорядковуватись Київській державі. Так Володимир Великий зумів підпорядкувати своїй владі в’ятичів, ятвягів, радимичів, хорватів та волжських  булгар. Міжнародна політика князя містила в собі й шлюбну дипломатію. Він сам укладав шлюби з іноземними принцесами й одружував своїх дітей з представниками європейських королівських сімей.

Найбільший вплив на розвиток Київської Русі мала релігійна реформа Великого князя. Усвідомлюючи, що держава, яка сповідує язичництво, не сприймається серйозно на європейській арені, він вирішив об’єднати все населення під знаменням однієї віри.

Князь Володимир Великий обирав майбутню релігію з декількох можливих варіантів: іслам, іудаїзм, християнство 9деякий час вагався – прийняти хрещення з Візантії чи з Риму?..). Та все ж вибрав саме християнство. Адже християнська спільнота була в Києві ще за часів Аскольда і Діра. Його бабуся княгиня Ольга також прийняла хрещення. До того ж, християнство ставило Київську Русь на один рівень з іншими європейськими країнами, де ця релігія вже давно стала державною.

Зробивши вибір, князь Володимир у 988 році прийняв хрещення з Візантії (це ще й мало чимале політичне і військове значення). Нова релігія стала обов’язковою для всього населення держави. На місцях старовинних язичницьких капищ почали будуватися християнські церкви.

Після Хрещення Русі правитель взявся за перетворення у сфері освіти, в державі почали створюватися школи. Перша з них – при Десятинній церкві в Києві, яку князь збудував власним коштом (віддав на будову десяту частину своїх статків). До Київської держави почали приїжджати грецькі монахи та науковці, які сприяли подальшому розвитку освіти та науки серед русичів.

Князь Володимир помер 1015 року й був похований поруч з дружиною Анною у тій же Десятинній церкві (Різдва Пресвятої Богородиці). Київська Русь за часи правління Володимира Великого вперше за всю історію держави стала на один рівень з розвиненими європейськими країнами.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

13 липня – свято Степана Саваїта.

Він молодим хлопцем (у десятирічному віці) вступив до монастиря Святого Сави, був побожним ченцем, аскетом, давав братам розумні духовні поради та настанови, зцілював молитвами хворих. Помер 794 року. Бог дарував йому 80 літ.

За фенологічним календарем, цей день вважався верхівкою (маківкою) літа, бо воно вже через прясло дивиться на осінь. (Прясло – частина огорожі від стовпа до стовпа).

Цієї пори на селян чекає зажнивна робота, а дехто вже проливає на жнивах сім потів.

У народі кажуть:

-Як літо прийшло, так і піде.

-Літо у червоному жупані, а осінь в золотому; весна у зеленому, а зима білу шубу одягає.

-Чекав дощу у травні, а він випав на жнива.

-Павук на жнива павутину снує (та ще й колесом) – буде сухий день.

-Павуки поховалися – неодмінно чекай дощу.

-Веселка простягла з півночі на південь – чекай дощу; зі сходу на захід – на добру погоду.

-Після тривалих літніх дощів враз з’явилася вечірня веселка – довготривала негода невдовзі закінчиться.

Сміло йди на жнива, коли вранці з вуликів вилетіло багато бджіл.

Тарас ЛЕХМАН

 

11 липня – день вшанування Святої рівноапостольної княгині Ольги.

Про дату її народження достеменно не знаємо. Відомо, що вона стала дружиною Київського князя Ігоря. Після його вбивства племенами древлян у 945 році, Ольга бере на себе керівництво державою при трирічному синові Святославові. Ввійшла в історію як творець державного та культурного життя в Київській Русі, мудрий правитель. Її постать сповита легендами.

У 954 році княгиня Ольга відвідала Царгород, де її з пошаною прийняв імператор Костянтин VII Багрянородний. Княгиня була вражена  величчю й красою християнських храмів стародавнього Константинополя, вишуканістю архітектури, благоустроєм міста. Невдовзі й сама прийняла Таїнство Хрещення, яке над нею звершив патріарх Феофілакт, а хресним батьком був сам імператор.

Після повернення на Русь Ольга починає будувати храми. Не скажемо, що перші, бо такі вже були у Києві і належали вони візантійським купцям, але це означало активізацію поширення серед русичів нової релігії – християнства.

Княгиня Ольга спочила у Бозі 969 року. З часом її останки були перенесені Святим рівноапостольним князем Володимиром Великим (онуком величної княгині) у Десятинну церкву в Києві.

Українці шанують її як «зорю християнства», новонавернених у вірі, покровительку вдів. Княгиню Ольгу вважають взірцем милосердя і справедливості, оскільки вона допомагала добрим, була щедрою для бідних, але карала злих.

Свято Ольги – це не тільки свято іменинниць, а й для всіх українців. На її честь збудовано багато храмів. Її свято не тільки релігійне, а й народне!

Тарас ЛЕХМАН

 

8 липня – свято великомученика Прокопія.

З цього дня у більшості регіонів України починали масову заготівлю чорниць, не тільки смачної, а й багатої на вітаміни, поживні речовини ягоди, яка ще й добре лікує зір, інші захворювання. Найкорисніші вони у свіжому вигляді. Але вправні господині заморожують їх, готують з них джеми, варення, сушать на узвар, що також добре для здоров’я.

Щоправда, перші ягоди чорниці можна збирати вже наприкінці червня. Часто ця праця ставала джерелом фінансового статку для багатьох селян, адже частину ягід можна було реалізувати на ринку, і то дорого.

Знахарі, крім ягід, заготовляли усю наземну частину рослини (чорничник). Сушили їх, а потім готували відвари для лікування захворювань шлунка, стравоходу.

Народні прикмети:

-Багато вродило чорниць – осінь буде нетривалою, а зима ранньою і сніжною.

-Чорниць багато, то може бути хліба мало.

-Чорниця дозріла – дозріло й жито.

-Після дозрівання чорниць зозуля перестає кувати, а тоді вже час жито жати.

-Багато гнилих ягід чорниці – осінь буде гнилою, мокрою.

-Багато пересохлих («запечених на сонці») чорниць – на спекотні кінець липня і серпень.

-Чорницю збирай, коли роса спаде!

Тарас ЛЕХМАН

 

12 (25) червня – свято Онуфрія.

Багатовікові народні спостереження свідчать, що на Онуфрія можуть бути різкі похолодання, шквальні вітри-буревії, рясні зливи, град. А це вельми погано для майбутнього врожаю хліба, городини, садовини. Така погода аж дивна для літа. А вже наближається його фенологічна середина.

Ще у дохристиянські часи наші пращури вважали цю дату днем народження Вихора-Буревія. Прадавня язичницька легенда розповідає наступне. Стрибог (володар вітрів) «породив» чотирьох синів-богів північного, південного, східного і західного вітрів. Кожному наказав панувати у своїй стороні світу. Народився у Стрибога і п’ятий син – Вихор-Буревій. Але батько не дав йому для панування жодної сторони світу. Отож наймолодший його син кружляє-блукає по світу, почергово навідується у гості до кожного зі старших братів, однак до жодного з них не може притати.

Тому Вихор-Буревій – найбільш лихий, злісний, дошкульний вітер. Може людину підняти догори і гепнути нею об землю, дахи з хат позривати, перекинути воза, дерева повалити, наслати грозу. Від його подиху хлібні злаки сплетуться у вінки, або зіб’ються у сніпки, а то й виляжуть по полю. Горе для женців, та й хліб після цього не вродить…

Щоб задобрити лісника, відвернути стихію, на його уродини господарі закопували посеред лану свіже куряче яйце. Робили це до сходу сонця. Або ж будь-якого вдавалися до такого дійства, коли вже наближалася стихія.

Все ж народні синоптичні прикмети стосуються свята Онуфрія (Онопрія):

- На Онуфрія проливний дощ – початок жнив буде мокрим.

- Дощовий Онуфрій – мокрий сінокіс.

- Якщо на Онуфрія рясна роса, а день погожий – на врожай вівса.

- Холодний Онуфрій – похолодання триватимуть щонайменше три дні.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.