У другій половині вересня день стає коротшим, а ніч довшою, темнішою. Вечірні сутінки все раніше й раніше сповивають землю. Свічка справляє весілля…  Її доводилося запалювати «чимскоріш».

-У вересні сонце скоро гасне, місяць скоро висне…

-У вересні запасайся свічками і лампадами.

-Вересень забрів – день скоро згорів (догорів).

-Вересень тепла хоче, але темряву напускає.

-Добре картопля вродила – не буде голоду.

-У вересні відлітають запізнілі ластівки.

-Вже у вересні думай, як хліб святий до нового врожаю заощадити.

-Грозовий вересень – довга й тепла осінь.

-Якщо ягоди калини вже достигли, але кущ зберігає зелене листя, то далі осінь буде теплою.

-Якщо польові миші в копицях сіна живуть у самому низу – осінь буде сухою.

-Журавлі летять високо в небі – осінь буде тепла й довга.

-Журавлі летять на південь - буде рання зима; на південний захід – тепла.

-Якщо шпаки довго не відлітають – осінь буде сухою.

-Восени довго не зникають мухи – осінь буде теплою і довгою.

-Рано замовкають сороки – на ранню осінь.

-Синиці, сороки, сойки рано починають моститися на ночівлю – осінь буде холодною.

-У вересні дощиком сіє – у жовтні потепліє.

-Багато вересу цвіте – земля щільно вкриється снігом.

-Батько-вересень не любить пестити.

-Вересень і бідного нагодує.

-У вересні павуків видно мало – до нестійкої погоди; багато – ще чекай доброї погоди.

-Домашня птиця настовбурчує пір’я – до негоди.

-Сонце у вересні падає, то й лист опадає.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

15 вересня вшановують преподобних отців Олексія, Івана, Федота, Антона, Маманта і Руфіна.

В Україні цей день називають по-різному. Але найчастіше згадують ім’я Руфін.

Народні прикмети:

На Руфіна любить бути погоди зміна – від осіннього тепла до похолодань та дощів.

Якщо на Руфіна після відносно стійкої теплої погоди почалися дощі, то далі осінь буде мінливою.

Після дощу на Руфіна неодмінно з’являться опеньки.

На Руфіна тепло і сухо – осінь ще порадує теплом.

Після холодного Руфіна каптан з плечей скидай, а кожуха одягай.

Одна з давньоруських назв вересня – ревун. За фенологічними спостереженнями, цієї пори (здебільшого у другій половині місяця) починаються гони у диких копитних, прийшла пора їхнього весілля. Сурмлять, ревуть по лісах олені, лосі, козулі. Такі дивні голоси видають тільки самці, викликають один одного на поєдинки, влаштовують своєрідні «лицарські турніри». До речі, тоді ці тварини стають особливо небезпечними для людей…

Тарас ЛЕХМАН

13 вересня вшановують преподобних отців Геннадія і Купріяна. Але за старим» східним церковним календарем найважливіше свято цього дня Положення Чесного  поясу Пресвятої Богородиці. На відміну від інших Богородчанських свят воно не належить до великих церковних. Його урочисто відзначають лише у тих містах і селах, де справляють храмові  празники, тобто церкви освячені (названі на честь самої події.

Цей день не оминув традиційного старого календаря українців. Спостерігали:

Якщо на Положення встановилася тепла (як для осені) погода, то люди ще довго тішитимуться теплом, але й дощі неминучі.

Мочить дощ – картоплю доведеться викопувати з грязюки, проте жовтень буде сухим.

На Положення сухо – зима буде гострою.

До цього дня лягло багато листя – зима буде ранньою.

Сильні вітри, а волога повітря висока – невдовзі випадуть рясні зливи.

Тарас ЛЕХМАН

11 вересня (до оновлення церковного календаря) відзначали свято Усікновення Голови Івана Предтечі-Хрестителя. Але у цьому дописі будемо дотримуватися фенологічного календаря.

У церковній традиції цей день вважається строгим пісним. Саме свято належить до великих церковних, але фізична праця на Усікновення дозволяється (якщо це не неділя). Адже потрібно вчасно зібрати врожай городини. Змарнуєш мить – буде голодним увесь рік. Звісно, як наголошують священики, насамперед не потрібно забувати про молитву, Службу Божу у храмі, а вже потім братися до праці.

У давнину вважали, що саме з дня Івана Головосіки (так у народі називають це свято) час заготовляти горіхи – ліщинові (лісові), волоські. Їх сушать і зберігають аж до наступного «горіхового врожаю».

Обряди щодо збирання ліщинових горіхів у день Головосіки нагадували дійства у свято Нерукотворного образа Ісуса Христа (Третій Спас, Спас на полотні, Горіховий Спас, (16) 29 серпня). Зокрема жменьку лісових горіхів залишати на пеньку і тлумачили: це – гостинець для білочки на зиму; щоб наступного року добре вродила ліщина; плата Лісовику – духу і господарю лісів, аби добрим і прихильним був до людей. Не чинив їм збитків…

Водночас спостерігали:

-Горіхи вродилися рясно – на врожай хліба в наступному році; буде багато снігу й вродить озимина.

-Багато горіхів – наступного року буде багато гороху (і навпаки).

-Багато гнилих горіхів – зима буде з відлигами; доброго врожаю не чекай.

-Рано опадають горіхи – на ранню зиму. (Так само жолуді).

-Білка робить на зиму великі запаси горіхів і жолудів – зима буде холодною, затяжною

-Горіхів багато, а грибів мало – на холодну зиму.

У народній медицині особливо корисними вважаються молоді («молочні») горіхи, які ще не зовсім доспіли. А жовту шкірку з ядер молодих горіхів і перетинки використовують для приготування настоянки. Нею лікують шлункові захворювання.

Тарас ЛЕХМАН