Останні новини
16 квітня 2024
15 квітня 2024

 

 

14 січня — свято Василія Великого, Старий Новий рік.

За давньою традицією першим у хату ще спозаранку, до початку церковної відправи, має зайти маленький хлопчик-посівальник (полазник). Посіваючи помешкання, господарів, віншує:

- Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На щастя, на здоров'я

Та на той Новий рік,

Щоб родило краще, як торік,

Жито, пшениця і всяка пашниця...

Під «пашницею» розумілося, щоб і трави добре росли, бо буде вдосталь зеленого корму, а згодом і сіна для худоби.

Є безліч новорічних віншувань. Та всі вони закінчуються словами:

- З Новим роком! З Василем!

Христос Рождається! Славімо Його!

Саме цей хлопчик-полазник символізував Новий рік і мав бути першим гостем. Адже дитяча душа чиста, ще безгрішна. Вірили: яка людина першою зайде у хату - так і рік поведеться. Головне, щоб маленький гість не застав господарів сплячими у ліжку, бо весь рік проспиш, у господарстві не поведеться.

Стежили за тим, щоб першою до хати не зайшла жінка чи дівчина. Такий візит вважався небажаним.

Після візиту хлопчика-полазника чекали інших гостей. Добре, коли зайде чоловік багатий, грошовитий. Тоді у господарстві пануватиме гаразд.

Часто у ролі полазника виступали свійські тварини овечка, козенятко, лошатко, телятко, який урочисто заводили у хату і годували.

 

 

 

 

Увечері 13 січня, коли готуємось зустрічати Старий Новий рік, свято Василія, повноправною господинею стає Меланка. Без неї не обходиться Щедрий вечір. Це доволі цікавий традиційний новорічний обряд. Назвою Меланка, Маланка він зобов'язаний Святій Меланії, яку Східна Цекрва вшановує 13 січня (за старим стилем - 31 грудня).

За давньою традицією роль головного персонажа - Маланки - грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Інші ролі (Кози, Ведмедя, Журавля, Цигана і Циганки...) також виконували хлопці, зодягнені в маски. Лише подекуди маланкували дівчата.

Обряд, що походив від аграрно-магічних звичаїв давніх слов'ян, у XIX столітті трансформувався у громадську святкову забаву, своєрідний карнавал, у якому важливе місце зайняли шлюбні мотиви. Масковані учасники новорічної процесії розігрували кумедні сценки-інтермедії. Маланка зображувала господиню, яка все робить неладно (хоча прагне показати себе вправною): трощить посуд, білить піч сажею, лави підмазує глиною, а молоко від кози забирає у сито-решето. І так ходила Маланка від хати до хати Новий рік стрічати...

У деяких регіонах України, зокрема у Карпатах, маланчин вертеп виконував колективний танець біля багаття, а до дійства долучалися всі мешканці села чи містечка. Ця весела забава набула неабиякої популярності.

 

 

 

 

Замість традиційної ранкової кави, яка інколи може зашкодити, краще:

- Після сніданку з'їсти четвертину-третину плиточки чорного шоколаду з гарячим чаєм. Це також вас підбадьорить, додасть сили, наснаги, оговтаєтеся від сну.

ПІДВИЩИТИ ГЕМОГЛОБІН

- Свіжий сік двох морквин (брати середні за розміром коренеплоди) змішати з соком двох лимонів (також середніх за розміром). Такий «коктейль» випити протягом дня за 5-6 разів. Курс лікування - два тижні. Повторити через два тижні. Під час цієї перерви доцільно пити гранатовий сік - хоча б 200 мл на день. Загальний курс лікування - 4-5 місяців.

ДОДАЙТЕ ЦУКРУ ДО ЦИБУЛІ

Народний засіб лікування застуди:

- Очищену від лушпиння цибулю дрібно натерти на тертці. Отриману масу перекласти у банку. Додати цукру -1:1. Розмішати. Посуд накрити марлею у поставити у тепле місце на 4-5 годин. Утвориться сік. Дорослим пити по 1 столовій ложці, дітям пити по 1 чайній ложці чотири рази на день через 15-20 хвилин після вживання їжі.

ДЛЯ ЧОЛОВІЧОЇ СИЛИ

- З двох плодів каштана кінського зняти зелені шкірки («їжачки»), подрібнити і залити окропом - 200 мл. Кип'ятити на слабенькому вогні 15 хвилин. Настояти 30 хвилин. Процідити. Цю порцію випити протягом дня за два рази (краще - вранці та ввечері). На жаль, таке лікування належить до сезонних.

ГНІЙНИЙ ОТИТ

Соком хрону лікують гнійний отит. Для цього хрін дрібно натерти і «кашку» відтиснути через марлю:

- Закапувати у вухо 1-2 краплі отриманої рідини двічі на день - вранці та ввечері. Курс лікування - 14 днів.

ЖОВТЯНИЦЯ

- 1 чайну ложку подрібненої трави полину (однаково використовують щойно заготовлену або засушену) залити теплою водою - 0,5 л. Довести до кипіння, але не кип'ятити. Настояти 20 хвилин. Процідити. Дорослим пити по 1 столовій ложці чотири рази на день за 15-20 хвилин до вживання їжі; дітям (віком від 4 років) - по 1 чайній ложці.

 

 

 

 

І навіть у величне свято Різдва Христового український селянин ретельно стежив за погодою, небесними світилами, змінами у природі, хотів знати, яким буде майбутній врожай на хліб, городину, садовину...

- Якщо Різдво зустрічається з настанням місяця-молодика - рік буде неврожайним.

- Різдво зелене - білий Великдень.

- Зелене Різдво - настане мор.

- Який день Різдва - такий день Петра і Павла (12 липня).

- На коляду вночі тріщить, а вдень плющить - на негоже літо.

- Сніг на Різдво - озимина буде добра.

- Тепле Різдво - весна буде холодна.

- Краще Різдво тріскуче, аніж пекуче.

- Не дивниця, що на Різдво метелиця.

- Ніч на Різдво світла - будуть добре нестися кури; з завірюхами - бджоли будуть добре роїтися; темна - будуть молочні корови; небо зоряне - буде врожай на горох і сочевицю.

 

 

 

 

Святкування Різдва Христового починається напередодні — у Святий вечір, Різдвяне надвечір'я (6 січня).

У цей день практикуючі християни намагаються нічого не їісти аж до появи на небі першої зірки, яка сповістить про народження Ісуса Христа.

Цікаво простежити давніші звичаї, які, почасти, збереглися і тепер. Перед вечерею господар розкладав по підлозі сіно, клав його на стіл під скатертину (адже Ісусик народився на сіні), ставив у покуті сніп-дідух.

Святвечір - це останній день Пилипівського посту, тому господиня готувала лише пісні страви. Їх мало бути дванадцять. Посередині столу поряд зі свічкою клала різдвяний калач-карачун. Найважливіші обрядові страви: кутя - ритуальна пшенична каша з медом і маком (символ поминання усопших) і узвар із солодких фруктів. На столі переважали гриби, риба, вареники з капустою...

Перед вечерею діти, забавляючись, залазили під стіл і кричали:

- Кво-кво! Завтра - Різдво!

Хтось з дорослих смикав їх за чуби, щоб кури добре неслися, була на господарстві квочка.

Батько ставив горщик з кутею на покуті під іконами і примовляв:

- Іди, кутя, на покуть,

А узвар - на базар!

Потім відчиняв двері і запрошував мороза:

- Морозе, Морозе, ходи до нас у гості куті їсти. А коли не йдеш, то не йди на жито, пшеницю і всяку пашницю!

Перед тим, як приступити до вечері, а починалася вона зі спільної молитви за здоров'я присутніх, упокій душ померлих, господар набирав у ложку куті і підкидав її угору. По зернах, що прилипли до стелі, родина гадала про майбутній врожай: чим більше зерен прилипло - тим більше буде хліба.

Після святої вечері, колядок діти йшли з гостинцями до сусідів, родичів, хресних батьків...

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.