18 серпня — день вшанування Святого Євстигнія.

Він походив з міста Антіохії, що у сучасній Сирії. Шістдесят років служив при війську. Коли познайомився з християнами, то і сам прийняв Христову віру. Повернувшись до рідного міста, спокійно доживав свого віку, як побожний старець.

Та сталося, що 362 року цісар Юліан Відступник зрікся Христової віри і намагався відновити в державі поганську релігію. Правитель прибув до Антіохії. Зловмисники донесли на праведного Євстигнія, що той сповідує християнство. Після суду і жорстоких катувань старця зарубали мечем.

Про цей день у народі кажуть:

- Старець Євстигній на осінь заглядає.

- З Євстигнієм осінь приходить. (Хоча першим осіннім днем таки вважається свято Маковія, 14 серпня).

- Яка погода у цей день - таким може бути грудень.

- Євстигній преображає землю золотом; дерева і кущі золотить. Справді, тієї пори починає жовтіти листя. А слово «преображає», очевидно, є нагадуванням про наступний день - свято Преображення Господнього.

- Увечері на Євстигнія щодуху гукни у напрямку лісу. Якщо відлуння почуєш далеко - до доброї погоди, близько - до дощу.

За старовинним звичаєм у цей день їли цибулю з чорним хлібом і сіллю. Це мало додати здоров'я.

16 серпня у церквах східного обряду вшановують пам'ять Святого Антонія Римлянина, мученика, який віддав своє життя за Христову віру у III столітті.

Запримітили, що цієї пори у садах достигає особливий сорт смачних яблук, які так і називають - антонівка. Звісно, це не випадково. Саме їх найчастіше кладуть у кошик з іншими плодами - дарами саду, які святять у храмах у день Преображення Господнього, Яблучного Спаса.

Цей день також має свої прогностичні прикмети:

- На Антонія-Вихровія вітер з вихорами - до крутої зими.

- Антоній вітром дме - взимку снігом замете.

- Коли у цей день дощ, то згноїть усе сіно.

- Який Антоній-Вихровій - таким буде жовтень.

- Холодний Антоній - холодним буде Спас, а тому готуй рукавиці про запас. Ідеться про різкі , як для тієї пори року, похолодання після свята Спаса.

- Туман на Антонія, тим паче, якщо він довго не спадає, обіцяє мокрий тиждень.

- Антонієве тепло віщує, що теплим буде бабине літо.

14 серпня — церковне свято Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього, або ж свято Всемилостливого Спаса — Ісуса Христа та Пресвятої Богородиці.

У цей день також вшановують пам'ять семи мучеників-братів Маккавеїв - Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, матері їх Соломії та учителя Єлеазара, які у 166 році до Різдва Христового очолили повстання за віру в Єдиного Бога, за що були жорстоко покарані поганами:  після пекельних тортур їх стратили. До речі, цей текст входить не до кожного видання Святого Письма.

У народному побуті українців свято має декілька назв: свято Першого Спаса, скорочено від слова Спаситель (так називаємо Ісуса Христа), також Спас на воді, Мокрий Спас (святять воду), Медовий Спас, бо у цей день пасічники підрізували соти, пригощали медом, і тільки після освячення в церкві першого меду їм самим можна було почастуватися солодким продуктом.

Найбільш поширена назва - Маковія (також народний варіант), адже у церквах цього дня ще й святять мак, а він в українців символізує плодючість.

Детальніше:СВЯТИМО МАК І ВОДУ

13 серпня вшановують святого Євдокима.

Він був родом з Кападокії у Малій Азії. У часи правління цісаря-боговідступника Теофіла служив при його війську. Хоч мав не одну нагоду заподіяти комусь зло, проте зберігав непорушною свою юнацьку чистоту душі і тіла, християнську мораль, сердечно молився (звісно, потайки) і допомагав убогим великими милостинями. Навіть, коли був призначений комендантом, нікому не спричинив кривди.

843 року, коли Євдокимові виповнилося 33 роки (символічно, бо це вік Ісуса Христа), він тяжко занедужав і невдовзі помер. Біля гробу праведного Євдокима ставалися дива зцілення хворих.

Детальніше:ПЕРЕД МАКОВІЄМ