Останні новини
27 вересня 2022
25 вересня 2022
25 вересня 2022

Четвертий тиждень Великого посту називають Середопістям; середу цього тижня — Середопісною, Середохресною (якраз минає половина Великого посту); неділю — Христопоклінною, оскільки в цей день у церквах виносять хрест і християни починають бити поклони.

У народній традиції українців найбільш помітною серед цих днів є саме середа. Колись того дня випікали з пшеничного борошна обрядове печиво у формі хрестиків, яке так і називали - “хрести”. Його тримали до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим, як зробити засів, посівальники з'їдали по такому печиву, а одне клали на ріллю й обсіювали на добру сходи і щедрий врожай. Принаймні, вірили у таке. Також печиво-хрест тримали у мішку з посівним зерном. В окремих етнографічних регіонах України відламували по рамену печива-хреста і клали на чотири кутки ниви. І тут робили це для того, аби добре родило. Щоб воли були працьовитими, пригощали обрядовим печивом і їх.

Найвеличніше церковне свято лютого — Стрітення Господнього. Християни східного обряду завжди відзначають його 15-го дня місяця. У цей день, згідно Нового Завіту, Пречиста Богородиця і Святий Йосип Обручник принесли Ісусика до храму. Дитяткові Божому якраз виповнилося 40 днів і Його мали посвятити Богові. Так вимагав іудейський закон щодо первонароджених.

Ще перед входом у храм Ісусика взяв на руки праведний старець Симеон, якому було 300 років. Він мав видіння від Господа, що доти не помре, допоки не зустріне Спасителя світу. Старець упізнав у Дитяткові Месію, про що й сповістив усіх присутніх у святині. Тож тепер міг спокійно спочити у Бозі. Про цю подію також дізналася старенька, 84-літня праведниця Анна. Вона відразу стала ширити звістку про народження Спасителя.

Цього дня у церквах святять стрітенські свічки-громниці, які наділяються чудодійною силою. Вважають, що освячена сім років поспіль на Стрітення свічка може відвернути грозу і блискавку. Її запалюють, коли хтось важко занедужав. Стрітенська вода цілюща, як і йорданська.

Однак це свято не тільки церковне, а й народне. Воно неабияк позначилося на побуті українців, зокрема, у давніші часи за ним прогнозували погоду на майбутнє. Адже “на Стрітення зустрічаються зима з літом (весною)”. Тепло неодмінно переможе холод! Тому Стрітення ще називають Зимобором. Тільки-от, коли це станеться?..

Церковне свято Віднайдення Голови Івана Хрестителя, яке завжди відзначаємо 9 березня, у народі називають Обертінням і стверджують, що у цей день птахи починають повертатися з вирію, а сонце остаточно обернулося до літа. Тим паче, що 22 березня день вирівнюється з ніччю.

Вірили (бо це підтверджено багатовіковими спостереженнями наших предків над природою): ті птахи, які вже повернулися з вирію, шукають собі місця для гнізд.

Якщо на Обертіння бачили журавлів у небі, то рахували, скільки їх летить клином, адже, вважали, стільки золотих монет коштуватиме корець жита.

Першим весняним святом у народному календарі українців вважається день Явдохи (14 березня; а за старим стилем — 1 березня).

Були упевнені, що Явдоха остаточно сповістить, якою буде весна. Народні прогностичні прикмети стверджують:

- На Явдохи капає зі стріхи — зима ще протримається.

- Якщо на Явдохи сонячно, то буде врожай на огірки, а коли дощ, то літо буде тепле, але мокре (з частими грозами).

- Новий місяць на Явдохи появиться з дощем — бути мокрому літу.

- На Явдохи гарний день — треба сіяти льон.

- Якщо на Явдохи біля порога калюжі води — на щедрий медозбір.

- Рано прилетіли граки (ще до свята Євдокії — так за церковним календарем) — на ранню весну.

Цієї пори очікують повернення з вирію багатьох птахів: лелек, журавлів, диких качок, гусей... Щастям було побачити у небі жайворонка, бо міцних морозів вже не буде.

На Південній Україні спостерігали, чи прокинувся бабак, виліз з нірки і тричі свиснув, закликаючи весну. “Бабак прокинувся і не хоче вертати до нірки — весна не забариться”.

Тарас ЛЕХМАН.

22 березня у церквах східного обряду вшановують Сорок святих мучеників Севастійських. У народній традиції українців за цим днем закріпилася назва — Сорок святих.

Загалом, у християнстві, а ще раніше (до його прийняття) — у дохристиянських віруваннях східних слов'ян число “сорок” мало доволі символічне, навіть “магічне” значення.

Вважають, що на Сорок святих сорока починає будувати гніздо і кладе сорок прутиків. Отож з'явився вислів: “На Сорок святих — сорочин день”.

Дівчата на Сорок святих готували для парубків по сорок вареників з картоплею і сиром. Сир додавали, якщо не припадав на це час Великий піст. (Тут слід врахувати 13-денну різницю між старим і новим літочисленням).

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.