22 березня — день Сорока мучеників севастійських, або Сорока Святих А ще - весняне рівнодення, коли день з ніччю рівняється. Має це свято і свої прикмети:

- На Сорок Святих сорока - іменинниця. Вона кладе у гніздо сорок прутиків. Отож її тривожити не можна, щоб потім шкоди не чинила, скажімо, не крала курчат.

- На Сорок Святих повертаються з вирію сорок пташок; прилітають жайворонки. У цей день матері пекли дітям солодке печиво у вигляді жайворонків. Кожній дитині - по сорок. А ті йшли з ним у поле зустрічати пернатих. Потім ділилися печивом з сусідами, обмінювалися.

- На Сорок Святих тепло - ще сорок днів триватиме гожа днина; мороз - бути сорока морозам.

- Яка погода на Сорок Святих - така буде у Петрівку.

- Якщо на Сорок Святих холодно - буде холодним Благовіщення (7 квітня).

У другій половині березня часто настає нестійка погода — то потече, то припече, то теплом віє, але не дає надії... Щоб її завбачити, варто звернутися до давніх народних прогностичних прикмет:

- Якщо друга половина березня холодна, то зиму ламає, квітню місце уступає.

- У другій половині березня виорав, засіяв, а квітень видався студеним, тоді травень буде красний, теплий і зелений, а хліб вродить прекрасний.

- Березень морозом пишається, та недовго потішається.

- В останній дні березня хмуриться - обіцяє дощі у травні. Це добра прикмета для зернових посівів.

- Скільки хмурих днів у березні - стільки красних для врожаю у травні.

- Чим пізніше зацвіте верба - тим пізніше прийде літо.

- Якщо наприкінці березня вода не збільшилась (у водоймах) - на негоже літо.

- Повінь велика - врожай хороший.

- Земля до першого грому повністю не розмерзається, тож і сіяти не час.

- Лід не розтав, а грім загримів - буде холодне літо.

- Птахи перелітні летять зграями - на дружну весну.

- Тополя пізно розпускається («брунькує») - літо буде холодне.

- Проліски навесні рано зацвіли - добре вродить картопля; пізно - доброго врожаю не чекай.

- Сонце гріє, сяє, вся природа воскрешає!..

Великий піст (а цього року християни східного обряду вступають у нього 15 березня) розпочинається із Жилавого понеділка. Так називають його у народній традиції.

Цього дня не годилося чіпати випарені і добре вимиті після М'ясниць горщики. Харчувалися лише хлібом та водою.

Правило це нерідко порушувалося. Замість хліба на черені печі пекли пісні паляниці - жилавики. Їх замішували на самій воді. Паляниці виходили твердими, «жилавими» і не дуже смакували після досить ситних М'ясниць, Запустів.

Існувало повір'я: той, хто їсть у Жилавий понеділок такі паляниці, то буде дужим, міцним, жилавим. Тому таку страву змушували їсти навіть дітей...

У березні найбільше прогностичних прикмет пов'язано зі святом преподобної Євдокії (або ж, за народним календарем українців, Явдохи), яку вшановуємо 14 березня. За старим стилем - це ще й перший день весни. Тому:

- Явдоха - зустріч красної весни.

- Явдоха-Плющиха поділ замочила.

- На Явдохи капає зі стріхи - літо буде дощове.

- Грім на Явдохи - на стійке тепло.

- Звідки вітер на Явдохи - звідти і все літо буде віяти.

- Вітер у цей день віє з заходу або півдня - буде врожай зернових; зі сходу або півночі - буде посуха, доброго врожаю не чекай.

- Мороз на Явдоху трапиться, то й березень на ніс сяде.

- На Явдоху мокро і вітряно -літо буде дощове.

- Явдоха ясна - рік прекрасний; хмарно - рік поганий.

- Явдоха холодна - худобу доведеться годувати зайвих два тижні.

- На Явдоху сніг з дощем і теплий вітер - до холодного літа.

- День на Явдохи теплий і сонячний - до врожаю коноплі, вродять огірки, пшениця; день похмурий - вродять просо, гречка.

- На Явдохи курка з калюжі нап'ється, то й овечка у травні напасеться.