28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке символізує перехід Пречистої Діви Марії після завершення Нею земного життя у сан Цариці Небесної, нашої Заступниці. І тому це свято, здавалося б, має бути сумне, але воно аж ніяк не говорить про смерть, а про Вічність, про перехід Богородиці на Небо до Свого Сина Ісуса Христа.

Про більшість подій з життя Діви Марії ми дізнаємося з апокрифів Якова.

У народі Успіння називають Першою Пречистою. Перша. Відтак – не остання. Бо є ще Друга Пречиста – Різдво Пресвятої Богородиці та Третя Пречиста – Введення у храм Діви Марії.

Доводилося чути й таке, що Третя Пречиста – це свято Покрови Божої Матері, а Четверта – це вже свято Введення. Але це лише народна традиція і, заради істини, доволі малопоширена, яка ще й суперечить церковній. Адже свято Покрови, на відміну від Успіння, Різдва Богородиці та Введення, не пов’язане з безпосереднім життям Діви Марії – Богоматері. Та нехай і вона має право на існування, оскільки вкотре возвеличує Царицю Небесну,  ми вкотре складаємо Їй подяку за ласки, опіку і турботу.

Перша Пречиста вже належить до осінніх свят.

У народі кажуть:

-Перша Пречиста – поле чисте (зібрано хліб).

-Перша Пречиста кличе у вирій ластівок.

-На Першу Пречисту відлітають у вирій лелеки.

-Перша Пречиста дерева і кущі золотить.

-Прийшла Перша Пречиста – настала пора осінніх квітів.

-Перша Пречиста любить теплу погоду.

-На Успіння не можна журитися!

Тарас ЛЕХМАН

26 серпня вшановують преподобного отця Максима (540-622 роки життя). Спочатку він служив головним писарем грецького цісаря Іраклія. Потім прийняв чернечий постриг і став ігуменом Хризопільського монастиря, що був розташований неподалік Царгорода. Виступив оборонцем Святої Христової Віри перед монотелітами, навчав поваги до Апостольської столиці (Риму). Преподобний Максим є автором релігійних творів про високу містичну злуку людини з Богом. Помер на засланні.

У народі кажуть:

-На Максима день мінливий: погода сім разів змінюється.

-Максим – погід сим (тобто – сім; сим – діалект).

-Максим – семипогідник. Але й дощу потрібно для дозрівання осінньої городини.

Тарас ЛЕХМАН

22 серпня – день вшанування Святого апостола і євангеліста Матвія (Матея), одного з сімдесяти Христових учнів. Згодом, після розп’яття Ісуса, замість зрадника Юди  він став дванадцятим апостолом. Загинув мученицькою смертю на східному узбережжі Чорного моря. В Римі, у церкві Святої Марії Великої, зберігається голова апостола – чудотворна реліквія.

У народі кажуть:

-До Матвія все зерно має бути зібране. Опісля його марно збирати.

-На Матвія у полі вітер віє.

-Матвій у полі вітром віє, чи, часом, ще зерна не посіє. (Ідеться про незібране зерно).

-Вранці на Матвія на стерні роса, а  по обіді стерня суха.

-Суха стерня босому зайцю п’ятки коле…

Тарас ЛЕХМАН

Спостережливі люди давно запримітили, що відразу після свята Преображення Господнього відлітають у вирій лелеки. Їх відліт у народній уяві часто пов’язували з днем преподобного Дометія (20 серпня) і казали, що цей він кличе пернатих у вирій. Народна прикмета стверджує: «Якщо цього дня лелеки відлітають масово – осінь буде холодною».

Українці вірили, що цей птах приносить щастя тій оселі, де він збудував гніздо. А її господар вважався шанованим у селі чоловіком. Жартували: «Лелеки приносять дітей…».

Якщо хтось зруйнує гніздо лелек, то станеться лихо. Тоді білий птах з чорною ознакою принесе вогонь і спопелить хату, або накличе на оселю блискавку, від якої порятунку не буде.

Існує багато легенд щодо походження лелек. За однією з них, Бог дав людині лантух і наказав віднести далеко в ліс, але не розв’язувати і не заглядати в нього. Та людина спокусилася, розв’язала лантух, а з нього повистрибували жаби, виповзли змії, ящірки. Розгніваний Бог перетворив людину (чоловіка) на лелеку і звелів ходити по полях та болотах, шукаючи усяке гаддя…

Тарас ЛЕХМАН