10 жовтня – день поминання преподобних Гната, Калістрата, Марка, Аристарха, Саватія, Зінаїди.

У народному календарі українців за ним закріпилася назва Осіннього Гната. Є ще Зимовий Гнат – Ігнатій Богоносець, якого вшановують 20 грудня (2 січня).

На Гната люди спостерігали за сходом сонця ( цієї пори сходить воно вже пізно) і прогнозували:

Вранішнє сонце яскраве, день видався погожим, теплим (відносно як для осені), тоді гарна погода протримається ще два тижні.

Вранці не видно сонця, падає дощ, тоді цей дощ надовго.

Несусвітній день на Осіннього Гната (мінлива погода), то далі осінь буде несусвітньою (мінливою). Особливо кепсько, коли переважає дощова погода, небо вкрите темними хмарами (світу Божого не видно; світла не побачиш).

Сонце в тумані, але його схід видно (проміння пробивається крізь туман), тоді йди за грибами, насамперед шукай опеньки.

Схибиш з посівом на озимину, то краще не сій…

Залежно від погоди, але здебільшого після Осіннього Гната, господарі збирали жолуді, лущили їх, а подрібнені ядра (так само плоди каштанів), змішували з іншим кормом і давали свиням. Подрібнювали тому, «щоб свиня не вдавилася». Така підгодівля свиней практикувалася, зокрема. На Поліссі. Як не подивуватися прагматичному мисленню українського господаря!

Дикі свині (кабани) також ласують жолудями і каштанами. Але їх ніхто їм не дробить і не лущить… Холодної засніженої зими це для них відмінний корм! Шукають його під білою ковдрою.

Знахарі ж сушили заготовлені жолуді (брали тільки ті, що вже впали на землю), опісля лущили, ядра перетирали на порошок, який використовували для присипок гнійних ран. Готували й відвари для внутрішнього вживання.

Тарас ЛЕХМАН

Перші дні жовтня часто «знаменуються» проливними дощами. За погідними умовами першої декади жовтого місяця осені визначали яким буде Різдво Христове: теплим, з відлигами, чи холодним, з дошкульним морозом і снігопадами.

Якщо 5 жовтня (свято Фоки) листя з берез не опало, то сніг ляже пізно; а коли вчасно, то наприкінці січня візьметься відлига.

У деяких етнографічних регіонах України вже в жовтні по селах починалися молодіжні вечорниці та досвітки. Справляли масові гуляння, оригінальні обрядові дійства. Обирали і розпорядника усіх наступних вечорниць, чиє слово було законом. Бо за таке порушення могли позбавити спілкування у товаристві. Зокрема, не можна було приходити напідпитку, парубкові образити дівчину, злісно покепкувати над нею.

Дівчата, як правило, влаштовували ворожіння на суджених. Наприклад, під час вечері з першою ложкою їжі виходили на вулицю слухати собак: в якому кутку загавкає, туди й заміж піде. Тут же визначалася і професія майбутнього чоловіка. Під гавкіт собак дівчина викидала з ложки страву за спину і нагиналася, аби підняти те, що під руку попаде. А було ж темно!.. Якщо тріска – за теслю піде заміж; папірець – чоловік буде канцеляристом; цвях – ковалем; грудка землі – хліборобом…

Тарас ЛЕХМАН

У перших днях жовтня господині-селянки мають ще одну важливу роботу – скубти гусей. Часто таку «місію» пов’язують зі святом Апостола Кондрата (4 жовтня). Але це за старим стилем. За оновленим календарем – день Єротея. Однак дата залишається незмінною.

Річ у тім, що тієї пори гуси по-своєму «готуються» до зими: гублять старе пір’я, старий пух, натомість на них виросте нове пір’ячко, тепліше, густіше. Отож час їх скубати. Як правило пір’я і пух  беруть з живота, бо вони найякісніші. А м’яка пухова подушка, тепла пухова ковдра завжди були у ціні. Хоч для самої гуски, погодьтесь, така процедура не є приємною.

До зими у гусей густе, щільне пір’я, теплий пух ще відростуть, тому птиці не буде холодно. (Тут спостерігаємо і прагматичне планування сільської праці, прагматичний розрахунок).

Перед тим, як скубати гусей, деякі господині виганяли їх на водойми, щоб ті скупалися. Але гуска і без того птиця акуратна, вона ретельно доглядає за своїм пір’ям…

Тарас ЛЕХМАН

ЗОЛОТОКОСА ПОРА

-У жовтні осінь усе золотить і багрянить.

-Жовтень – золотокоса пора.

-Теплий жовтень – потіха людям.

-У теплий жовтень подбай про теплого кожуха, бо зима може бути холодною.

-Жовтень і з дощем, і з болотом, і зі снігом, і з морозом буває…

-У жовтні вже швидко день догорає.

-Жовтень перевірить, чи порожні поля.

-У жовтні тихо (тиха й тепла погода) – взимку може бути лихо (сніговії, заметілі). 

-Жовтень – місяць весіль.

-Хто у жовтні побереться, той щастя матиме.

-У жовтні ще ніхто з голоду не помер.

-Жовтень про повну комору подбає.

-Осінь – наша матінка, нагодує і убогого.

-Восени – багач, а навесні – прохач.

-Осінній бусинець обмочить сильніше дощу.

-Миші лаштуюють гнізда всередині копи – буде мокра осінь; зверху – суха.

-Риба восени випливає на мілководдя – до похолодання.

-У жовтні тепляк (тепло) тримається, літу, що пішло, кланяється.

-Трясогузки в суху осінь не поспішають відлітати, але тримаються зграями – невдовзі настане непогода.

-Павуки увечері спускаються на свої довгих павутинках – до тепла.

-Листя на березі починає жовтіти з вершини – чекай ранньої весни; знизу – пізньої.

-Листя на деревах жовтіє знизу – весною буде вдалим ранній посів; жовтіє зверху – добрий пізній посів.

-Осінь-жируха зі злою зимою бореться.

-Тішся жовтнем, бо листопад – передзимок.

-Хоч жовтневе тепло, та на зиму пішло…

Тарас ЛЕХМАН