Останні новини

 

-Прийшов вересень і дерева золотить.

-У вересні запалюй посвіт (добувають «живий вогонь», тручи поліном до поліна) і справляй «весілля свічки».

-З вересня запасася свічками.

-З вересня вогонь у полі й у хаті.

-Вересень уже темряву любить.

-Семен вересень приводить. Святого Симеона Стовпника вшановують 1 вересня. Його день знаменує початок Нового церковного року.

-Вересень овочами і грибами багатий, тому з голоду не будеш пропадати.

-У вересні все до льоху носи.

-Картопля –другий хліб, гриби – друге м`ясо.

-У вересні тільки ледачий залишається голодним.

-Вересень на весь рік запасає.

-Теплий вересень – до погожого жовтня. Однак зима враз прийде.

-Якщо у вересні задощить, то дощова погода встановиться надовго.

-Травень дарує квіти, а вересень дарує плоди.

-Літні деньки й у вересні проглядають (про бабине літо).

-Бабине літо непогоже, сльотаве – далі осінь буде сухою.

-Вересень каптана з плечей знімає, а кожуха надягає.

-Восени і у врпрна крпа, а в горобця бенкет.

-Грім у вересні ще віщує теплу осінь.

-Буває вересень ясніший за червень.

-Вересень – господар саду.

-Дерево у вересні садять, а через десять вереснів плоди збирають.

-У вересні дозріває одна ягода, та й то гірка – горобина.

-У вересні калина дозріє, але збирай її у жовтні.

-Якщо багато тенетника, шпаки довго не відлітають,а перелітні гуси сідають і затримуються по дорозі – осінь буде затяжноюі сухою.

-Швидке опаданнялистя – негарна осінь і така сама зима.

-Багато павутиння о цій порі – на холодну зиму.

-Літо було вологим, а осінь була сухою – до довгої зими.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

31 серпня, за оновленим церковним календарем, свято Покладення риз Пресвятої Богородиці, яке знаменує завершення календарного літа (фенологічне літо вже завершилося) і церковного року. Адже новий церковний рік починається з 1 вересня, свята Симеона Стовпника. Так само колись починався і новий календарний рік. Звідси традиція початку навчального року.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня випав дощ, то не сподівайся на суху осінь.

-Ніч зоряна, світла – встановиться добра погода.

-День спекотний (як для тієї пори), а ніч доволі прохолодна – ознака тривалого бабиного літа.

-Осінні квіти сильно пахнуть перед дощем.

-Мурахи далеко розповзлися від мурашника – на суху погоду. Так само, коли бджоли відлітають далеко від вулика.

-Ліс пахне грибами – чекай вологи.

-Протягом дня часто змінюється колір неба (то воно світле, то воно темне) – вночі випаде дощ.

У давнину, ще з початків прийняття християнства, у цей день наші пращури готувалися до зустрічі Нового року, варили пиво, медівку, ярмаркували, повсюди запалювали воскові свічки, таким чином справляли «весілля свічки».

Тарас ЛЕХМАН

 

 

29 серпня відзначаємо одне з великих церковних свят – Усікновення Чесної Голови Івана Хрестителя Господнього, Предтечі, яке у народі називають Головосікою, Всіченням.

За церковною традицією, цей день вважається строгим пісним. Але не для всіх. Адже важка фізична праця на полі, городі… (працювати у цей день можна) потребує відновлення сил організму через калорійне харчування. Щоправда, слід відмовитися від алкоголю, м’ясних страв; останні успішно замінять гриби.

Неправда те, що на Головосіки не можна брати до рук гострих ріжучих предметів, їсти овочі, які схожі на людську голову, особливо червоні буряки, бо, мовляв, з них потече кров… Церква такі марновірні перестороги гостро засуджує! А от гріхом вважається не відвідати цього дня храм.

З народного прогностика:

-Головосіка літо зсік, а Семен (1 вересня) осінь приведе.

-На Головосіки мокрий день – чекай на осінь з дощами.

-Мокрі стріхи на Головосіки – не чекай на осінь без дощів.

-Не буде дощу – не буде пізніх грибів.

Тарас ЛЕХМАН

 

27 серпня вшановують Святого Пімена, одного з найславніших отців-пустельників, який помер у глибокій старості 400 року. У пустелі провів майже 50 років.

За фенологічними спостереженнями, цієї пори вже «дозрів» початок осені, день з бабиним літом перегукується.

З народного прогностика:

-Якщо цей день сухий, то і бабине літо буде сухе; мокрий – на мокре бабине літо.

-У цей день журавлі відлетять (ідеться про Північ України) – в середині жовтня буде мороз; ще не відлетіли у вирій – зима прийде пізніше.

-Віють вітри-тиховії – до погожої осені; буря – до непогідного вересня.

-Брусниця дозріває – із жнивами вівса не затримуйся.

-Чим раніше відлітають ластівки – тим холоднішою буде осінь.

-Білка рано починає готувати запаси грибів і ліщинових горіхів – на ранню зиму.

-І тільки останні зграї лелек відлітають цього дня у вирій, залишаючи після себе прихід бабиного літа.

Тарас ЛЕХМАН

 

23 серпня – свято Іринея Люкдунського, церковного письменника, єпископа Ліонського, оборонця християнської віри. Помер приблизно 202 року.

За народним аграрним календарем українців, з цього дня селяни починали копати картоплю на зиму. Насамперед ідеться про ті регіони, де піщані грунти. Адже там і раніше садять картоплю (навіть наприкінці березня – на початку квітня). Бо достеменно відомо, якщо на таких грунтах раніше не почадити, то нічого путнього не виросте. Та ще й посуха, або надмірні дощі можуть зіпсувати врожай. Зазвичай, картоплю масово копають у вересні.

Картопля для нас – відносно новий овоч. З’явився три століття тому. Але кмітливий український народ доволі швидко з’ясував її смакові якості, ситність та ще й лікувальні властивості, зокрема, картопляного соку. Тому називаємо картоплю «другим хлібом». Має вона і регіональні (діалектичні) назви – бараболя, бульба, бандурка, картоха, мандибурка…

У народі кажуть:

-Якщо вродило багато картоплі, то зима вже може бути холодною, зате не буде голодною

-Багатий врожай картоплі – на холодну зиму.

-Нема хліба, тоді їж картоплю!

-Ні дня без картоплі, як і без хліба…

-Картопля – половина хліба.

-Їмо бараболі і не клянем долі…

-Бандурки печені – ми на то навчені…

-Не хизуйся цвітом картоплі, а тим, що вродить.

-Де картопля – там і жук…

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.