Останні новини
23 жовтня 2021
21 жовтня 2021

 

10 грудня вшановуємо Святого Якова Перського, який загинув за Христову віру 421 року.

Він мав велику шану від перського царя Ісдегарда I. Щоб не втратити прихильність вельможі, чималий статок, Яків приховував своє християнське віросповідання, бувало, що у присутності царя поклонявся язичницьким ідолам. Та прийшов час, коли сумління Якова взяло гору над його вчинками. Він зрікся царських почестей і твердо заявив: «Я - християнин!». Тоді вже навіть жорстокі тортури не змусили Якова відступити від Ісуса.

У народі про цей день кажуть:

- Яків снігом дорогу стелить - бути житу.

- Яків розкопав намет, по снігу ступає, дорогу прокладає.

- Яків замете - хліба намете.

 

 

7 грудня — свято великомучениці Катерини, яку дівчата і жінки вважають покровителькою своєї долі.

Тож у давнину були цілком закономірними ворожіння на долю. Найпоширеніший варіант, коли дівчина у ніч на свято Катерини ставила у глечик з водою галузку вишні, виставляла у хаті на підвіконня (вікно мало виходити на південь) і загадувала: якщо до Різдва Христового галузка розквітне, то вона (дівчина) буде здоровою, скоро вийде заміж, а якщо засохне, то кепська справа...

Дівчина на виданні ретельно доглядала за галузкою, регулярно міняла воду. Хотіла досягти свого.

Розквітне галузка чи ні - важко сказати. Але прагматичний український хлібороб вбачав у цьому дійстві інший смисл, загадував на майбутній врожай, власне, прогнозував його. Він не вдавався до магічних дій, а використовував багатовіковий досвід предків щодо спостережень за погодою і природою. Отож, якщо галузка вишні до Різдва вкрилася бруньками, «пробиваються» листочки (про цвіт, звісно, аж ніяк не йдеться) - бути врожаю хліба.

Замість вишневої галузки інколи ставили у глечик з водою вербову гілочку. До Різдва Христового на ній мали з'явитися пухнасті «котики». Чим скоріше вони з'явилися - тим ранішою буде весняна сівба.

Сіяли у коритцях пшеницю і жито. Також ставили на підвіконня з південного боку. Чим скоріше хлібні злаки зійшли - тим кращим буде врожай наступного року.

Катерина прогнозує:

- На Катерини холодно та ще й без снігу - рік буде голодним.

- Катерина вкрила водойми міцним льодом - на Різдво Христове може бути відлига.

 

 

 

4 грудня відзначаємо величне свято Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Як й інші Богородчанські свята, воно належить до найважливіших у церковному календарі і народному побуті.

Введення (або ж Третя Пречиста) розпочинає «зимові святки» включно з різдвяними святами, які завершуються Собором Івана Предтечі-Хрестителя (20 січня).

За народними повір'ями на Введення земля засипає і її не можна будити (копати лопатою, орати плугом, навіть застромляти кілки) аж до Благовіщення, 7 квітня. Кажуть що ранній весняний грім також не може землю розбудити.

Спостереження за погодою:

- Товстий лід на Введення надовго скує водойми.

- На Введення буває товсте ледення.

- Морози, які вдарили на Введення, протримаються аж до Миколи (19 грудня).

- Чим більше снігу на Введення - тим швидше він розтане, але далі зима буде сніжною.

- Добра зима на Введення - добра і після Введення.

- Введення снігове - рік багатий.

- Введення з відлигами - весна пізня.

 

 

 

- У грудні студень — влітку тепло.

- У грудні, бабусю, на печі лежіть.

- Грудень поле грудить і землю студить.

- Холод - не брат, а завірюха - не сестра.

- Сумний грудень, яки прийде студень.

- Погода в перші дні грудня холодна і стала - зима буде довготривала.

- Погода протягом кожної доби після 26 грудня завбачає погоду кожного місяця наступного року (26 грудня - січень; 27 грудня - лютий і т.д.)

Хмари побігли проти вітру і побіліли - на хуртовину.

- Сонце сходить червоне і в червоній зорі - чекати хуртовини.

- Сорока скрегоче - снігу хоче.

- Стовп біля сонця - до тріскучих морозів.

- Ранкові зорі скоро гаснуть -на холод.

- Коні качаються по снігу - на тепло.

- Кури махають крилами і вертять хвостом - на метелицю.

- Зола в печі швидко гасне - до відлиги.

- Ліс тріщить - мороз буде стояти ще довго.

- Що літо принесло, то зима поглинула.

- Холоди в грудня великі - влітку тепло, спека.

 

 

 

 

1 грудня - свято мучеників-християн Платона і Романа. А ще - перший день зими (звісно, календарної, а не фенологічної).

Колись, бувало, зустрічали зиму, задобрювали, запрошували у гості різноманітними примовляннями і ритуальними діями, благали її бути сніжною та з морозами, бо тоді добре вродить озимина, весною буде у землі вдосталь вологи, щоб сіяти зерно, садити городину.

З цього приводу казали:

- Який перший день зими - така і вся зима.

- Які Платон і Роман - такою очікується зима.

- Дивись на зиму після Платона і Романа, щоб похвалитися на Запусти.

- Платон і Роман зиму заказують, а Спиридон (25 грудня) про зиму скаже.

- На Платона і Романа тепло - зима буде теплою.

- Зима сніжна - влітку сльота.

- Зима снігова - урожайні жнива.

- Зима з хуртовинами - чекай непогожого літа.

- Не злися на сніжну зиму! Біда, коли снігу нема...

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.