Ростуть у нас квіти — братики. Їх ще називають іван-та-марія, брат-і-сестра. Колись, за легендою, вони були людьми, братом і сестрою, які так і звалися — Іван та Марія. Не знаючи про своє родство, побралися, і за їхній тяжкий гріх ніхто їх не приймає до смерті...
Ходім, сестро, в темний ліс,
Нехай же нас звір поїсть...
А ліс каже: не прийму,
А звір каже: вижену!..
Ходім, сестро, горою,
Розсіймося травою:
Будуть люди зілля брати,
Сестру з братом споминати.
Я зацвіту жовтий цвіт,
Ти зацвітеш синій цвіт,
Буде слава на весь світ!..