ДЕРЕВО, ЩО ЗАВЖДИ ТРЕМТИТЬ

У давньому українському фольклорі, а згодом і не без впливу християнства, апокрифічних легенд та переказів, осика зазнала недоброї слави. Вона вважалася нечистим, заклятим деревом, оскільки на ній, за християнською легендою, повісився Іуда, який запродав Ісуса Христа. Ця ж легенда пояснювала постійне, навіть у безвітряну погоду тремтіння листя осики. Тому з її деревини не годилося споруджувати оселі, бо в такій оселі поселиться лихо.

Водночас осику використовували як один з найбільш надійних оберегів від відьом, упирів, іншої нечистої сили. Так, справді, вдавалися до марновірства наші пращури, навіть нехтували церквою... Наприклад, щоб уберегти молочну корову від посягання відьми, в огорожу довкола обори встромляли осикові кілки. За допомогою осикової палиці можна було примусити відьму знову обернутися твариною, повернути свій справжній вигляд. (Часто, за уявленнями, це була чорна кішка). Аби упир не міг вийти зі своєї могили, в неї уночі при  повному місяці вбивали осиковий кілок. Вдавалися до інших магічних дій, щоб “втихомирити”, “приструнити” упиря.

Так само вважали, що для припинення довготривалої засухи в могилу самогубця треба вкопати (але не вбивати!) кілок із осики і полити його водою. (Ні, щоб йти до церкви, молитися і просити у Всевишнього дощу...). З осиковою палицею можна було пройти вночі лісом, не остерігаючись нечистої сили.

Тільки  не вдавайтеся до марновірства! Це — гріх! Все сказане — це лише розповідь про один з давніх пластів нашої культури, і не більше!

Насправді, осика не така вже й погана. Її біла, м'яка й міцна деревина використовується для виготовлення фанери, діжок, у сірниковій промисловості. Це один з найкращих матеріалів для виготовлення штучного шовку. Бруньки та кору осики здавна застосовували у народній медицині для лікування різних хвороб. Осика — це й цінна сировина для фармацевтики...

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.