У часи Великого посту, туги, мов промені яскравого світла, виділяються два особливо величних і радісних свята, коли піст, власне, послаблюється. Це — Благовіщення та Вербна неділя, яку ще називають Квітна, Цвітна, Шуткова. Саме вона нагадує мирянам про наближення світлого Христового Воскресіння. Велидень прийде за тиждень.
Згідно з християнським вченням у цей час Христос-Спаситель в'їжджав до Єрусалиму на ослику, а люди встеляли перед Ним дорогу пальмовим гіллям. В Україні його замінили вербовігалузки, які розпускаються ранньою весною. Відтак — у неділю в усіх церквах відбувається урочистий обряд їх освячення. А напередодні, у суботу, рано-вранці діти і дівчата йшли у гай заготовляти вербу. До речі, дівчина тільки тоді йшла за вербовим гіллям, коли у хаті все прибрано. Отож доводилося братися до праці ледь не опівночі...
Освячену вербову галузку наділяли чудодійною, магічною силою. Її використовували у народній медицині, готуючи узвари або настоянку від головного болю. Втім, навіть не освячена верба добре лікує!
Після церковної відправи діти міряли галузки: у кого довша — той буде щасливішим, веселішим на Великдень. Годилося відщипнути пухнастого котика-бруньку і проковтнути, “щоб горло не боліло”. Рахували, скільки котиків на галузках (брали три найдовших), бо таким буде вивід курчат, качат, гусят... (хто на що загадав). “Шмагали” один одного вербовою лозою, примовляючи:
- Не я б'ю — лоза б'є,
Недалечко крашене яєчко.
За тиждень — Великдень.
Будь великим, як верба,
Будь здоровим, як вода,
А багатим, як земля!..
Дорослі одну з освячених галузок неодмінно садили біля криниці, “щоб вода не пропадала”. Інші клали на покуті біля ікон, поряд з йорданською водою та стрітенською свічкою. Ці обереги були у кожній хаті. Коли небо розколювали страшні блискавки, то запалювали стрітенську свічку, а за поріг хати клали освячену вербу. Вірили, що тоді вогняна стріла не влучить у помешкання. Аби телятка, корови здоровими були, добре паслися, аби годувальниці давали багато молока, “не підпадали під вроки відьом” , вперше виганяли їх на пасовисько свяченою вербою.
У народі кажуть:
- Прийде Вербниця — назад зима не вернеться.
- До Квітної неділі добре розпустилася верба, літо буде теплим.
Тарас ЛЕХМАН