14 грудня відзначаємо день старозавітнього пророка Наума. За церковним календарем, свято не належить до визначних, але у давнину у народному побуті українців святкували його урочисто.
За старих часів саме цього дня діти йшли до школи, розпочиналося навчання. Тому казали: “Святий Наум наставляє на ум”. Випровадивши дитину до школи, батьки зверталися з молитвою до Святого Наума (нерідко робили це в церкві, запрошували на Богослужіння хресних батьків дитини, особливо, коли вона вперше пішла до школи), щоб наука дитині добре давалася. Адже чим би в майбутньому людина не займалася, нема такої сфери діяльності, де не знадобилися б глибокі знання, широкий кругозір, розум, кмітливість. А сам досвід вже прийде з часом, з постійною практикою. Тож коли, як не в дитинстві навчатися різного роду премудростям наук?!. Допитливий дитячий мозок здатен, наче губка, усотувати найрізноманітніші знання.
За народними віруваннями (радше — фенологічними спостереженнями), у цей день вовки починають ходити зграями. Є й версія, що роблять це вони від свята Варвари, 17 грудня. І тільки на Водохреща їх розженуть постріли мисливців.
У давнину також були переконані: якщо цього дня впіймати вовка, не зашкодивши йому, то твоя дитина стане найрозумнішою, адже перебере на себе всю його хитрість та кмітливість, що ними наділила тварину її величність Природа, аби вона могла вижити в жорстоких умовах лісу.