Перша неділя після Великодня, яка завершує Світлий тиждень, зветься Томиною або ж Провідною, рідше – Гробками, Могилками, Проводами... Цього року вона припадає на 19 квітня.

Як і на Великдень, у Провідну неділю віряни йдуть на кладовища, аби віддати молитвою шану (данину) померлим родичам, близьким, знайомим....

Спочатку священик відправляє так званий загальний молебень за спочилими у Бозі, а потім підходить до кожної могили зі словами: «Христос Воксрес!» і окроплює її свяченою водою, поминаючи похованих у ній. Віряни цілують хрест, який тримає у руці священик і відповідають: «Воістину Воскрес!».

За народними віруваннями, від Великодня до Провідної неділі (заходу сонця) душі померлих перебувають серед живих, добре чують і бачать, чи сущі згадують про них, поминають, чи належно прибирають могили.

Після відвідин кладовища родина збирається за столом і справляє поминальний обід. Про усопших говорять тільки добре.

У давніші часи на Провідну неділю, тут же – на цвинтарі, влаштовували колективні поминальні обіди для старців, жебраків... На стіл подавали страви, які залишилися після Великодня – паску, ковбаску, шинку, яйця... Не скупилися!

Та головне для душ померлих – молитва!

Для спостережень за погодою і змінами у природі у Провідну неділю орієнтувалися на інше свято церковного календаря. Наприклад, цього року вона співпала з днем вшанування преподобного Йоана Старопечерника.

У народі кажуть:

-Після Йоана Старопечерника доречно заготовляти з лікувальною метою листя барвінку. Він цвіте, а листя набуває найбільшої чудодійної сили.

-На Йоана день безхмарний – травень буде гарний.

-На Йоана тепло – наприкінці місяця будуть похолодання (і навпаки).

І все ж, аби мати благополуччя, молилися і за померлих. Бо вони можуть випросити для нас, сущих, у Бога ласку.

Тарас ЛЕХМАН