15 жовтня – церковне свято Євтимія.

Минула половина календарної осені. Кажуть, що з цієї пори починається «сумна осінь» з холодними днями і ще холоднішими ночами та світанками. Часто дощить. Уже не чути курликання журавлів.

Але вона аж ніяк не була сумною для парубків і дівчат на виданні. Їх вабила-манила вулиця – одна з форм молодіжних розваг, вечорниць просто неба, зустрічей під зорями і місяцем. Придивлялися-приглядалися один до одної, підшукували собі пару, залицялися. А там, гляди, можна і засватати... Час таких зустрічей не випадковий, адже вже потрібно було впоратися з усіма польовими роботами, відтак поменшало нагальної праці.

Жінки тим часом займалися рукоділлям – сукали нитки, ткали лляне чи конопляне полотно. Інколи це робили в одній з хат (почергово), співали, жатрувати, веселилися. Так і робота краще велася.

Господарі мали свої заняття – майстрували, виготовляли речі для побуту, шевці шили чоботи, ковалі кували...

Народні прикмети:

-Якщо листя ще тримається на деревах – зима не скоро прийде.

-Розкисли дороги – ще не скоро кинеш вози.

-На Євтимія гуска ходить по льоду – ще буде відлига.

-Ясні зорі – на суху погоду; змінюють колір, миготять,тьмяні або їх не видно – буде дощ.

-Вітер гуляє манівцями (змінює напрямки) – будуть буревії.

Тарас ЛЕХМАН