26 вересня – свято апостола і євангеліста Івана Богослова, улюбленого учня Ісуса Христа.

За народним аграрним календарем українців, це був останній термін для посіву озимини. Взагалі, впоратися з такою роботою намагалися до свята Різдва Пресвятої Богородиці, Другої Пречистої (8 вересня). Пізній осінній посів міг бути спричинений затяжним спекотним бабиним літом, коли не випало ні краплинки дощу, земля перетворилася на суцільну кам’яну плиту. А сіяти зерно у пересохлу землю не є. Тож доводилося чекати на дощ.

Фенологи вважають, що з Івана Богослова перестає розвиватися рослинність. Навіть кімнатні квіти завмирають. Хіба що посеред зими зацвіте різдвяник. Також уже не розвиваються коренеплоди аграрних культур – картоплі, буряка, моркви, ріпи... Вони сповна дозріли. Так само корінці багатьох лікарських рослин. Отож, час їх заготовляти. Що і робили досвідчені народні зцілителі.

У народі кажуть:

-Посієш вчасно – вродить рясно.

-Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова.

-На Івана Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло, тоді червень буде дощовий і холодний.

Тарас ЛЕХМАН