26 лютого – свято Порфирія, єпископа Гази, який жив у V столітті. Був священиком і сторожем Хреста Господнього в Єрусалимі (ще до отримання єпископського сану), ревним оборонцем християнської віри.

За давніми народними спостереженнями, якщо цього дня раптово встановилася тепла сонячна погода, то ще будуть морози і завірхи.Але традиційно селяни вже готувалися до весняної оранки і сівби. Отож, лагодили плуги, борони, короби. Також перевіряли запаси посівного зерна, чи надійно воно збереглося, не зіпсувалося, аби знати достеменно, що і скільки сіяти.

Власники великих земельних ділянок (полів) домовлялися про найм на роботу потенційних помічників, про плату за працю. Як запевнення, що розрахуються вчасно і ретельно, частували їх.

Загалом, навіть «невелике», «малопомітне» свято церковного календаря у народному календарі українців завжди мало свої особливості. Селяни планували за ним (цим днем) господарські роботи.

Тарас ЛЕХМАН