8 листопада – свято Архангела Михаїла (у народі – Михайла), покровителя роду людського, Архістратига («ватажка», «провідника») Світлого Небесного Воїнства.

Згідно з переказами, колись сатана був одним з найзарозумніліших небесних духів, за що його прозвали Люцифером (світлим, ясним). З часом у нього спалахнули гординя, самолюбство та злість і заздрість. Він захотів стати вищим від Господа. Тоді Михаїл зібрав усе небесне військо світлих сил і виступив проти лиходія та його темних ангелів. (Таким було й Веління Боже). Люцифера скинули на землю, а Архангел Михаїл ще й досі бореться за Славу Господа. Неодноразово він являвся перед людством, пророкуючи найважливіші церковні події.

Для християн цей день – надзвичайно важливе свято, тому заборонено виконувати будь-яку важку фізичну роботу (звісно, без нагальних потреб). Доцільніше піти до церкви і помолитися за рідних та близьких.

У давніші часи у свято Михайла займалися благодійною діяльністю, допомагали (насамперед фінансово, харчами, одягом тощо) бідним людям, сиротам, хворим, які конче потребували цього. День вважався вдалим для вирішення усіх проблем, які виникли у родині.

Існувала традиція на іменини Михайла накривати святковий стіл, до якого запрошували гостей. Чим їх більше – тим багатшим буде рік. Так само мали приготувати якнайбільше різноманітних страв.

Народні прикмети:

-На Михайла випав сніг – зима встановиться рано.

-На Михайла пороша – зима будехороша.

-Мороз на Михайла, але без снігу – погано для озимини.

Тарас ЛЕХМАН