18 січня — Надвечір'я Богоявлення Господнього, а 19 січня — вже саме велике Богоявленське свято, яке у народі називають Йорданом, Водохрещем, Хрещенням Ісуса Христа. Церквою воно відзначається з VI століття і знаменує закінчення дванадцятиденного періоду Різдвяних святок, нагадує про Хрещення Іваном Хрестителем-Предтечею нашого Спасителя у річці Йордан, появу білого голуба (символ Святого Духа) і почутий Божий Голос з Небес.
Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займають дійства зі свяченням води.
Надвечір'я Богоявлення (Друга кутя, Голодна кутя, Голодний Святий вечір) немовби повторюють обряд Святого вечора перед Різдвом Христовим, але дещо в спрощеному варіанті. Вдень, 18 січня, також дотримуються суворого посту. Надвечір ідуть до церкви, де відбувається Богослужіння з освяченням води. (За народною традицією, його називають першим, попереднім освяченням).
Принісши в глечику освячену воду, господар кропить нею всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, пасіку, свійських тварин. На одвірках, дверях діти малюють крейдою хрестики, на вікнах (склі) ліплять паперові хрестики-витинанки, сніжинки у вигляді хрестиків з білого паперу. Тільки опісля сідають до столу, де також має бути дванадцять пісних страв. Після вечері виносять з хати дідуха і... «проганяють кутю» , що також символізує завершення Різдвяних свят. Неодмінно щедрують, очікують на гурти щедрувальниць, які ось-ось навідаються до оселі. Цю місію виконують виключно дівчата.
Наступного дня саме свято Водохреща , після церковного Богослужіння, мало продовжуватися на річці, озері, ставка, або біля струмка. У місцевостях, бідних на природні водойми, воно відбувалося біля церковної або громадської криниці.
Ще напередодні Водохреща з льоду, що вкривав водойму, вирубували великий хрест, пробивали ополонки. Кульмінаційний момент свята - занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважається освяченою. Бувало, священик зумисне опускав хрест на дно водойми, а сміливці пірнали в ополонку і діставали його. Це дійство у багатьох місцевостях (наприклад, у Карпатах) супроводжувався стріляниною з мисливських рушниць, випусканням голубів. Таких пташок навіть зумисне купували на ринку, аби потім випустити у Небо.
Освяченій йорданській воді приписують чудодійні властивості. Вона здатна зцілити від багатьох недуг (це й доведено науковими дослідженнями), оберегти помешкання від стихійного лиха, повені, пожежі, спричиненою блискавкою. Тому після йорданського водосвяття її п'ють натще (щойно повернувшись з церковної відправи), окроплюють хати...