2 серпня — свято пророка Іллі. Кінець сінокосу, хліб у копах та скиртах. Так це свято характеризували у давнину, про що влучно говориться у народних прислів'ях:

- Пророк Ілля літо кінчає, жито дожинає.

- Прийшов Ілля-пророк - косовиці строк.

За народною міфологією Святий Ілля є наступником давньослов'янського бога дощу, блискавки та грому Перуна. Отож він, як і Перун, роз'їжджав по небу на вогняній колісниці, блискавками-стрілами розганяв бісів.

У цей час, особливо на Південній Україні, бувають горобині ночі, коли небо спалахує грозами, шугають блискавки, гримлять громи.

Під час грози селяни запалювали перед іконами страсну свічку, щоб блискавка не влучила у хату і не спопелила її.

А ще Ілля - сівач. У народній колядці співається:

- Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяную,

Куди махне - жито росте,

Жито, пшениця і всяка пашниця.

На Іллі господині пекли хліб уже з нового врожаю. А після цього свята починали сівбу озимих.