Останній четвер перед Великоднем називають Чистим. У цей день у церквах відправляють Страсті Христові. Але у народі до нього особливе ставлення...
Наприклад, на Поліссі побутував звичай прядіння «четвергової нитки», і саме у Чистий четвер на останньому тижні Великого посту. Вона прялася до схід сонця на порозі хати лівою рукою і закручувалася навпаки. Таку нитку вважали помічною від усякого болю. З нею обходили кругом поля, щоб зберегти посіви від горобців. При цьому нитку неодмінно тримали у лівій руці. Переповідали, якщо взяти її на Великдень на могили, то можна «побачити» померлих родичів.
Цього дня спеціально випалювали сіль. Її називали «четверговою» і зберігали як ліки. Випивали з водою від пристріту, зурочень (вроків), давали худобі при шлункових недугах.
Також існував звичай виготовлення «четвергової сорочки». За повір'ями така сорочка довго носитиметься, а її власник доживе до глибокої старості.
Та найважливішим у Чистий четвер було відвідати Богослужіння у церкві і принести до хати «живий вогонь» - запалені у храмі свічку чи лампадку. З «живим вогнем» обходили помешкання, присадибне господарство, хліви, комори. Потім його ставили на покуті перед іконами.