Ось-ось сплине лютий. День уже став помітно тривалішим. Сонце піднімається все вище і вище. Відчутний подих весни. Повеселішали синиці і горобці, невгамовно скрегочуть сороки, здійняли галас ворони. Стежками у долинки побігли струмки... Та все ж зима може нагадати про себе, і таке часто трапляється у день Святого Власія (24 лютого).

У народі кажуть:

- Прийшов Влас - бери рукавиці про запас!

- Одягай рукавиці, коли Влас заглянув у вікно.

- Прийшли Власові морози - бережи руки й ноги.

- Влас припече та скоро відступить.

- Зима про себе Власом нагадає...

- На Власія відлига - морозів більше не буде!

Святого Власія, який жив у III-IV століттях, загинув мученицькою смертю 316 року, вважають охоронцем домашніх тварин і називають першим ветлікарем. За переказами, він добре знав мову всіх звірят і птахів, зцілював їх. Тому у день святого господарі окроплюють свяченою йорданською або стрітенською водою корів, коней, овець, кіз, домашню птицю і навіть пасіку. А весною, коли худобу вперше виганяють на пасовисько, «благословляють» її іконою Святого Власія.